Бухоблік ПДВ: вивчаємо проект змін

* Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141.

ПК за несвоєчасними ПН

Якщо на дату першої події ПН, зареєстрована в ЄРПН, від продавця не отримана, Мінфін рекомендує суму «вхідного» ПДВ до моменту отримання ПН відображати на окремому відкритому до субрахунку 644 аналітичному рахунку «644/Податковий кредит непідтверджений» (далі його вказуватимемо як 644/1). У свою чергу, після отримання ПН, зареєстрованої в ЄРПН, робиться запис: Дт 641/ПДВ — Кт 644/1 (детальні проводки див. у таблиці далі).

Водночас, якщо ПН так і не буде зареєстрована протягом граничного строку, встановленого для її реєстрації (нагадаємо, на думку податківців, це 180 календарних днів з дати складання ПН**), то наступного дня після закінчення цього строку необхідно зробити проводку: Дт 949 — Кт 644/1. Отже, як бачите, відразу включити суму такого «вхідного» ПДВ до витрат не вдасться.

** Лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 (коментар до нього читайте в «Бухгалтер 911», 2015, № 33).

У цьому ключі звернемо увагу ось на що: на нашу думку, вказаний вище запис логічніше робити після того, як мине 365 днів з дати складання ПН. Що стосується висновків податківців у частині 180-денного строку для реєстрації в ЄРПН, то вони не мають під собою достатніх аргументів.

Перевищення собівартості /ціни придбання над ціною продажу

У цьому випадку, нагадаємо, складається 2 ПН: одна — на договірну вартість, друга — на вартість перевищення (з типом причини «15», «16» або «17»). У проекті змін до Інструкції № 141 зазначено, що нарахування ПЗ на суму перевищення в цьому випадку відображається за дебетом рахунка обліку витрат і кредитом рахунка 641/ПДВ. Який саме рахунок витрат дебетувати, при цьому не уточнюється. Раніше в листі від 07.05.2013 р. № 31-08410-07/23-1524/2/1696 Мінфін рекомендував для цих цілей використати рахунок 949. Вважаємо, що так слід діяти й сьогодні. Отже, робимо проводку: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.

Нинішній варіант Інструкції № 141 припускає використання в цьому випадку ще й субрахунку 643. Водночас проектом використання субрахунку 643 в цій ситуації не передбачено.

Купівлі для негосподарської/неоподатковуваної діяльності

Зараз подивимося на ситуацію, коли ви спочатку плануєте використати придбані товари/послуги/необоротні активи в негосподарській/неоподатковуваній діяльності. Нагадаємо, що після 01.07.2015 р. щодо таких купівель ми керуємося таким принципом ( пп. 198.3, 198.6, 198.7 ПКУ): (1) показуємо ПК у повній сумі, а потім (2) нараховуємо за такими об’єктами ПЗ — також у повній сумі. Детальніше про цей механізм читайте у статті «Негосподарські купівлі у ПДВ-обліку» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 33.

Так от, Мінфін пропонує включати нараховані ПЗ до первісної вартості товарів/необоротних активів/вартості послуг (п. 1.4 проекту змін до Інструкції № 141). Отже, зокрема, запис може виглядати так:
Дт 20, 23, 15, 92 — Кт 641/ПДВ. У свою чергу, запис: Дт 643 — Кт 641 не потрібен.

Нагадаємо, що ПЗ не нараховують, якщо такі товари/послуги/необоротні активи придбані без ПДВ ( лист № 29163***). Наприклад, у неплатників.

*** Лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17.

Купили для оподатковуваної діяльності — використали в неоподатковуваній

Очевидно, що на першому етапі буде включення «вхідного» ПДВ до ПК (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН). Потім, керуючись п. 198.5 ПКУ, ми повинні: (1) нарахувати ПЗ (у періоді, коли товари/необоротні активи фактично почали використовуватися в неоподатковуваній діяльності) і (2) скласти не пізніше останнього числа місяця такого періоду зведену ПН (з типом причини «08», «09» або «13»).

Нарахування ПЗ Мінфін пропонує відображати за дебетом рахунка обліку витрат (вважаємо, що в цьому випадку потрібно використати субрахунок 949) і кредитом субрахунку 641, тобто робити проводку: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.

