Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2015/№21
Друкувати

Ішло 25 травня, у черзі я був 531-м... Що буде, якщо не встигнути подати форму 4 (бенефіціари)?

Смердов Віталій, шеф-редактор, v.smerdov@buhgalter911.com
25 травня — останній день строку, що відводився «старим» юрособам для подання форми 4*. Але щось підказує, що зробити це встигнуть далеко не всі. Тільки це, швидше, камінь у город законодавця/парламенту, а не бізнесу. Адже мало прописати обов’язок, треба ж і організувати можливість його виконання. Інакше вийде, як зараз: щоб подати цю форму, доводилося товпитися в чергах, що налічують подеколи сотні людей... знущання.
працюємо з держреєстратором, відповідальність

* Про те, що це за форма та як її подати, ви могли прочитати в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 20.

Вважаємо, кожен, хто читає цю статтю, у курсі проблем з формою 4. Причини цього переважно на поверхні: недосконалість ПЗ держреєстраторів, недоліки в організації їх роботи, запізнілі оновлення форми 4 тощо. І як бачите, суб’єкти господарювання тут ні при чому (більше того, багато хто навіть намагався подати цю форму на початку року, але держреєстратори їх, як правило, «відфутболювали»).

Тільки становище це, на жаль, не рятує. Строк пропущено. А отже, очевидне порушення закону. Що за це загрожує, ви, мабуть, пам’ятаєте — ст. 16611 КУпАП (див. врізку). Але тут одразу виникає низка запитань.

За неподання юрособою держреєстратору відомостей про бенефіціара на його керівника чи особу, уповноважену діяти від його імені (виконавчий орган), накладають штраф у розмірі від 5100 до 8500 грн.

Несвоєчасне подання ≠ неподання

Припустимо, що форму 4 ви хоч і із запізненням, та все ж таки подали. Наприклад, ви зробили це 28 травня. Чи можуть вас у такому разі притягнути до відповідальності? Чесно кажучи, ні. Річ у тім, що ст. 16611 КУпАП установлює штраф саме за неподання цих відомостей (без прив’язки до певних строків), а в цьому випадку вони подані. Тим більше, якщо поглянете на інші статті цього Кодексу, то помітите: у тих випадках, коли згідно з КУпАП штрафують за несвоєчасне подання будь-яких відомостей, у ньому про це прямо говорять. Підтверджують це, зокрема, ст96, 1163, 1631 1632 КУпАП тощо. Тому, якщо ви не встигнете подати форму 4 до закінчення відведеного строку (25 травня), не засмучуйтеся. Адже головне, щоб це завдання було виконане до моменту проведення перевірки.

Правда, попереджаємо: цей висновок продиктовано строгим і, ми б навіть сказали, буквальним прочитанням закону, чим перевіряючі нерідко нехтують ☹. Інша справа, що, навіть якщо їх підхід буде іншим, вважаємо, штраф вам усе одно не загрожує. Про те, чому, читайте далі.

Процедура накладення штрафу

Це ще одна проблема. У минулому номері «Бухгалтер 911» ми вже зазначали, що складати протоколи згідно зі ст. 16611 КУпАП уповноважені суб’єкти державного фінмоніторингу ( ст. 255 КУпАП). До них, зокрема, належать: держфінмоніторинг, НБУ, Мін’юст ( ч. 3 ст. 5 Закону № 1702**). Водночас, як вони будуть це робити, до кінця не відомо.

** Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII.

Накладає ж цей штраф тільки суд ( ст. 221 КУпАП).

Дати більш-менш точний прогноз можна хіба що стосовно контролю цього питання щодо суб’єктів первинного фінмоніторингу (далі — СПФ). Нагадаємо: згідно з  ч. 2 ст. 5 Закону № 1702 це: банки, страховики, ломбарди, спеціально визначені СПФ (зокрема, аудиторські фірми, суб’єкти господарювання, які надають послуги з бухгалтерського обліку, юридичні послуги) тощо. На виконання цього Закону чиновники затвердили Порядок № 436***, який описує порядок проведення/оформлення перевірок держфінмоніторингом суб’єктів підприємництва, які надають посередницькі послуги в операціях купівлі-продажу нерухомості. Цей документ передбачає, що у процесі планової перевірки держфінмоніторинг перевіряє, зокрема, установлення СПФ (див. п. 4 розд. II Порядку № 436):

*** Порядок проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 436. Він набуває чинності з дня офіційного опублікування (на момент підготовки номера цього ще не сталося).

