Визначаємо місце експортної ПДВ-пільги у звіті про пільги

Путівник зі складання звіту про суми податкових пільг — це Порядок № 1233*. Він чітко вказує, що податкові пільги визначають за операціями постачання товарів та/або послуг, зокрема, які оподатковуються за нульовою ставкою (див. п. 8 цього Порядку). Про те, що нульову ставку з ПДВ потрібно вважати податковою пільгою, свідчить і Порядок № 167**, а також довідники податкових пільг. Отже, як бачите, відображати експортні постачання у звіті потрібно.

* Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.

** Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2011 р. № 167.

Граничний строк подання найближчого звіту про суми податкових пільг (за 9 місяців) — понеділок, 9 листопада.
При цьому про всяк випадок нагадаємо: цей звіт не є податковою декларацією, а тому, якщо граничний строк припаде на вихідний/неробочий/святковий день, правило перенесення тут не спрацьовує.

Як же в такому разі його заповнити? Покрокові інструкції містять зазначені Порядок № 1233 і Порядок № 167. На їх підставі заповнимо звіт про суми податкових пільг за такими даними.

Приклад. 21.09.2015 р. підприємство — платник ПДВ експортувало товари нерезиденту на суму 10000 €. Курс НБУ станом на цю дату — 24,710021 грн./€. Ця операція для експортера була першою і останньою за 9 місяців 2015 року. Собівартість товару становить 250000 грн. Оплату товару буде здійснено на 14-й день після дати його постачання.

Датою виникнення податкових зобов’язів у разі експорту товарів згідно з  п. 187.1 ПКУ є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена згідно з вимогами митного законодавства. Ураховуючи те, що до операції застосовують нульову ставку оподаткування, сума зобов’язань дорівнює нулю.

Але врахуйте: із цього приводу ДФСУ має свою точку зору. Фіскали вважають, що у випадку, який нас цікавить, — коли ціна придбання / собівартість продукції перевищує договірну ціну — у платника виникнуть ПДВ-зобов’язання (див. лист від 07.09.2015 р. № 19090/6/99-99-19-03-02-15). Нагадаємо, що у цьому випадку постачальник складає дві ПН:

— першу — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;

— другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості над фактичною ціною. Особливістю ПН, складеною в такому разі, буде наявність у ній відмітки «15»*** або «17» відповідно до п. 9 Порядку № 957****. Така ПН підлягає реєстрації в ЄРПН, але її не потрібно надавати покупцю.

*** Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

**** Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.

Так от, на думку ДФСУ, ставка 0 % поширюється тільки на ту частину операції, на яку складено першу ПН. У свою чергу, у другій ПН повинна фігурувати ставка 20 %.

Ми вважаємо цю позицію податківців надуманою і протизаконною, але це вже інша історія. Зараз повертаємося до головної теми статті. Давайте поглянемо, як у цьому випадку розрахувати суму пільги. Тут допоможе зазначений вище Порядок № 167.

Про те, що суми податків, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, такий суб’єкт розраховує в порядку, установленому ДФСУ за погодженням з Мінфіном, свідчить п. 9 Порядку № 1233.

Тільки от біда: з дати набуття ним чинності (06.05.2011 р.) до нього жодного разу не вносили змін. А особливий механізм визначення зобов’язів з ПДВ, якщо договірна вартість товарів нижча за ціну купівлі / собівартість, запрацював тільки з цього року. Тому чинна редакція Порядку № 167 вимог п. 188.1 ПКУ не враховує.

Не внесені платниками до держбюджету суми ПДВ через застосування ставки 0 % при експорті визначають згідно з п. 2 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку № 167. Стосовно експорту роблять це шляхом визначення суми ПДВ за основною ставкою податку (20 %) від обсягів операцій з експорту товарів, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях експорту товарів. Виглядає це так:

СП = (V_{пост., нульов.} - V_прид.) х розмір ставки податку,

де СП — сума пільги;

V_{пост., нульов.} — обсяги операцій з експорту товарів з розділу I «Податкові зобов’язання» деки з ПДВ;

V_прид. — обсяги операцій з придбання товарів (послуг), використаних в операціях експорту товарів. Причому, судячи з роз’яснень ДФСУ, тут ураховуються тільки ті купівлі, що пов’язані з конкретними постачаннями, відображеними в розділі I ПДВ-деки (див. категорію 101.30 ЗІР).

Це означає, що в нашому випадку (якщо керуватися Порядком № 167) сума пільги з ПДВ повинна вийти «мінусовою» ((24,710021 грн./€ х 10000 € - 250000 грн.) х 20 % = -2899,79 грн. х 20 % = -579,96 грн.). Водночас, як ви напевно пам’ятаєте, ДФСУ стверджує, що від’ємне значення в частині податкових пільг виникати не повинно (див. категорію 101.30 ЗІР).

Але як тоді бути? Вважаємо, що в цьому випадку сума податкової пільги має бути нульовою. По-перше, це логічно — адже сума пільги не може бути від’ємною (інакше виявиться, що сума мінуса — це зовсім ніяка і не пільга).

По-друге, це узгоджується із зазначеною вище логікою податківців (з приводу оподаткування перевищення вартості купівлі / собівартості над договірною ціною при експорті за ставкою 20 %). Хоча, як ми вже зазначали, ми з їх висновками не погоджуємося.

Річ у тім, що частина операції, яка оподатковується за ставкою 20 % (на думку податківців), пільгою вважати ніяк не можна. Тому її з формули (якщо точніше, то з від’ємника) варто виключити. У такому разі при розрахунках отримаємо нуль: (24,710021 грн./€ х 10000 € - 247102,10 грн.) х 20 % = 0.

Для підтвердження такого порядку дій можете звернутися до податківців за індивідуальною податковою консультацією. Якщо керуватися ним, то заповнювати звіт про суми податкових пільг потрібно таким чином:

Виходячи з даних прикладу, заповнено звіт має бути таким чином:

Фрагмент заповненого звіту про суми податкових пільг

І ще: сумніви можуть виникнути в доцільності подання звіту, в якому фактично немає суми пільг. У цьому аспекті звернемо вашу увагу на таке. Неподання такого звіту штрафонебезпечне. У цьому випадку посадовим особам платника загрожує адмінштраф згідно зі ст. 163¹ КУпАП у сумі:

— у загальному випадку — від 85 до 170 грн.;

— при повторному притягненні — від 170 до 255 грн. (див. роз’яснення в категорії 138.01 ЗІР).

При цьому не подавати звіт можна тільки в тому випадку, якщо ви пільгами не користуєтеся (і то за умови, що в попередніх звітних періодах поточного року ви також ними не користувалися). У свою чергу, експорт товарів — підстава для застосування ставки 0 %, тому виходить, що пільгою ви все ж таки користувалися. Тому повторимо ще раз: на нашу думку, у цьому випадку звіт все ж таки безпечніше подати (принаймні, якщо із цього приводу не з’явиться ліберальних консультацій податківців).

На завершення статті нагадаємо: якщо в поданому звіті щось заповнено не так (у тому числі, якщо вже після його заповнення з’явилися будь-які консультації податківців із цього приводу), ви маєте право виправити помилку. Щоправда, оскільки подання УР у цьому випадку не передбачено, зробити це можна буде при поданні звіту за наступний період (у межах поточного року). З цим погоджуються й податківці. Причому, що важливо, вони зазначили: штрафу у цьому випадку не буде (див. категорію 135.02 ЗІР).

y.tovstopyat@buhgalter911.com