Зарплата на «пластик»: обліковуємо виплати на картрахунки

Не хвилюйтеся: порядок обліку виплати зарплати на картку в принципі нічим не відрізняється від традиційної форми обліку виплати зарплати. Тут усе навіть ще простіше. Наприклад, підприємству не потрібно оприбутковувати гроші в касу, депонувати зарплату.

Єдиний «безготівковий» нюанс — комісія банку за обслуговування картрахунків. Але і з нею жодних проблем: її відносять до адміністративних витрат на підставі п. 18 П(С)БО 16. Так само діють і щодо плати за випуск (виготовлення) зарплатних карток.

До речі, з приводу плати за випуск та обслуговування карток. Податківці вважають: якщо умовами трудового договору не передбачено надання працівникам платіжних карток у безоплатне користування, то плата за їх випуск та обслуговування є для таких працівників додатковим благом з відповідним оподаткуванням (див. консультацію в категорії 103.02 ЗІР).

Ми категорично не згодні з податківцями. Усі витрати, пов’язані з виплатою заробітної плати працівникам, підприємство бере на себе на вимогу законодавства — ч. 4 ст. 24 Закону про оплату праці.

Це його обов’язок, і альтернативи тут немає. Умови трудового договору тут не найголовніші.

Тому плата за випуск та обслуговування зарплатної картки аж ніяк не може вважатися додатковим благом працівника. Потрібні ще аргументи? Будь ласка.

Платіжна картка є власністю банку. Залежно від умов договору, як ми сказали вище, він може передавати її фізособі або у власність, або в користування (п. 4 розд. II Положення № 705*). Найчастіше картку передають саме в користування. Після закінчення ж строку її використання, у разі звільнення або переходу до іншого банку працівник повинен повернути електронний засіб платежу банку-емітенту.

* Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705.

Та й якщо дотримуватися такої логіки фіскалів, то витрати на доставку касиром з банку готівки для виплати зарплати теж повинні вважатися додатковим благом працівників, які отримують свої кревні в касі підприємства. Але це ж повний абсурд! Погодьтеся, шановні контролери!

Тому ми переконані: про додаткове благо в «зарплатно-картковому» випадку не може бути й мови.

А тепер розглянемо приклад.

Приклад. Підприємство у липні 2016 року уклало договір з банком про відкриття карткових зарплатних рахунків працівникам та їх обслуговування. Зарплату за першу половину липня 2016 року (дата виплати — 20 липня 2016 року) у сумі 125000 грн. перераховано працівникам на їх зарплатні рахунки. Плата за випуск карток, виданих працівникам, — 300 грн. Вартість річного обслуговування карток — 300 грн. Комісійна винагорода за розрахунково-касове обслуговування становить 0,75 % від зараховуваної на картрахунки працівників суми. Сума ПДФО до сплати — 22500 грн. (125000 грн. х 18 % : 100 %). Сума військового збору до сплати — 1875 грн. (125000 грн. х 1,5 % : 100 %). Сума нарахованого до сплати ЄСВ — 27500 грн. (125000 грн. х 22 % : 100 %).

У своєму обліку підприємство ці операції відображає так:

Виплачуючи працівнику зарплату, не забувайте повідомляти його про: 1) загальну суму заробітку з розшифровкою за видами виплат; 2) розміри та підстави відрахувань і утримань із зарплати; 3) належну до виплати суму зарплати ( ст. 110 КЗпП).