Купили для неоподатковуваної діяльності — використали в оподатковуваній

Тут можна виділити дві ситуації. Перша: якщо товари/послуги/необоротні активи придбані після 01.07.2015 р. для неоподатковуваної/негосподарської діяльності, однак за фактом використані в оподатковуваній. На такі купівлі поширювалися вже нові правила відображення ПК. Спочатку передбачалося, що вони використовуватимуться в неоподатковуваній/негосподарській діяльності, а тому за ними на підставі ст. 198 ПКУ: (1) спочатку в повній сумі потрібно було відобразити ПК; (2) потім потрібно було нарахувати ПЗ (ПН з типом причини, зокрема, «08», «09», «13»). При цьому такий ПДВ повинен був потрапити до первісної вартості товарів/необоротних активів/вартості послуг як невідшкодовуваний податок.

Тепер, коли придбані товари/необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваній діяльності, право на податковий кредит поновлюється.

Для відновлення ПК потрібно скласти РК до ПН, в якій нараховувалися «компенсуючі» ПЗ (тобто до ПН з типом причини «08», «09», «13»). Виходячи з  п. 198.5 ПКУ такий РК має бути складений у періоді використання відповідних покупок в оподатковуваній ПДВ діяльності.

Оскільки первісна вартість придбань/вартість послуг сформована, змінювати/коригувати її ми не можемо. Це забороняють П(С)БО 7 і  П(С)БО 9. Мінфін для відновлення ПК у цьому випадку рекомендує збільшувати доходи. Цей запис виглядатиме так: Дт 641/ПДВ — Кт 719.

Тепер подивимося на другу ситуацію: купівлі зроблені до 01.07.2015 р. (ПК не відображався), а використання в оподатковуваній діяльності здійснюється після. У цьому випадку для відновлення ПК також робиться проводка: Дт 641 — Кт 719. Однак підставою для відновлення ПК є бухдовідка ( п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

У бухдовідці слід вказати номер і дату ПН, яка була отримана від постачальника під час придбання об’єктів.

Розподіл ПК

Первісний розподіл. Про бухоблік первісного розподілу ПК (уже з урахуванням проекту змін до Інструкції № 141) ми розповідали в одному з попередніх номерів журналу****. Тому не повторюватимемо. А тільки нагадаємо, що нараховані ПЗ (виходячи з неоподатковуваної частки) при розподілі ПК відображаються записом: Дт 643/ПЗ, що підлягають коригуванню (далі позначимо цей рахунок як 643/1), — Кт 641/ПДВ. Одночасно сума нарахованих ПЗ уключається до первісної вартості товарів/необоротних активів/вартості послуг.

**** Стаття «Розподіл ПК: відповідаємо на ваші запитання» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 39.

Річний перерахунок. За підсумками року здійснюється перерахунок ПК виходячи з нового коефіцієнта ЧВ. При цьому можливі два варіанти.

Нараховані при первісному розподілі ПЗ перераховуються та складається РК до ПН, в якій нараховувалися такі ПЗ.

Донарахування ПЗ проводять записом: Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ, Дт 949 — Кт 643/1.

Зменшення ПЗ відображають записом: Дт 641/ПДВ — Кт 643/1, Дт 643/1 — Кт 719.

Рух за ПДВ-рахунком

Інструкцією № 291 для обліку засобів на ПДВ-рахунку ввели субрахунок 315. З урахуванням цього в проекті змін до Інструкції № 141 також передбачено, що:

1. Перерахування грошей на ПДВ-рахунок супроводжується записом: Дт 315 — Кт 311.

2. При списанні Казначейством грошей до бюджету в рахунок сплати ПЗ робиться запис:
Дт 641/ПДВ — Кт 315.

Отримання бюджетного відшкодування

Отримання бюджетного відшкодування на поточний рахунок Мінфін пропонує відображати за допомогою запису: Дт 311 — Кт 641/ПДВ. У принципі, такий самий порядок відображення бюджетного відшкодування діє й сьогодні.

Тепер пропонуємо подивитися на конкретні приклади записів у бухобліку для окремих операцій.

* За основними засобами база обкладення ПДВ формуватиметься так: первісна вартість (від неї потрібно відняти включений ПДВ) мінус амортизація.

m.kazanova@buhgalter911.com