Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2015/№20
Друкувати

Фінзвітність постфактум: розгадки топ-загадок

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Граничний строк подання фінансової звітності за І квартал до органів Держстатистики минув у понеділок 27 квітня*. Але є запитання з теми, що продовжують турбувати наших читачів і зараз. Як правильно виправити допущену помилку; що робити, якщо звітність подано не за тією формою; як спокійно заснути бухгалтеру суб’єкта мікропідприємництва, який не подав звітність за І квартал? Про все це ви зможете дізнатися з цієї статті.
вирішуємо проблеми із статистикою

* Про це, а також інші найважливіші аспекти подання фінзвітності ви могли прочитати у статті «Фінансова звітність за І квартал: що врахувати?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 15.

Почнемо з не найприємнішого «сюрпризу» від ДФСУ (або Держстатистики: розібратися, хто з них схибив, завдання не для середніх умів ☺). «Порадували» вони своєю витівкою тільки тих, хто подавав фінзвітність за допомогою системи «Єдине вікно подання електронної звітності» в період 21 — 22 квітня. «Устругнули» зазначені органи таке.

Тим, кому «пощастило» надіслати фінзвітність до зазначеного вище періоду, квитанція № 2 приходила не від Держстатистики, а від ДФСУ. Тому перевірте свої квитанції.

По-хорошому, вони повинні містити такі дані:

— квитанція № 1, пункт «Документ доставлено до центрального рівня» — «ДФСУ»;

— квитанція № 2, пункт «Звіт доставлено до центру обробки Держстату України» — «Центр обробки електронних звітів Держстату України».

Усе збігається? — Чудово! Якщо ж ні, то в «добровільно-примусовому» порядку доведеться надіслати фінзвітність повторно (якщо досі цього не зробили). По-хорошому, вас ніхто не має права зобов’язати робити подібне, та тільки чи потрібні вам з’ясування стосунків із зазначеними органами?

Тішить у цій ситуації те, що «обмежувальних» строків для повторного подання фінзвітності не встановлено. Та й чи має право будь-хто це робити, якщо прокол-то вийшов не з вини суб’єктів господарювання?

До речі, якщо, наприклад, ви «вляпалися» у подібну ситуацію і при цьому встигли виявити у надісланій раніше звітності будь-які помилки, у новому звіті ви сміливо можете їх виправити. Дійсною вважатиметься саме остання «версія».

Але оскільки подібна можливість доступна далеко не всім, далі вашій увазі пропонуємо загальноприйнятий порядок виправлення помилок.

Виправляємо помилки в поданій фінзвітності

Підхід до виправлення помилок різниться залежно від того, до якого року належить виявлена помилка: до поточного чи попереднього.

Якщо йдеться про помилки поточного року (помилки, допущені та виявлені в одному і тому самому звітному році), то обмежуємося виправленнями в первинних документах та облікових регістрах. Для виправлень згідно з  розд. 4 Положення № 88** можна використовувати коректурний спосіб і спосіб сторно. Другий підійде для випадку з помилками, що встигли потрапити до Головної книги та фінансової звітності, і передбачає складання бухдовідки.

** Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Довідка повинна містити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких та допущена; помилку (суму, кореспонденцію рахунків), яку заносять червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або зі знаком «мінус», а правильний запис (суму, кореспонденцію рахунків) заносять чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Підписує її працівник, який склав довідку, і після її перевірки — головний бухгалтер.

Далі дані з такої бухдовідки переносять до облікового регістру в тому місяці, в якому помилку виявили.

Якщо ж вам удалося «вивудити» помилку, що належить до попереднього року (років), то правити її доведеться також і у фінзвітності — у першому комплекті фінзвітності, який подають після моменту виявлення помилки.

Відповідно до П(С)БО 6 ці помилки виправляють у такому порядку:

1. Коригують сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Важлива деталь: коригування проводять, навіть якщо на початок звітного року сальдо нерозподіленого прибутку відсутнє (є непокриті збитки або нульовий фінансовий результат), що підтвердив Мінфін у листі від 23.02.2010 р. № 31-34000-20-10/3939.

Якщо помилки не впливають на нерозподілений прибуток, то коригують сальдо на початок року саме за тими статтями активу та пасиву балансу, на яких вплинули помилки (див. листи Мінфіну від 13.01.2005 р. № 31-04200-20-10/508, від 22.07.2009 р. № 31-34000-20-10/19944, від 30.12.2009 р. № 31-34000-10-10/36311, від 17.07.2013 р. № 31-08410-07-29/21303).

2. Відповідну порівняльну інформацію відображають у фінзвітності повторно. Розуміти це можна й так, що ми обмежуємося відображенням у поточній фінзвітності (у першому комплекті фінансової звітності, що надається після моменту виявлення помилки) перелічених (правильних) даних на початок року. При цьому у примітках до річної фінзвітності наводимо таку інформацію ( п. 20 П(С)БО 6):

1) зміст і сума помилки;

2) статті фінзвітності минулих періодів, які були перелічено з метою повторного подання порівняльної інформації;

3) факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність таких дій.

Оприлюднити свою фінзвітність, нагадаємо, повинні тільки суб’єкти, перелічені в  ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік: ПАТ; підприємства — емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку, банки, страховики та інші фінансові установи.

Можна подати й нові звіти (з правильними даними) за «помилкові» періоди з позначкою «Виправлений». Але як показує практика, у цьому часто немає необхідності.

Суб’єкти мікропідприємництва: чи звільнені?

Чому могло виникнути подібне запитання?

Річ у тім, що безпосередньо Закон про бухоблік*** від обов’язку подавати фінзвітність суб’єктів мікропідприємництва не «захищає». Частина 7 ст. 11 Закону дає можливість «здаватися» раз на рік тільки суб’єктам, визначеним у п. 154.6 ПКУ.

*** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.98 р. № 996-XIV.

Ця частина Закону про бухоблік потребує модернізації. Адже «нульовики» з податку на прибуток, місцем «проживання» яких раніше було названо п. 154.6 ПКУ, знялися з насидженого місця і «перебралися» до п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Тому посилання на п. 154.6 ПКУ більше не актуальне.

Але крім Закону про бухоблік, є ще й Порядок № 419****. Він якраз і «рулить» у цій ситуації. Адже ще у 2013 році Камбін у ньому прописав, що не тільки «нульовики» з прибутку з п. 154.6 ПКУ, а й юрособи, які належать до суб’єктів мікропідприємництва, подають відповідним органам тільки річну фінзвітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва.

**** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Як бачите, Закон про бухоблік і  Порядок № 419 (ср. 025069200) містять дещо різні положення. Водночас для вирішення цього питання вважаємо доцільніше керуватися саме нормами Порядку № 419 як сучаснішими.

Наполегливий народний депутат І. Васюник у 2013 — 2014 роках подав три законопроекти, метою яких було вписати «мікросуб’єктів» до ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік. І жоден з них не був підтриманий Парламентом. Імовірно, останній просто не хоче відволікатися на такі «малоцікаві» питання ☹.

Але якщо ваше підприємство належить саме до мікросуб’єктів і вас усе одно мучить совість — зверніться з цього питання безпосередньо до органу Держстатистики.

Форма звіту… не «мікро»: які можуть бути наслідки?

Поширена ситуація: суб’єкт мікропідприємництва не врахував, що він «мікро», і відзвітував як «малий, не мікро». Інакше кажучи, подав замість спрощеного фінзвіту суб’єкта малого підприємництва ( додаток 2 до П(С)БО № 25) звіт за формою для малих ( додаток 1 до П(С)БО № 25). Чи потрібно в цьому випадку щось змінювати?

В ідеалі так. Та чи варто з цим возитися — велике питання. Навряд чи органи статистики накладатимуть за це адмінштраф (це саме їх компетенція). Тут і малозначність порушення, і неоднозначність питання — чи потрапляють такі дії до складу сформульованого у  ст. 1863 КпАП адмінпорушення.

Як свідчить практика, імовірність того, що вам уже так не пощастить, дуже мала. Але все ж таки, вирішувати, як бути в цій ситуації, саме вам.

y.tovstopyat@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться