Робота вдома «набирає обертів»: що потрібно врахувати роботодавцю

Як же мають бути оформлені трудові відносини з працівниками, які виконують роботу вдома? Що робити з урахуванням робочого часу надомників? На що слід звернути увага при нарахуванні їм заробітної плати? Зараз з усім цим розберемося.

Хто є хто

Знайомимося! Надомники — це працівники, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома.

Не є надомником працівник, який з яких-небудь причин час від часу (тобто не постійно) виконує роботу не в приміщенні роботодавця, а вдома.

У свою чергу, надомною роботою можна вважати будь-яку роботу, яку працівник виконує (одночасно):

— за місцем свого проживання або в інших приміщеннях на свій вибір (наприклад, у гаражі), але не у виробничих (господарських, офісних) приміщеннях роботодавця;

— за винагороду;

— для цілей виробництва товарів або послуг відповідно до вказівок роботодавця незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали чи інші ресурси, що використовуються.

Що з «нормативкою»?

Цікаво, але в КЗпП немає окремих норм, що регулюють працю працівників-надомників. Єдину згадку про можливість цієї форми роботи знаходимо у  ст. 179, і то у прив’язці до відпустки для догляду за дитиною до трьох років.

Із цього робимо висновок: трудові відносини, що виникають між надомником і його роботодавцем, повинні регулюватися загальними нормами КЗпП, Закону про оплату праці, Закону про відпустки, інших законів і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Також як орієнтир в «надомних» питаннях можна використовувати норми:

— Положення про умови праці надомників¹;^;

¹ Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275/17-99.

Незважаючи на те що це Положення було прийняте за часів СРСР, на сьогодні воно не втратило чинності та може використовуватися в частині, що не суперечить нормам чинного українського законодавства (див. лист Мінпраці від 15.05.2008 р. № 105/13/116-08).

— Рекомендацій про надомну працю². Зверніть увагу: вони не ратифіковані Україною, тому не є для роботодавців обов’язковими.

² Рекомендації Міжнародної організації праці про надомну працю від 20.06.96 р. № 184.

Приймаємо на роботу / звільняємо з роботи: нюанси…

…за заявою про прийняття на роботу. Бажано, щоб у такій заяві працівник вказав, що виконуватиме роботу у межах трудового договору за місцем свого проживання (за місцем знаходження нерухомості, що належить йому (наприклад, у гаражі)), а не у виробничих (господарських, офісних) приміщеннях роботодавця.

…за формою трудового договору. Трудовий договір з надомником роботодавці укладають, як правило, у письмовій формі (п. 7 Положення про умови праці надомників).

Про укладення трудового договору обов’язково повідомте ДПІ за місцем знаходження роботодавця. Зробити це потрібно до того, як працівник буде допущений до роботи³.

³ Вам будуть корисні статті «Повідомлення про прийняття працівника: життєві ситуації» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 48), «Звіт про прийнятих працівників: експрес-відповіді на ваші запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 29).

…за умовами праці. Формально, щоб уникнути суперечок з Держпраці, роботодавець зобов’язаний перевірити умови праці працівника-надомника.

Не зайвим в цій ситуації буде складання акта огляду приміщення, в якому знаходитиметься робоче місце працівника.

Більше того, Положення про умови праці надомників передбачає участь в обстеженні житлово-побутових умов представників профспілки підприємства, а також — за необхідності, яка пов’язана з характером подальшої діяльності надомника, — представників СЕС і пожежного нагляду.

…за трудовою книжкою. У питаннях унесення записів до трудової книжки працівнику-надомнику керуємося нормами Інструкції № 58⁴. Положення про умови праці надомників у цій частині ігноруємо⁵.

⁴ Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58.

⁵ Роботодавцям-підприємцям буде корисною стаття «Фізособа-підприємець і трудова книжка на «найманців»: як сьогодні» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 16).

Якщо працівника приймаєте на основне місце роботи, попросіть його надати трудову книжку. Запис про прийняття на роботу (звільнення з роботи) надомника внесіть до неї в загальному порядку.

У день звільнення обов’язково видайте працівнику трудову книжку. Якщо він не хоче приїжджати «за тридев’ять земель» до роботодавця, нехай в заяві на звільнення або в окремій заяві викладе прохання переслати його трудову книжку поштою.

Річ у тім, що пересилання трудової книжки поштою допускається тільки з письмової згоди працівника (див. п. 4.2 Інструкції № 58).

