Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, квітень, 2016/№16/1
Друкувати

Облік у юросіб-єдиноподатників

Згідно з п.п. 296.1.3 ПКУ [1] єдиноподатники-юрособи групи 3 використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат з урахуванням положень пп. 44.2 і 44.3 ПКУ [1].

У свою чергу, відповідно до п. 44.2 ПКУ [1] єдиноподатники ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою розрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном.

Поки що окремої методики спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат не затверджено. Тому єдиноподатникам-юрособам групи 3 для цілей заповнення звітності доводиться керуватися чинними актами законодавства. Так, основний документ для них — П(С)БО 25 [27].

ЮО-ЄП групи 3 на ставці 5 % можуть вести бухгалтерський облік без подвійного запису (ч. 3 ст. 3 Закону про бухоблік [8], п. 9 розд. I П(С)БО 25 [27]). Систему регістрів і порядок узагальнення в них інформації без використання подвійного запису визначають Методрекомендації № 720 [28].

Водночас, незважаючи на дозвіл єдиноподатникам — неплатникам ПДВ вести облік без застосування подвійного запису, обов’язки зі складання ними Балансу та Звіту про фінансові результати (хоч і за спрощеною формою № 1-мс і № 2-мс) ніхто не скасовував. А при такому підході заповнення звітних форм може виявитися дуже складним. У зв’язку з цим звертаємо увагу, що ведення обліку без застосування подвійного запису є правом, а не обов’язком ЮО-ЄП.

Крім того, не слід забувати, що навіть при використанні Методрекомендацій № 720 [28] у єдиноподатників зберігається необхідність документального оформлення господарських операцій у загальному порядку згідно з Положенням № 88 [24].

Також за певних умов ЮО-ЄП мають право вести бухгалтерський облік на підставі Спрощеного плану рахунків [29].

Спрощений план рахунків [29] можуть застосовувати:

— суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб’єктами малого підприємництва;

— юридичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Ці суб’єкти можуть застосовувати Спрощений план рахунків [29] тільки у разі складання ними фінансової звітності відповідно до П(С)БО 25 [27].

Підприємства-єдиноподатники, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб і річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ, є суб’єктами малого підприємництва (ч. 3 ст. 55 ГКУ [2]) і складають фінансову звітність відповідно до П(С)БО 25 [27]. Таким чином, вони мають повне право вести бухгалтерський облік на підставі Спрощеного плану рахунків [29].

До рахунків Спрощеного плану рахунків [29] можуть вводитися субрахунки. При цьому слід виходити з призначення рахунків, потреб управління, контролю, аналізу та звітності підприємства. Крім того, слід пам’ятати, що для обліку та узагальнення інформації про забалансові активи і зобов’язання на рахунках класу 0 слід використовувати Загальний план рахунків [30].

Звертаємо увагу! Підприємства-єдиноподатники можуть, а не зобов’язані, використовувати Спрощений план рахунків [29]. Ніхто не забороняє їм користуватися в роботі Загальним планом рахунків [30].

Більше того, підприємства-єдиноподатники, які не відповідають критеріям суб’єктів малого підприємництва (зокрема, з кількістю працівників більше 50 осіб), зобов’язані застосовувати Загальний план рахунків [30] і складати звичайну фінансову звітність.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться