Запити податківців: відмовити, але не образити

¹ Стаття «Запити податківців: що потрібно про них знати?» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 37.

Без чого і запит — не запит?

«Повторення — основа навчання» . Тому насамперед нагадаємо найважливіші вимоги до запиту податківців, заразом «проливши світло» на ті їх грані, що не висвітлювалися раніше.

Насамперед це підписання такого запиту керівником податкової або його заступником. Немає потрібного підпису — і документ автоматично стає нікчемним.

Але якщо з такою відвертою помилкою на практиці доводиться стикатися украй рідко, то ігнорування або невиконання наступних вимог зустрічається «часто-густо». Отже, запити податківців повинні містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ. Причому із зазначенням інформації, яка це підтверджує. Таким підставам присвячено наступний підрозділ нашої статті.

Врахуйте: право не відповідати на запит платник податків має як у разі незазначення у ньому підстав для його надіслання (див. ухвалу ВАСУ від 14.01.2013 р. у справі № К/800/2175/13), так і зазначення підстав, не передбачених п. 73.3 ПКУ (див. ухвалу ВАСУ від 30.03.2015 р. у справі № К/800/38623/13). Більш того, в першому випадку запит вважають незаконним.

Іноді трапляється, що надавати ту чи іншу інформацію податківці вимагають на виконання того чи іншого їх наказу (чи іншого подібного документа) або якогось їхнього завдання . Як бути у такому разі? Маємо справу із зазначенням підстав для надіслання запиту, не передбачених п. 73.3 ПКУ. Тож є підстави для того, щоб залишити запит без відповіді. Принаймні такої, на яку очікують податківці;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатка контролюючого органу. Відсутність печатки на запиті є порушенням порядку його оформлення (складання). У свою чергу, це призводить до виникнення у платника права не надавати інформацію, яка запитується. З цим податківці погодилися у листі від 30.06.2016 р. № 635/3/99-99-11-04-04-11.

Аналогічну роль у цьому листі відведено незазначенню в запиті підстав для направлення та/або зазначення підстав, не передбачених ПКУ; недотриманню «інших вимог».

Підтвердження такому підходу знаходимо і в судовій практиці, зокрема, в ухвалі ВАСУ від 13.12.2011 р. у справі № К/9991/86913/11.

В іншому своєму листі (від 19.12.2014 р. № 9081/6/99-99-10-03-02-16) головне податкове відомство висловлювалося щодо кратності надіслання запитів. І тут прогалини в законодавстві податківці трактували на свою користь . Вони вважають, що кількість запитів, які можуть бути надіслані контролюючими органами платникові податків на підставах, зазначених у п. 73.3 ПКУ та в п. 12 Порядку № 1245², цими Кодексом і Порядком не обмежена .

² Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245.

Там же ДФСУ нагадує, що платник звільняється від обов’язку надавати відповідь на запит лише у разі, коли той складено з порушенням вимог, викладених в абз. 1 і 2 п. 73.3 ПКУ та пп. 9 і 10 Порядку. А ось інші підстави для звільнення від цього обов’язку ПКУ і Порядком не встановлені. Тобто повтори у виконанні податківців такими підставами бути не можуть.

Не зовсім логічно, та все ж безпечніше буде зважити на таку позицію фіскалів. Тому набуває сенсу резервне копіювання матеріалів, надісланих як відповідь на запит.

Підстави для надіслання запиту

Наведені вони в абз. 7 — 14 п. 73.3 ПКУ і продубльовані в п. 12 Порядку № 1245. Усе ж надаємо їх до вашої уваги:

1) виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства³. Ще в листі від 28.01.2015 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17 ДФСУ рекомендувала своїм «підопічним» зазначати в запитах:

³ Контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

а) факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, із зазначенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушене;

б) відомості, які є джерелом інформації про конкретні факти порушення платником податкового та іншого законодавства, що підтверджують підстави для надіслання запиту;

2) виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 ПКУ;

Цю підставу планують дещо переписати у межах податкового реформування зразка-2017.

3) виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником. Податківці у цій частині нерідко наводять у запитах загальні формулювання, що не дають навіть чітко зрозуміти, про які саме порушення йдеться. Наприклад, зазначаючи, що неправильно визначено податковий кредит / податкові зобов’язання з ПДВ за відносинами з контрагентами в декларації за той чи інший період.

Як підтвердна інформація також фігурують досить загальні «дані Єдиного реєстру податкових накладних; показники, відображені в декларації, тощо».

Що їм відповісти в такій ситуації? Причинно-наслідковий зв’язок між фактами, що підтверджують порушення (у тому числі й недостовірність даних, визначених у деклараціях), наслідками такого порушення й підставами для надіслання запиту в цьому випадку відсутній. От же, по-хорошому, запит не можна вважати оформленим належним чином, оскільки конкретні факти порушення у ньому не наведено.