Оплачуємо працю, сплачуємо ЄСВ, ПДФО, ВЗ

Встановлюючи надомнику форму оплати праці, визначтеся з показниками, які ви застосовуватимете для виміру праці при визначенні заробітної плати. Якщо вимірником результатів праці є:

— кількість виготовленої продукції (наданих послуг), то застосовується відрядна форма оплати праці;

— кількість відпрацьованого часу, то застосовується погодинна форма оплати праці. Єдиний «мінус» такої форми — роботодавцю важко проконтролювати фактично відпрацьований час.

Зарплату надомнику нараховуйте, обкладайте та виплачуйте в загальному порядку. Тут жодних особливостей немає. Як і решта працівників, вони мають право на відпустки, лікарняні та декретні.

І на «десерт» запитання: куди сплачувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ з доходу надомника? Порядок сплати ПДФО до бюджету прописано в  п. 168.4 ПКУ і  ч. 2 ст. 64 БКУ⁶.

⁶ Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Окремих положень для працюючих вдома платників податків у ньому немає. Тому все відбувається в загальному порядку. Підприємство сплачує ПДФО із зарплати надомника до ДПІ за своїм місцем знаходження. У цьому випадку не має значення, де мешкає та фактично працює працівник.

Фізособа-підприємець (ФОП), яка є роботодавцем, робить це за місцем своєї реєстрації в контролюючих органах (читай: за своїм основним місцем обліку / податковою адресою) ( п.п. «а» п.п. 168.4.5 ПКУ).

Також за місцезнаходженням підприємства (місцем реєстрації/обліку ФОП-роботодавця) перераховуйте ВЗ та ЄСВ із зарплати надомника (див. п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, п.п. 4 п. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ⁷).

⁷ Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Компенсація = дохід працівника

І Рекомендації, і Положення про умови праці надомників є єдиними: роботодавець повинен компенсувати надомнику витрати, пов’язані з його роботою (наприклад, за використану електроенергію, воду, послуги зв’язку).

У свою чергу, ст. 125 КЗпП встановлює право надомника, який використовує свої інструменти та механізми для потреб підприємства, на отримання від роботодавця компенсації за їх знос (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються роботодавцем за погодженням із працівником.

Сума компенсації витрат, пов’язаних з його роботою, буде для надомника доходом у вигляді додаткового блага ( п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ). Такий дохід необхідно обкладати ПДФО за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ, а саме 18 %. Також із нього доведеться утримати ВЗ за ставкою 1,5 %.

У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ дохід у вигляді компенсації відображайте з ознакою «126».

ЄСВ із суми компенсації працівнику за використання для потреб підприємства власного інструменту не справляється, оскільки ця виплата не входить до фонду оплати праці (див. п. 3.22 Інструкції № 5⁸).

⁸ Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Також не повинен справлятися ЄСВ із суми компенсації надомнику витрат на використані ним у зв’язку з виконанням роботи електроенергію, воду, послуги зв’язку. Адже така виплата не вказана серед виплат, які входять до фонду оплати праці.

Однак є одне «але»!

На законодавчому рівні порядок розрахунку компенсації витрат працівника на воду, електрику, послуги зв’язку не встановлений. Отже, довести перевіряючим органам, що надомник використовував, наприклад, воду і електроенергію, вартість яких була йому компенсована, виключно для потреб підприємства, а не для власних потреб, навряд чи вдасться.

Що з цього випливає?

Що перевіряючі для цілей справляння ЄСВ можуть підтягнути цю виплату під «інші виплати, які мають індивідуальний характер» і включаються до складу заробітної плати на підставі п.п. 2.3.4 Інструкції № 5.

А отже, — «привіт» ЄСВ.

Відрядження на рідне підприємство

Чи вважатиметься відрядженням поїздка працівника з дому на підприємство? Упевнені, що так, якщо:

1) у трудовому договорі, укладеному з працівником (наказі про прийняття на роботу), вказати місто, в якому постійно працюватиме надомник;

2) у Положенні про відрядження передбачити, що поїздки надомника з місця постійної роботи на підприємство вважаються службовим відрядженням. І не переймайтеся тим, що такої норми немає в  Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (ср. ). Адже вона не поширюється на госпрозрахункові підприємства та може бути використана ними лише як орієнтир при складанні документа, що регулює питання відрядження;

3) скласти службове завдання на відрядження працівника (щоб контролери не визнали таку поїздку фінансуванням особистих потреб працівника) і видати наказ про відрядження.

З наказом про направлення у відрядження працівника можна ознайомити за допомогою засобів зв’язку. Оригінали підтвердних документів працівник може надсилати на підприємство рекомендованим листом.

Як бачите, з працівником-надомником особливих проблем не виникає. Усі питання можна вирішити. Головне — правильно оформити такі трудові відносини.