ПДВ-рахунок — зарахування/списання коштів: життєві ситуації

Поповнити ПДВ-рахунок не з поточного рахунка

Пунктом 200¹.4 ПКУ встановлено, що кошти на електронний ПДВ-рахунок зараховуються з власного поточного рахунка платника, тобто перераховувати кошти на ПДВ-рахунок можна з будь-якого поточного рахунка.

Якщо читати цей пункт буквально, то складається враження, що крім як з поточного банківського рахунка більше жодними способами поповнити ПДВ-рахунок не можна. Але, на нашу думку, таке уточнення зроблене не для того, щоб висунути жорсткі вимоги щодо можливості перерахування грошей на ПДВ-рахунок тільки з поточного рахунка, а для того, щоб встановити механізм поповнення ПДВ-рахунка (гроші на ПДВ-рахунок зараховує саме власник електронного рахунка, а не, наприклад, контрагент чи інша особа). Тому, вважаємо, цілком можна поповнити електронний ПДВ-рахунок, унісши грошові кошти через касу банку.

Як показує практика, проблем із зарахуванням коштів на електронний рахунок у цьому випадку немає.

Єдине, зауважимо: якщо гроші вноситимуться працівником через касу банку, як платника необхідно вказати реквізити підприємства (тобто працівник повинен їх вносити від імені підприємства). Так, у Заявці на переказ готівки в цьому випадку будуть вказані реквізити підприємства та особа, через яку здійснений платіж. Потім працівник повинен відзвітувати за витрачені кошти, подавши авансовий звіт¹.

¹ Вам буде корисною стаття «Сплата податків «з кишені» директора: чи можливо це?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 50.

Обмеження за готівковими розрахунками у цьому випадку не діють.

Податківці зазначають, що не можна поповнити електронний рахунок з поточних рахунків інших осіб (лист ДФСУ і ДКСУ від 12.03.2015 р. № 5780/5/99-99-23-05-16).

Для сільгоспників у  п. 12 Порядку № 569² є застереження, що вони не мають права поповнювати електронні ПДВ-рахунки (у тому числі й додаткові) зі своїх спеціальних сільськогосподарських рахунків.

² Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Як швидко зараховуються кошти

Гроші на електронному ПДВ-рахунку засвітяться не відразу після подання платіжки до банку.

Адже майте на увазі, що:

1) банку знадобиться час для перекидання суми на ваш електронний ПДВ-рахунок у Держказначействі. Для цього використовуються загальні строки для виконання платіжних доручень. Згідно з вимогами пп. 8.1 і 22.4 Закону № 2346³, якщо розрахункові документи надійшли протягом операційного дня, банк їх виконує того самого дня, а якщо після операційного — протягом наступного операційного дня;

³ Закон України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

2) Казначейство має передати податківцям відомості про таке поповнення ( п. 14 Порядку № 569). Передача цієї інформації здійснюється Казначейством автоматично в режимі реального часу (онлайн);

3) після передачі Казначейством відомостей до ДФСУ в автоматичному режимі повинні оновитися і дані СЕА.

Тобто у загальному випадку перераховані кошти мають потрапити на електронний ПДВ-рахунок і «засвітитися» в СЕА того самого дня, коли банку видано доручення на перерахування коштів.

Перевірити надходження коштів на ПДВ можна за ряд. 3 Витягу за формою J1401206 або за окремим запитом за формою J1302301⁴.

⁴ Деталі знайдете у статті «Оновлений Витяг з СЕА: аналізуємо кожну складову» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 52.

Крім того, інформацію про рух коштів на ПДВ-рахунку можна отримати за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника податку». Після входу до особистого кабінету потрібно вибрати Сервіс — «Реєстр транзакцій», де відображається інформація «Дата та час», «Сума транзакції», «Ознака транзакції» (1 — зарахування коштів, 2 — списання коштів), «Загальна сума поповнення» тощо.

Щоправда, слід мати на увазі, що іноді сервери Держказначейства/ДФСУ дають збої. Панікувати при цьому не слід. Як правило, навіть у цьому випадку протягом дня до СЕА мають надійти відомості про зарахування коштів на електронний рахунок. Але буде спокійніше не зволікати з поповненням ПДВ-рахунка до останнього дня граничного строку сплати ПДВ або строку реєстрації ПН/РК.

Якщо інформація про зарахування грошових коштів на ПДВ-рахунок не з’являється протягом поточного/наступного дня, а за банківською випискою видно, що гроші списані, слід поцікавитися їх долею, звернувшись до податкової.