З цього погляду має сенс ще раз звернути увагу на вимоги ДФСУ до оформлення запитів, наведені в листі від 28.01.2015 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17 (див. п. 1 цього переліку). Інша річ, що їх невиконання не тягне за собою можливості платника не відповідати на запит .

Добре, що так не думає ВАСУ (див. ухвалу від 05.09.2013 р. у справі № К/800/2812/13);

4) подання скарги щодо платника податків про ненадання ним:

а) податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, та/або порушенні продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної та/або розрахунку коригування;

б) акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або реєстрації акцизної накладної;

У цій частині Порядок № 1245 «відстає» від ПКУ, оскільки останні зміни до нього КМУ вносив ще 04.10.2011 р.

5) проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених ПКУ.

Як правильно відповісти на запит?

Якщо запит неповноцінний. Ви отримали запит, у якому знайшли явну ваду? Маємо на увазі ті, про які йшла мова вище. Виходить, тим самим податківці надали вам право не відповідати на нього.

Таке право платнику податків дає абз. 16 п. 73.3 ПКУ та п. 16 Порядку № 1245. Добре, що визнають його і податківці у своїх численних роз’ясненнях.

Але давайте поглянемо на ситуацію з іншого боку, тобто очима податківців. Запит вони надіслали, та відповіді на нього не отримали. У деяких випадках ПКУ надає їм право перевірити платника податків у разі відсутності з його боку реакції на запит. Це, зокрема, пп. 78.1.1, 78.1.4 і 78.1.11 цього Кодексу.

Тому, щоб зайвий раз не злити податківців, рекомендуємо не залишати запити без уваги. От тільки йти на їх поводі і «підносити на таці» усе, що вони побажають, — також не зовсім правильний хід. Оскільки тоді висока ймовірність того, що їх апетити щодо інформації, яка запитується, «прибуватимуть з їдою».

Тому радимо на запити відповідати, але зазначати у своїй відповіді:

— норми, що надають вам право не відповідати на запити, складені з порушенням вимог до них (уже згадані п. 73.3 ПКУ і п. 16 Порядку № 1245);

— вимоги до запитів, які були порушені, і норми ПКУ, що висувають такі вимоги ( абз. 1 — 5 п. 73.3 ПКУ).

Ніщо не заважає також зазначити в такій відповіді одне з роз’яснень ДФСУ (а краще кілька), що «дає добро» на неподання відповідей на «дефектні» запити.

Якщо запит такий, що «комар носа не підточить». У такому разі відповісти на нього просто необхідно. При цьому лист суб’єкта інформаційних відносин, який той надсилає на запит контролюючого органу, повинен містити:

— номер та дату запиту, на який дається відповідь;

— інформацію, що запитується (п. 15 Порядку № 1245).

Нагадаємо: перелік інформації, що запитується, та перелік документів, які пропонується надати, податківці повинні обов’язково зазначити в запиті.

На цьому акцентувала увагу ДФСУ (листи від 11.11.2015 р. № 24065/6/99-99-22-04-02-15 і від 19.10.2016 р. № 22561/6/99-99-14-03-03-15), утім, не додавши якихось нових подробиць із цього приводу.

Що реформа нам готує?

Дізнатися це, судячи з усього, за усталеною роками традицією вийде напередодні Нового року (будемо раді, якщо помилимося ). Поки ж можемо анонсувати лише очікувані зміни.

Так от, крім уже згаданого уточнення другої (за порядком) підстави для надіслання податкового запиту, увагу слід звернути на таке. Право підпису письмового запиту податківців, крім керівника та заступника податкової, планують надати також уповноваженій особі контролюючого органу.

Також хочуть уточнити, що запит вважається належним чином врученим, якщо він надісланий у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Тобто, крім надіслання поштою, особистого вручення платнику податків,⁴ хочуть узаконити також електронну форму запиту.

⁴ Або його законному чи уповноваженому представникові.

А як щодо зміни строків реагування на запит? Подавати інформацію, визначену в запиті податківців, як і її документальне підтвердження⁵, платників хочуть зобов’язати протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Це якщо інше не передбачено ПКУ. Нагадаємо: зараз на це відведено один місяць.

⁵ За винятком проведення зустрічної звірки. У разі її проведення відповідь на запит імовірно необхідно буде надати протягом 10 робочих днів.

Водночас також передбачено низку випадків, у яких такий строк становить 10 робочих днів.

Крім того, планують уточнити, що у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абз. 1 — 5 п. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Зараз же аналогічна норма посилається на абз. 1 і 2 п. 73.3 ПКУ.

Взагалі по суті нічого не зміниться, лише зникнуть формальні передумови для неправильного трактування норм ПКУ податківцями.

«За компанію» , як очікується, змінять і п. 73.5 ПКУ, що регулює порядок проведення зустрічних звірок. Але сьогодні ми про них не говоримо.

Ось таких змін, у цілому, на краще, чекаємо до новорічного застілля.