Донарахування за результатами перевірки краще за самовиправлення?

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII.

Ви вже, найімовірніше, знаєте, що з 1 вересня у ПКУ з’явилася норма, яка передбачає списання штрафів, нарахованих при визначенні контролерами податкових зобов’язань, — тобто штрафів за п. 123.1 ПКУ. Щоправда, спишуть такі штрафи лише при дотриманні одночасно таких умов ( п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— обсяг доходів та/або операцій платника за попередній звітний рік менше 20 млн грн.;

— платник сплатив суму податкових зобов’язань, яка відображена в ППР і на яку, власне, «накручений» штраф — у строки, передбачені ПКУ, причому без оскарження (як адміністративного, так і судового);

— донарахування податкового зобов’язання за цим податком/збором не є повторним протягом року.

Судячи з усього, прив’язуватися потрібно не до календарного року, а до 365/366 днів з дати винесення ППР.

Діє це послаблення тимчасово — до 31.12.2016 р. включно. При цьому, як бачите, воно чимось нагадує податковий компроміс (водночас у цих механізмах усе ж більше різного, ніж схожого).

Щоправда, відразу зверніть увагу: нещодавно податківці підтвердили наші побоювання. Річ у тім, що порядок списання штрафів ще повинен затвердити Мінфін. У цьому-то й був ризик: доки не буде такого порядку, штрафи не списуватимуть. Так-от: виходячи з консультації в підкатегорії 138.01 ЗІР податківці такий підхід, судячи з усього, підтримують .

Що ж, зі вступом закінчили, тепер переходимо до основного запитання: як використати це послаблення (коли воно запрацює) з максимальною вигодою для себе?

Навмисне заниження податкових зобов’язань

Попереджаємо: ми в жодному разі не агітуємо та не радимо діяти таким чином. Ми лише опишемо можливість, яку надає зазначена норма.

Розпочнемо з такого: якщо задекларувати суму податкових зобов’язань у повному обсязі, але не сплатити її (наприклад, через брак коштів), податківці з імовірністю, близькою до 100 %, виявлять це та нарахують штраф ( п. 126.1 ПКУ) з пенею. Штрафу не уникнути навіть у тому разі, якщо затримати оплату хоч б на один день, а ось з пенею простіше — вона нараховуватиметься лише після закінчення 90 календарних днів, наступних за граничною датою сплати грошового зобов’язання. Тепер подивимося на другу ситуацію.

Припустимо, платник навмисно занизить суму податкових зобов’язань (тобто не покаже її в декларації).

При цьому зверніть увагу на пару моментів: — не має значення, яким чином і в частині якого податку/збору він це зробить (зокрема, не відобразить ПДВ-зобов’язання, завищить податковий кредит, занизить доходи тощо); — мотиви також не мають значення. Причиною такої поведінки платника може бути і банальний брак коштів для сплати податків.

Що йому загрожує в такому разі? Розпочнемо з того, що таке заниження податківці здатні виявити, як правило, лише під час документальної перевірки. На них же сьогодні і протягом усього 2016 року встановлено мораторій** (крім декількох винятків). У зв’язку з цим можливі дві ситуації.

** Про цей мораторій читайте «Бухгалтер 911», 2015, № 5.

На платника мораторій не поширюється. Якщо податківці проведуть документальну перевірку і (знову ж таки, якщо) виявлять зазначене порушення, то винесуть ППР. У цьому випадку, якщо платник сплатить у належний строк суму, донараховану ними, його звільнять від штрафу за п. 123.1 ПКУ. Однак майте на увазі:

— платнику потрібно буде сплатити пеню;

У такому разі вона нараховується за весь період заниження — виходячи з 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день такого заниження.

— штраф спишуть тільки у тому випадку, якщо зазначені події (у тому числі сплата податкового зобов’язання за ППР) відбудуться до 31.12.2016 р. включно. Як поводитися з наближенням цієї дати (якщо до цього моменту податківці не виявлять цього порушення)? Варіантів обмаль: або виправляти помилку поданням УР (зі сплатою «самоштрафу» і пені), або мовчати й надалі, сподіваючись на те, що це порушення не виявлять протягом 1095-денного строку. Щоправда, перший варіант все ж є більш прийнятним;

Нагадаємо, що після закінчення 1095-денного строку податківці не мають права донараховувати податкові зобов’язання ( п. 102.1 ПКУ).

— у багатьох може виникнути запитання з приводу кримінальної відповідальності. Так-от: до відповідальності за ст. 212 КК*** за навмисну несплату податків/зборів можуть притягнути тільки у тому випадку, якщо сума несплати становить 1000 нмдг і більше. Якщо цей критерій не досягається, ст. 212 КК не загрожує. Крім того, незалежно від суми заниження потрібно пам’ятати про відповідальність за ст. 366 КК — за службову підробку.

*** Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

Як бачите, у такому разі платник сплатить по суті ту саму суму, яку повинен був сплатити спочатку, але зробить це пізніше. Щоправда, додатково до цього він понесе витрати у вигляді пені та «повісить» на себе ризики, пов’язані з кримінальною відповідальністю.

На платника поширюється мораторій. До закінчення 2016 року податківці не мають права проводити щодо такого платника документальні перевірки, а тому виявити заниження ним податкових зобов’язань вони, найімовірніше, також не зможуть. Як результат, до цього моменту можна нічого не виправляти.

З наближенням зазначеної дати платнику, як і у попередньому випадку, потрібно буде прийняти рішення: або виправити помилку (зі сплатою «самоштрафу» і, за необхідності, пені), або залишити все як є та сподіватися, що це порушення не виявлять протягом 1095-денного строку.

Виправлення помилки

Головна відмінність цієї ситуації від попередньої: заниження податкових зобов’язань відбулося ненавмисно. Інакше кажучи, маємо справу зі звичайною помилкою. Виправляти її чи ні?

Припустимо, що ви вирішили виправити помилку. У такому разі вам доведеться сплатити:

— власне суму заниження;

— «самоштраф» (якщо УР подається як окремий документ, розмір такого штрафу становитиме 3 %);

— пеню.

Щоправда, запам’ятайте: нараховуватися вона почне лише з 91-го дня після закінчення граничного строку для сплати грошових зобов’язань. Тому, якщо встигнете виправитися до цього моменту, пеню сплачувати не потрібно.

Але що буде, якщо помилку не виправити? Тут наслідки такі самі, як і в попередній ситуації. Якщо це порушення виявлять податківці, ви зможете уникнути штрафних санкцій. Для цього вам потрібно буде сплатити суму недоплати — у строки, установлені ПКУ, і без ініціації процедури оскарження (як адміністративного, так і судового). Пеню при цьому доведеться сплатити у будь-якому разі.

Водночас, як ми вже говорили, це послаблення діє тимчасово — до 31.12.2016 р. включно. З наближенням цієї дати доведеться приймати рішення: виправлятися (зі сплатою «самоштрафу» і, за необхідності, пені) або ж нічого не робити та сподіватися, що стосовно цього порушення мине 1095-денний строк.

Для наочності наведемо простий приклад. Припустимо, платник виявив, що не відобразив у ПДВ-декларації ПЗ на суму 10 тис. грн.

v.smerdov@buhgalter911.com