Розподіл ПК: відповідаємо на ваші запитання

* Стаття «Нові правила розподілу ПК з ПДВ (з 01.07.2015 р.)» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 27.

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII.

Спершу стисло нагадаємо, як зараз ведеться ПДВ-облік купівель, що призначені для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях (тобто за якими відбувається розподіл ПК). Принцип такий: увесь вхідний ПДВ уключається до ПК у повній сумі (звичайно, за умови, що ПН належним чином оформлені та зареєстровані). А суми ПК, що відповідають неоподатковуваній частці, — компенсуються нарахуванням ПЗ.

При цьому Закон № 643 привніс ще одну особливість: відображення ПК зробив обов’язком платника (тобто тепер немає вибору: показувати ПК чи ні). А отже, нараховувати ПЗ при розподілі ПК доведеться в будь-якому випадку***.

*** Якщо товари/послуги, необоротні активи «подвійного призначення» придбано без ПДВ (наприклад, у неплатників ПДВ), тоді ПЗ нараховувати не треба ( лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17). Такі активи випадають з-під розподілу ( ст. 199 ПКУ для них не працює). Адже компенсувати через ПЗ за ними просто нічого.

Пункт 199.1 ПКУ встановлює, що якщо придбані товари/послуги/необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, платник зобов’язаний нарахувати ПЗ не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. З цього можна зробити такі висновки.

Якщо першою подією є отримання товарів/послуг/необоротних активів. У цьому випадку ПЗ мають бути нараховані не пізніше останнього дня звітного періоду їх придбання. При цьому ніякої залежності від того, показали ПК чи ні, п. 199.1 ПКУ не встановлює. ПЗ мають бути нараховані, навіть якщо ПН, на підставі якої відображається ПК, ще не отримана. Звичайно, логічніше було б нараховувати ПЗ тільки після отримання ПН та відображення ПК. Але, як бачимо, п. 199.1 ПКУ такого висновку зробити не дозволяє.

Якщо перша подія — перерахування передоплати. А ось у разі, якщо першою подією є передоплата і товари «подвійного призначення» ще не отримано, ситуація не зовсім однозначна. На нашу думку, ПЗ у цьому випадку треба нарахувати в періоді отримання товарів/послуг/необоротних активів «подвійного призначення». Адже п. 199.1 ПКУ припускає, що активи (1) придбані та (2) використовуються частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях. Крім того, ПЗ, які нараховуються для компенсації ПК, ми повинні включити до первісної вартості товарів/необоротних активів/вартість послуг. А до моменту їх отримання ми цього зробити не можемо. Також той самий проект змін до Інструкції з бухобліком ПДВ припускає, що нараховані ПЗ одночасно списуються до первісної вартості товарів/необоротних активів/послуг.

Нараховуємо ПЗ виходячи з бази ПДВ, визначеної в  п. 189.1 ПКУ. При цьому для розрахунку використовуємо зворотний показник ЧВ (100 % - ЧВ).

Хоча не зрозуміло, чи дотримуватимуться аналогічної думки податківці.

Як показати в бухобліку розподіл ПК?

Нарахування «компенсуючих» ПЗ відображаємо проводкою Дт 643 — Кт 641. У проекті змін до Інструкції з бухобліку ПДВ рекомендується для випадку нарахування ПЗ у результаті розподілу ПК відкрити до рахунку 643 додатковий субрахунок «ПЗ, які підлягають коригуванню». Введення такого субрахунку доцільне, адже наприкінці року доведеться робити перерахунок ПК і, відповідно, коригувати ПЗ.

Нараховані ПЗ є нічим іншим, як невідшкодовуваними підприємству податками. Тому вони включаються до первісної вартості придбаних основних засобів, запасів і вартості послуг ( п. 9 П(С)БО 9, п. 8 П(С)БО 7).

Про це йдеться і в проекті змін до Інструкції з бухобліку ПДВ: «суми нарахованого податку зараховуються до первісної вартості товарів, необоротних активів, вартості послуг у кореспонденції з кредитом субрахунку 643».

Покажемо, як виглядатимуть проводки.

**** Лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17.

За результатами року, як відомо, проводиться остаточний перерахунок ПК. У цьому випадку складаються РК до «зведених» ПН, які складалися для нарахування ПЗ за розподілюваними купівлями.

Як скласти ПН для нарахування ПЗ?

Для нарахування ПЗ за розподілюваними купівлями п. 199.1 ПКУ вимагає скласти не пізніше останнього дня звітного періоду зведену ПН. Нагадаємо, податківці давали свої рекомендації щодо заповнення табличної частини такої ПН ( лист № 29163). Перелічимо їх:

— у гр. 2 (дата виникнення ПЗ) — ставимо дату складання ПН, тобто останній день звітного періоду (місяця/кварталу);

— у гр. 3 (номенклатура), на думку податківців, можуть зазначатися номери і дати ПН, отриманих від постачальників при придбанні товарів/послуг/необоротних активів «подвійного призначення»;

Тут виникає запитання, як бути, якщо ПН ще не отримана, а ПЗ треба нараховувати. Вважаємо, що в цьому випадку до гр. 3 можна вписати реквізити «первинних документів» (витратних ПН, актів виконаних робіт).

— гр. 4 (код УКТ ЗЕД) — не заповнюємо;

— у гр. 5.1 (одиниця виміру) ставимо «грн». Зауважимо такий момент. У  листі № 29163 податківці зазначили позначення одиниці вимірювання «грн.». з крапкою. Але, нагадаємо, одиниця вимірювання в ПН проставляється відповідно до Класифікатора одиниць вимірювання*****. А в Класифікаторі «грн» зазначається без крапки. Тому її краще не ставити. Але цей момент не має принципового значення;

***** Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затверджений наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8.

— гр. 5.2 (код одиниці вимірювання) — податківці рекомендували не заповнювати. Зауважимо, що зараз у програмі «Медок» знятий контроль над заповненням цієї графи. Програма пропускає ПН на реєстрацію навіть з незаповненою гр. 5.2;

— гр. 6, 7, 10, 11 і 12 не заповнюються;

Якщо програма не пропускатиме ПН без заповнених гр. 6 і 7, рекомендуємо тоді в гр. 6 ставити «1», а у гр. 7 дублювати значення гр. 8.

— у гр. 8 або 9 — зазначаємо частину вартості товарів, на яку нараховується ПДВ. Інакше кажучи, покупну вартість товарів/послуг/необоротних активів множимо на коефіцієнт «антиЧВ» (100 % - ЧВ).

Якщо до «вхідної» ПН є РК

Припустимо, що до ПН, яка включається до зведеної ПН для нарахування ПЗ за розподілюваними купівлями, складено РК, що зменшує чи збільшує суму ПДВ. Як це позначиться на зведеній ПН? Податківці поки що з цього приводу мовчать.

Якщо РК отримано в тому самому звітному періоді до моменту складання зведеної ПН. Згадаємо, що за «звичайними» зведеними ПН (на ритмічні постачання) податківці дозволяли зазначати згорнутий результат постачання, з урахуванням коригування (лист ДПСУ від 06.04.2012 р. № 10162/7/15-3417-16). Вважаємо, що цей самий підхід можна застосувати й до зведених ПН з типом причини «08», «09» (тобто показати вже кінцевий підсумок з урахуванням коригування). При цьому у гр. 3 «номенклатура товарів» можна зазначити «Податкова накладна № __ від ______ (з урахуванням РК №__ від___).

Якщо РК отримано після складання зведеної ПН. У цьому випадку доведеться складати РК до зведеної ПН.

m.kazanova@buhgalter911.com