Збігає граничний строк сплати ПЗ

Якщо збігає граничний строк сплати ПЗ за декларацією, а за даними СЕА кошти так і не зараховані на електронний рахунок, то насамперед радимо перевірити дані реєстру транзакцій в електронному кабінеті платника або в ряд. 3 Витягу за формою J1401206. Гроші з електронного ПДВ-рахунка Держказначейство могло списати так швидко, що вони могли й не встигнути засвітитися у Витягу за формою J1402301.

Якщо гроші усе ж таки не зайшли, слід мати на увазі таке. Суди вважають, що обов’язок зі сплати ПДВ вважається виконаним платником у момент перерахування коштів з власного поточного рахунка на рахунок СЕА.

Адже платник може контролювати тільки перерахування коштів на електронний ПДВ-рахунок, а ось оновлення даних СЕА є підвладним лише контролюючим органам. У разі несвоєчасного перерахування не з вини платника останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування податків (постанова Окружного адміністративного суду в м. Києві від 27.11.2015 р. № 826/23661/15). Тому якщо платіжне доручення до банку було подано своєчасно (доказом цього буде запис у полі «Дата надходження» такого платіжного доручення), то ви свій обов’язок щодо забезпечення коштів на електронному ПДВ-рахунку виконали, а несвоєчасне їх зарахування на електронний рахунок і несвоєчасне списання до бюджету сталися вже не з вашої вини.

Якщо несвоєчасне зарахування коштів на електронний рахунок — внаслідок чого сплата ПДВ виявилася простроченою — сталося з вини банку, то суд вважає, що в цьому випадку застосуємо п. 129.6 ПКУ, який звільняє платника від відповідальності за несвоєчасне перерахування податків до бюджету.

Збігає строк реєстрації ПН/РК: кошти на ПДВ-рахунок не надійшли

ПН/РК можна реєструвати протягом операційного дня. Операційний день триває з 00 до 23 годин (п. 2 Порядку № 1246⁵). Строки реєстрації ПН/РК, якщо 15-й день, наступний за датою їх складання, припадає на вихідний або святковий день, не переносяться (роз’яснення в категорії 101.18 ЗІР).

⁵ Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Припустимо, вам потрібно зареєструвати ПН, ви заздалегідь перерахували гроші на електронний ПДВ-рахунок, але за даними СЕА інформації про їх зарахування та збільшення ліміту немає. У цьому випадку:

1. Можна спробувати зареєструвати ПН (як показує практика, іноді оновлення даних СЕА просто запізнюється і ПН зареєструється).

2. Якщо ПН все одно не зареєструвалася, а строк такої реєстрації збігає, потрібно зберегти квитанцію про відмову в реєстрації ПН у зв’язку з недостатністю суми ліміту реєстрації. Цей документ разом з платіжним дорученням (у якому стоятиме дата ініціювання переказу грошових коштів на електронний ПДВ-рахунок) і випискою банку (що підтверджує факт списання коштів з поточного рахунка для зарахування на електронний рахунок) буде підтвердженням того, що саме податківці не забезпечили вам можливість своєчасної реєстрації ПН. Маючи на руках такі документи, можна буде оскаржити винесене податкове повідомлення-рішення про суму штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК.

Якщо прострочення реєстрації ПН сталося через несвоєчасне перерахування коштів на електронний рахунок з вини банку, ви маєте право стягнути пеню з банку (п. 32.2 Закону № 2346). Її розмір становить 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, але не більше 10 % від суми переказу. При цьому в договорі може бути прописаний і інший розмір пені.

Останній день реєстрації ПН/РК: квитанції не надходять

Після відправки ПН/РК для реєстрації в ЄРПН ви повинні отримати: 1) повідомлення про відправку ПН/РК податківцям; 2) квитанцію № 1, що підтверджує факт прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття ПН/РК. Така квитанція має надійти від податківців протягом операційного дня (п. 11 Порядку № 1246, п. 201.10 ПКУ).

Якщо ж протягом цього строку від податківців ані квитанція про прийняття, ані квитанція про неприйняття не надійшли, то ПН/РК вважаються зареєстрованими.

Операційний день триває з 00 до 23 годин (п. 2 Порядку № 1246). Тому квитанція про реєстрацію/нереєстрацію ПН/РК має надійти не пізніше 23 годин поточного дня.

Якщо квитанція про реєстрацію буде отримана наступного дня і в ній буде зазначена вже дата наступного дня, то ви цілком можете, спираючись на норми п. 201.10 ПКУ і п. 11 Порядку № 1246, доводити, що датою реєстрації ПН/РК у цьому випадку слід вважати дату, коли податківці зобов’язані були надіслати квитанцію, яка підтверджує реєстрацію ПН/РК в ЄРПН⁶.

⁶ Детальніше це питання розглядалося в статті «Якщо не надходить підтвердження про реєстрацію ПН?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 31.