Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2016/№37
Друкувати

Запити податківців: що потрібно про них знати?

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter 911.com
Привід для підготовки цього матеріалу — недавній лист податківців, у якому ті «дали добро» не відповідати на письмовий запит про надання податкової інформації, якщо він оформлений з порушенням вимог. Враховуючи те, скільки проблем створюють такі запити для бізнесу, ця тема незаслужено залишалася в тіні. Пропонуємо усунути цю несправедливість!
адміністрування податків, податкова інформація

Вимоги до запиту податківців

Отже, на чільному місці — лист № 6351. Причому важливих думок у ньому одразу кілька. Але про все по черзі.

1 Лист ДФСУ від 30.06.2016 р. № 635/3/99-99-11-04-04-11.

Якщо запит складено з порушенням вимог, викладених в абз. 1 і 2 п. 73.3 ПКУ, платник звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Цю аксіому зафіксовано в п. 73.3 ПКУ та п. 16 Порядку № 12452. Приємно, що не сперечаються з нею і податківці. ☺ Але що ж це за «звільняючі» вимоги?

2 Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245.

Незважаючи на те, що п. 73.3 ПКУ звільняє від відповіді на запит лише у разі порушення податківцями вимог абз. 1 та 2 цього пункту, сполучник «та» тут потрібно читати як «або».

По-перше, податківці мають право звернутися до платників податків з письмовим запитом. В окремих випадках запит можуть надіслати в електронному вигляді. Обов’язковим у такому разі згідно з п. 9 Порядку № 1245 є накладення електронного цифрового підпису органу ДФС. При цьому іноді податківці примудряються просити що-небудь усно. Але подібні вимоги вас ні до чого не зобов’язують. ☺

Запит оформляється на бланку органу ДФС і має бути підписаний керівником (заступником керівника) контролюючого органу. З цим проблема? — Відповідаємо відмовою.

По-друге, запит податківців на виконання абз. 2 п. 73.3 ПКУ повинен містити:

Вичерпний перелік та підстави надання інформації за запитом встановлені ПКУ. Перелік податкової інформації визначений ст. 72, а підстави для її надання — абз. 6 п. 73.3 ПКУ.

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує.

Причому увага: цитування повного тексту конкретної норми ПКУ не вважається виконанням цієї вимоги — вважає Київський апеляційний адмінсуд (див. ухвалу від 21.07.2016 р. у справі № 826/20835/15). При цьому ДФСУ в листі № 24633 стверджує, що до запиту доцільно включати, у тому числі (на жаль, відсутність у запиті цих відомостей не дає платнику права відмовитися відповідати на нього ☹): (1) факти, що свідчать про порушення платником законодавства з наведенням конкретних норм законодавства, які були порушені; (2) відомості, що є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення платником податкового/іншого законодавства. З цією метою вони можуть використовувати (а) матеріали перевірок або зустрічних звірок інших платників, (б) іншу податкову інформацію, отриману та оброблену контролюючим органом у встановленому ст. 72 — 74 ПКУ порядку;

3 Лист ДФСУ від 28.01.2015 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17.

Податківці повідомили, що такою інформацією можуть бути, наприклад, дані єдиного реєстру податкових накладних, декларацій/додатків до них, а також інша інформація з інформаційних баз податківців.

2) перелік запитуваної інформації та перелік документів, які пропонується надати. У цьому ключі податківці можуть, зокрема, зазначити загальні назви документів, які їм потрібні (у тому числі їх невиключний перелік), а також період, за який вони були складені;

3) печатка контролюючого органу.

Виключні підстави для надіслання запиту зазначено в абз. 6 п. 73.3 ПКУ. Причому зверніть увагу на останню підставу — «інші випадки, визначені цим Кодексом». Податківці можуть трактувати його дуже широко, але врахуйте застереження «визначені цим Кодексом» — в ідеалі, контролери повинні конкретизувати в запиті, про які саме норми ПКУ йдеться.

У листі № 240654 ДФСУ свого часу висловлювалася з приводу посилань у запитах на підставу надіслання платнику податків: «вірогідність або встановлення порушення податкового та іншого законодавства». Головне податкове відомство зазначило, що орган ДФС зобов’язаний спершу провести аналіз податкової інформації, що отримана і міститься в його базах даних. І лише у разі виявлення фактів, що свідчать про порушення платником законодавства5, може надіслати запит. Тобто одні лише підозри податківців ☺, по-хорошому, не мають бути підставою для його надіслання.

4 Лист ДФСУ від 11.11.2015 р. № 24065/6/99-99-22-04-02-15.

5 Контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тим більше що ПКУ в цій частині з 01.01.2015 р. більше не містить посилань на можливі порушення законодавства платником.

Що робити із запитом?

У листі № 635 податківці визнають: обов’язок платника щодо подання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту відповідно до вимог п. 73.3 ПКУ.

Про звільнення від обов’язку надавати відповідь на такий запит говорилося також у листі № 24065.

З іншого боку, не обов’язково «ігнорити» своїх податківців, тим більше, якщо ви не хочете зайвий раз ризикувати і псувати з ними стосунки. «Рецепт» для такого випадку також міститься в «свіжому» листі. Платник податків не позбавлений права на звернення до контролюючого органу із зазначенням підстав для ненадання запитуваної інформації. При цьому у своїй відмові краще чітко вказуйте, які вимоги п. 73.3 ПКУ податківці порушили.

Крім того, вважаємо, що у вашому зверненні-відмові не зайве буде послатися на п. 73.3 ПКУ та п. 16 Порядку № 1245, що дають вам право не відповідати на їх запит.

Що стосується випадків, якщо запит складено «гладесенько-рівнесенько», платник податків зобов’язаний відповісти на нього листом. Він повинен містити (1) номер і дату запиту, на який дається відповідь, та (2) інформацію, яка запитується (згідно з п. 15 Порядку № 1245).

Щодо номера та дати запиту: практика показує, що іноді податківці зазначають його не стандартно у верхній частині листа, а внизу — над штрих-кодом.

Для надання інформації, визначеної в запиті, та її документального підтвердження відведено в загальному випадку один місяць з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ), лист № 24065.

Але п.п. 78.1.4 ПКУ передбачає з цього правила низку винятків. Головним чином, у разі виявлення податківцями недостовірних відомостей, зазначених у декларації. У такому разі на відповідь у платника є 10 робочих днів з дати отримання запиту. При цьому такий строк безпечніше відлічувати саме з дати отримання запиту, а не з наступного робочого дня після його отримання.

Ще одна підстава з 10-денним строком для відповіді ( п.п. 78.1.1 ПКУ) тепер прив’язується до порушення не податкового, а іншого підконтрольного податківцям законодавства, у тому числі валютного.

Чи не нагряне перевірка?

Податківці на місцях здатні на різні хитрощі. Ситуація, коли відсутність відповіді на запит викликає реакцію у відповідь у вигляді непрошених гостей, — не новина. Причому трапляється навіть таке, що перевіряльники заявляються раніше, ніж спливе термін, відведений для реагування на запит. ☹

Формальною підставою для проведення позапланової документальної перевірки у разі ігнорування запиту можуть стати:

— виявлення контролерами недостовірних даних у декларації платника ( п.п. 78.1.4 ПКУ);

— виявлення фактів порушення платником неподаткового законодавства, у тому числі, валютного, ЗЕД, РРО тощо ( п.п. 78.1.1 ПКУ);

На практиці норми п. 73.3 ПКУ безпосередньо пов’язані з реалізацією норм, зокрема, п.п. 78.1.1 цього Кодексу, — зазначає ДФСУ в листі № 2463.

— ігнорування запиту, пов’язаного з податковими/акцизними накладними ( п.п. 78.1.9 ПКУ).

У інших випадках (коли ПКУ не вказує прямо на наслідок у вигляді перевірки) ігнорування запиту не призводить безпосередньо до документальної позапланової перевірки. Більш того, якщо податківці, порушуючи це правило, з’являться на неї, платник має повне право відмовити їм у допуску ( п. 81.1 ПКУ).

ДФСУ, щоб запобігти конфліктним ситуаціям і судовим спорам з платниками, в листі № 2463 звертала увагу місцевих податківців на необхідність: (1) належного доперевірочного аналізу та збору достатньої інформації, що свідчить про порушення законодавства платником; (2) належного оформлення запитів та документів для перевірки.

Шкода тільки, що багатьма місцевими податковими їх «голова» залишилася непочутою… Тобто гарантії того, що ваші податківці не розлютяться і не обрушаться на вас із позаплановою перевіркою, немає. ☹ Та це — не привід сумувати! Як ми вже говорили, це привід — не допустити податківців до перевірки. Право на це вам надає п. 81.1 ПКУ.

Інша річ, що в такому разі існує ймовірність потрапити під податковий арешт активів і дійти з податківцями до судового спору. Тим більше, що суди у більшості випадків стають на сторону платників податків (див. ухвали ВАСУ від 05.02.2014 р. у справі № К/9991/9810/12, від 16.09.2014 р. у справі № К/800/535/14, від 20.11.2014 р. у справі № К/800/45235/14; Київського апеляційного адмінсуду від 21.07.2016 р. у справі № 826/20835/15).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться