Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2016/№49
Друкувати

Річний перерахунок з податку на доходи фізичних осіб: теорія і практика

Федченко Татьяна, заместитель директора Департамента і начальник управления администрирования налогов и сборов с физических лиц Департамента налогов и сборов с физических лиц ГФСУ
Підприємство у березні та листопаді 2016 року проводило донарахування сум зарплати (премій та індексації) за минулі звітні періоди. Як ці суми обліковувати під час проведення річного перерахунку з ПДФО? Як результат перерахунку відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ?
обов’язковий перерахунок, ПДФО, ф. № 1ДФ, утримання із зарплати

Базові правила

Спершу давайте визначимося з метою проведення перерахунку з ПДФО. Його проводять для перевірки правильності обчислення та нарахування суми ПДФО за кожен місяць, що входить до певного календарного періоду. Таким календарним періодом є період з моменту проведення останнього перерахунку (за результатами минулого податкового року або за інший період) по дату проведення поточного перерахунку включно.

З метою визначилися. Йдемо далі.

Випадки, коли роботодавець зобов’язаний провести перерахунок, перелічено в п.п. 169.4.2 ПКУ. Серед них — перерахунок за результатами звітного податкового року. Такий перерахунок проводять при нарахуванні заробітної плати за останній місяць звітного року. Відповідно перерахунок за підсумками 2016 року необхідно провести в грудні 2016 року.

Майте на увазі: перерахунок з ПДФО може бути обов’язковим або добровільним (необов’язковим).

У обов’язковому річному перерахунку бере участь тільки заробітна плата. Причому для цілей оподаткування ПДФО законодавець відніс до заробітної плати:

1) основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму* ( п.п. 14.1.48 ПКУ). Детальнішого переліку виплат, які оподатковуються ПДФО у складі заробітної плати, ПКУ не містить . Водночас можна зауважити, що визначення заробітної плати, дане в ПКУ, практично повторює визначення заробітної плати, наведене в Законі про оплату праці**. У свою чергу, відповідно до Закону про оплату праці було розроблено Інструкцію № 5***. У ній наведено розширений перелік складових заробітної плати. Тому для визначення переліку виплат, які входять до складу заробітної плати, платники податків можуть використовувати цю Інструкцію в частині, що не суперечить ПКУ ;

* Для вас буде цікавою стаття «Трудовий чи цивільно-правовий договір? Вибираємо з розумом» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 47). — Прим. ред.

** Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

*** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

2) допомогу по тимчасовій непрацездатності та оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця ( абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ);

3) дивіденди на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платником податку ( п.п. 170.5.3 ПКУ).

Перерахунок сум інших доходів, що не є зарплатою, для визначення правильності їх оподаткування проводиться виключно за бажанням роботодавця / податкового агента, тобто добровільно.

Покроковий алгоритм проведення

Алгоритм проведення обов’язкового річного перерахунку такий.

Крок 1. Уточнюєте (перевіряєте ще раз) місячні суми заробітної плати, нараховані (виплачені, надані) працівнику протягом року.

Важливо! Якщо в періоді, за який проводите перерахунок, працівнику нараховувалися доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки (відпускні) або тимчасової непрацездатності (лікарняні), то суми таких виплат (їх частини) відносите до відповідних місяців, за які вони були нараховані ( абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ).

Усі інші виплати, у тому числі й премії, суми індексації, нараховані (донараховані) за попередні податкові періоди (місяці), остаточно оподатковуєте в тому податковому періоді (місяці), в якому вони були фактично нараховані. Відносити їх до місяців, за які вони були нараховані, не потрібно.

Підстава — ці виплати не підпадають під дію абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ.

Крок 2. Уточнюєте наявність у працівника підстав для застосування ПСП до його заробітної плати (якщо такий працівник користувався правом на застосування ПСП).

Перевіряєте, чи є у вас заява працівника про самостійне обрання ним місця застосування ПСП та документи, що підтверджують його право на ПСП (у разі необхідності).

Крок 3. Визначаєте право працівника на ПСП у кожному окремому місяці звітного року. Для цього порівнюєте уточнені суми заробітної плати, розраховані за кожним місяцем 2016 року, з граничним розміром заробітної плати, що дає право на ПСП.

Крок 4. Проводите остаточне оподаткування уточнених місячних сум заробітної плати (визначаєте окремо за кожним місяцем 2016 року суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету).

Крок 5. Розраховуєте загальну річну суму ПДФО, складаючи суми податку, розраховані за результатами перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу.

Крок 6. Порівнюєте отриману в результаті перерахунку суму ПДФО з сумою податку, яка була фактично утримана з доходів працівника за рік, і визначаєте результат перерахунку.

Важливо! Результатом проведення перерахунку ПДФО може бути як недоплата, так і переплата з ПДФО.

Якщо в результаті отримали недоплату ПДФО, її суму утримуєте за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу працівника за відповідний місяць після його оподаткування. Проводячи утримання, враховуйте вимоги ст. 128 КЗпП.

Так, ст. 128 КЗпП установлено: при кожній виплаті зарплати працівнику загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику.

Важливо! ПКУ не передбачено, що в цій ситуації розмір утримань може становити 50 %. Тому ви маєте право утримати з суми оподатковуваного доходу працівника недоплату з ПДФО в сумі, яка не перевищує 20 % заробітної плати, що підлягає виплаті.

Якщо ж розмір недоплати більше цієї суми, то залишок потрібно буде утримати за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми виявленої недоплати ( п.п. 169.4.4 ПКУ).

Водночас працівник може подати роботодавцю заяву з проханням утримати з його зарплати усю суму недоплати одноразово, якщо, звичайно, сума зарплати дозволяє це зробити.

Якщо ж результатом проведеного перерахунку буде переплата з ПДФО, то на суму переплати слід зменшити суму нарахованого податкового зобов’язання працівника за відповідний місяць.

У разі проведення річного перерахунку за підсумками 2016 року — за грудень 2016 року.

Відображаємо у формі № 1ДФ

Результати перерахунку з ПДФО відображають у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за той звітний квартал, до якого входить місяць проведення перерахунку, таким чином:

— якщо виявлено недоплату, показники граф 4а «Сума утриманого податку нарахованого» та 4 «Сума утриманого податку перерахованого» збільшуються на суму виявленої недоплати з ПДФО;

— якщо за результатами перерахунку виявлено переплату, показники граф 4а «Сума утриманого податку нарахованого» і 4 «Сума утриманого податку перерахованого» зменшуються на суму надміру утриманого ПДФО.

Таким чином, результат проведеного перерахунку з ПДФО за 2016 рік ви відобразите в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 4 квартал 2016 року.

От, власне, й усе .

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться