На жаль, ви вчинили неправильно. І в цій ситуації бажано встигнути самостійно виправити допущену помилку. Інакше може бути втрачене право на податковий кредит.
Послуги отримані — одразу нараховуйте податкові зобов’язання
При отриманні оподатковуваних послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України отримувач послуг — платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за основною ставкою 20 % ( п. 208.2 ПКУ). При цьому орієнтуватися потрібно на дату першої з подій ( п. 187.8 ПКУ):
1) списання грошових коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або
2) оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.
У нашій ситуації (спершу отримані послуги від нерезидента і тільки потім оплата) податкові зобов’язання з ПДВ на послуги, якщо не було претензій до них, потрібно було нараховувати, не чекаючи надходження акта. Документ, що підтверджує виконання послуг, датований (складений) червнем. Тому нарахувати податкові зобов’язання і скласти податкову накладну (з реєстрацією її в установлений строк) платник повинен був саме в червні.
Адже, на думку податківців, навіть не підписаний замовником акт є підставою для підрядника нарахувати собі податкові зобов’язання з ПДВ. Тобто дата підписання акта принципового значення не має, головне — коли були фактично надані послуги (див. лист ДПАУ від 20.05.2010 р. № 9895/7/16-1517-08, № 5766/5/16-1518).У свою чергу, збільшити податковий кредит з ПДВ можна було за датою складання такої податкової накладної, виписаної при отриманні послуг від нерезидента, за умови, що вона зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних ( п. 198.2 ПКУ). Тобто вже в червні.
Проте підприємство прострочило відображення податкових зобов’язань, чекаючи надходження акта виконаних послуг від нерезидента. Тому складена в липні податкова накладна вважається помилковою, відповідно і відображати податковий кредит за нею в декларації за липень, хоч вона й зареєстрована в реєстрі, ви не мали права.
Виправляємо помилку
У цьому випадку у вас наявна помилка в даті відображення податкових зобов’язань, що зумовлює помилку у відображенні податкового кредиту. Госпоперація фактично була, але до декларації з ПДВ податкові зобов’язання потрапили із запізненням. Цю помилку доведеться виправити. І алгоритм виправлення буде таким.
Крок перший — виправте податкову накладну. Оскільки вона складена платником не в тому періоді, її слід виправити. Порядок виправлення несвоєчасно складеної накладної такий:
— помилкову податкову накладну анулюємо (обнуляємо). Для цього до неї слід скласти «зменшуючий» розрахунок коригування (датою виявлення помилки), зробивши в ньому запис на те саме постачання, однак тільки в кількісній графі зазначивши ті самі показники, але зі знаком «-»;
Оскільки податкову накладну за послугами від нерезидента ви складали на себе, то «зменшуючий» розрахунок коригування до неї реєструєте також ви.— складаємо нову податкову накладну з правильною «червневою» датою і обов’язково (!) реєструємо її в реєстрі. Адже без такої реєстрації податковий кредит пиши-пропав. А так хоч і «пізніше», але на податковий кредит ви маєте право розраховувати в періоді реєстрації правильної податкової накладної в реєстрі.
Не турбуйтеся: перевиписати податкову накладну на дату, що відповідає першій події, і зареєструвати її в реєстрі у вас вийде без проблем. По-перше, з дати першої події, датованої червнем, 180 календарних днів ще не пройшло. По-друге, незважаючи на те, що прострочений 15-денний строк для реєстрації червневої податкової накладної на постачання послуг від нерезидента, ви зареєструєте її без штрафу (див. лист ДФСУ від 28.12.2015 р. № 27879/6/99-99-19-03-02-15, консультацію в категорії 101.30 ЗІР).
За прострочення реєстрації згідно зі ст. 1201 ПКУ карають тільки щодо податкових накладних, що надсилаються покупцям.Крок другий — подайте уточнюючий розрахунок. Щоправда, одним уточнюючим розрахунком ви не відбудетеся.
Перший слід скласти до декларації за червень, донарахувавши в ньому не відображені своєчасно податкові зобов’язання (за рядком 6 і загальним рядком 9 уточнюючого розрахунку).
Важливо! Податковий кредит за допомогою такого уточнюючого розрахунку не відображаємо (не додаємо), оскільки право на нього, як ми вже зазначили, з’явиться у платника не раніше реєстрації виправленої (правильної) податкової накладної в реєстрі.
Донарахувавши в уточнюючому розрахунку тільки податкові зобов’язання, у вас у графі 6 за рядком 18.1 вилізе сума недоплати, на яку доведеться нарахувати 3 % штраф, відобразивши його за рядком 18.3 уточнюючого розрахунку. А ось пеню сплачувати не доведеться, якщо встигнете виправитися протягом 90 календарних днів з граничної дати сплати таких податкових зобов’язань ( п. 129.9 ПКУ).Суму недоплати і штрафу сплатити доведеться до бюджету зі свого поточного рахунка до подання уточнюючого розрахунку.
Другий уточнюючий розрахунок слід подати до декларації за липень. Їм потрібно прибрати неправильно відображені податкові зобов’язання і податковий кредит. Такий уточнюючий розрахунок, по суті, буде «нульовим»: у ньому підкоригуються тільки рядки 6, 9, 11.4 і 17, а сам об’єкт оподаткування за рядками 18 і 18.1 не зміниться — графа 6 уточнюючого розрахунку залишиться порожньою. Вам сплачувати за ним до бюджету нічого не доведеться.
Крок третій — не забудьте відобразити податковий кредит. Його слід показати в декларації з ПДВ (у рядку 11.4) за той звітний період, в якому нова податкова накладна буде зареєстрована в реєстрі ( п. 198.6 ПКУ) (або пізніше: протягом 365 днів у рядку 11.4 поточної декларації, протягом 1095 днів — через уточнюючий розрахунок).
У цьому випадку датою складання податкової накладної буде дата червня (дата першої події), а не дата фактичного її складання під час виправлення помилки.