свого бенефіціара, регулярне оновлення та зберігання інформації про нього і подання її держреєстратору у випадках та обсягах, передбачених законодавством. Тут запитань немає. Якщо СПФ є юрособою, то на нього в загальному порядку поширюється вимога про встановлення свого бенефіціара та внесення відомостей про нього до ЄДР. Якщо під час перевірки держфінмоніторинг виявить, що цього зроблено не було, то складе протокол. Сам же штраф, як ми вже зазначали, накладе суд;

Щоправда, чітко кажучи, перевіряючі зможуть скласти такий протокол не раніше, ніж вони отримають оновлену під Закон № 1702 інструкцію щодо його складання.

— кінцевого бенефіціара клієнтів-юросіб. Щоправда, врахуйте: навіть якщо держфінмоніторинг виявить відсутність подібних відомостей, то в цьому випадку це буде підставою для відповідальності СПФ, а не клієнта-юрособи.

При цьому зверніть увагу на важливий нюанс: наявність/відсутність відомостей у ЄДР про бенефіціара встановлюють у процесі планової перевірки СПФ. Не інакше. Це означає, що держфінмоніторинг не має права, наприклад, самостійно перевірити ЄДР на предмет наявності/відсутності цих відомостей, після чого скласти протоколи і надіслати їх скопом порушникам.

Мабуть, затвердження схожих правил варто чекати і щодо інших СПФ. Хіба що контролювати їх буде вже не держфінмоніторинг, а інший орган, який здійснює держрегулювання та нагляд за відповідним СПФ згідно з  ч. 1 ст. 14 Закону № 1702. Так, наприклад, суб’єктів господарювання, які надають юридичні послуги, у цій сфері контролює Мін’юст ( п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону № 1702) — він же, до речі, повинен затвердити й відповідний порядок.

Ви при цьому можете запитати: а як же всі інші? Адже включати до ЄДР відомості про своїх бенефіціарів повинні не тільки СПФ, а й інші юрособи. Дійсно, так і є. Але щодо них визначеності взагалі немає ☹. Особливо якщо враховувати, що суб’єкти державного фінмоніторингу повинні взаємодіяти перш за все із СПФ. У будь-якому разі потрібно чекати затвердження «нормативки». А до цього моменту про притягнення таких осіб до відповідальності згідно зі ст. 16611 КУпАП можна навіть не заїкатися.

Чи допоможе мораторій на перевірки?

Тут вас чекають хороші новини. Ви, скоріше за все, пам’ятаєте, що сьогодні діє мораторій на перевірки, встановлений****:

Законом № 76***** — до липня;

Законом № 71****** — протягом 2015 — 2016 років. Стосується суб’єктів господарювання з доходом за попередній рік до 20 млн грн. (крім декількох винятків).

**** Ознайомитися з ним ви могли в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 5.

***** Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

****** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Такі перевірки в загальному випадку можуть проводитися тільки з дозволу Кабміну. Але чи поширюється цей мораторій на перевірки, з якими ви ознайомилися в попередньому розділі? На нашу думку, так. Тим більше що стосовно них Кабмін подібних дозволів не видавав.

Зауважте: щодо низки контролюючих органів Кабмін подібні дозволи вже дав. Причому це не локальні дозволи, які стосуються конкретної особи, а глобальні — що дозволяють тому чи іншому органу проводити перевірки щодо багатьох осіб (див., зокрема, розпорядження Кабміну від 28.01.2015 р. № 317-р).

Щоправда, з поданням форми 4 в будь-якому разі краще не зволікати. Адже нерідко перевіряючі цей мораторій під тим чи іншим приводом ігнорують (це, наприклад, стосується «непрацездатного» Фонду). І в такому разі вам корисно пам’ятати, що це порушення є триваючим, а тому штраф за нього можуть накласти не пізніше ніж через 3 місяці з дати його виявлення (ст. 38 КУпАП).

Замість підсумку

Судячи з настроїв відвідувачів нашого порталу (buhgalter911.com), та і в цілому по країні, багато хто чекає, що необхідність подання відомостей про бенефіціарів все ж таки відпаде. Станеться це чи ні, передбачити неможливо. Але в будь-якому разі розраховувати на це ми б поки що не стали (особливо з урахуванням того, що ці вимоги існують і за кордоном). У цьому ключі реальнішою перспективою є продовження строків для подання форми 4.

На сьогодні у ВРУ зареєстрували вже два законопроекти з цього питання. Залишається сподіватися, що народні обранці поквапляться з їх прийняттям.

v.smerdov@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться