Забули перенести «мінус»: чи можна уникнути сплати поточних ПДВ-зобов’язань?

«Приміряємо» загальні правила

Почнемо з того, що нагадаємо загальні правила виправлення помилок у ПДВ-декларації.

У разі виявлення помилки в поданій декларації з ПДВ уточнюючий розрахунок насамперед потрібно подати за період, в якому допущено помилку, — у нашому випадку це буде серпень (у ньому занижено суму від’ємного значення).

А далі — за правилами Порядку № 21*:

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

— якщо помилка встигла вплинути на значення ряд. 18.1 і ряд. 20.2 чи 20.1 — то подаємо уточнюючий розрахунок також до кожного звітного періоду, в якому така помилка встигла вплинути на розрахунки з бюджетом (п. 6 розд. VI Порядку № 21);

— якщо помилка не встигла вплинути на розрахунки з бюджетом — то достатньо буде подати лише уточненку за період, у якому допущено помилку (п. 5 розд. VI Порядку № 21). А результати цієї уточненки (значення гр. 6 ряд. 21) переносяться до ряд. 16.2 декларації за період, у якому подано уточнюючий розрахунок**.

** Детальніше про перенесення показників уточнюючого розрахунку до поточної декларації ви можете прочитати у статті «Відображаємо показники уточнюючого розрахунку в поточній ПДВ-декларації» (журнал «Бухгалтер» 911, 2016, № 20).

У нашому випадку уточнюючий розрахунок до декларації за серпень подано до подання поточної декларації за листопад. Помилка ще не встигла вплинути на розрахунки з бюджетом. А отже, формально діє правило п. 5 розд. VI Порядку № 21, згідно з яким результати виправлення помилки мають бути враховані в декларації того звітного періоду, в якому подано уточнюючий розрахунок. Так, якщо уточненку подано в грудні, то й результати виправлень можна врахувати тільки в декларації за грудень.

А от у поточній декларації (за листопад) згідно з вимогами Порядку № 21 результат виправлень врахувати не можна .

Інакше фіскали визнають це заниженням податкових зобов’язань.

Та й тут не все так просто. Адже щойно ви подасте декларацію за листопад із задекларованим ряд. 18.1, як зараз же ця декларація у вас виявиться помилковою (оскільки в ній завищені зобов’язання у ряд. 18). Помилка впливає на розрахунки з бюджетом. А отже, згідно з п. 6 розд. 6 Порядку № 21 потрібно подавати вже уточненку за листопад і відмінусовувати «зайвий» ПДВ. Ось такий діє заплутаний та дивний механізм .

Тобто як наслідок будуть подані два уточнюючі розрахунки:

1) один — до декларації за серпень;

2) другий — до декларації за листопад, яким буде зменшено суму зобов’язань у ряд. 18.1 декларації.

Як вплине подання уточненки до листопада на сплату ПДВ-зобов’язань?

На жаль, навіть якщо ви подасте «листопадову» уточненку до настання граничних строків сплати ПДВ за поточною (за листопад) декларацією, від сплати ПДВ з електронного ПДВ-рахунка це не врятує .

Адже платник при настанні граничних строків сплати зобов’язань за декларацією повинен забезпечити наявність коштів на ПДВ-рахунку у сумі, відображеній у декларації (у ряд. 18.1), — п. 200¹.5 ПКУ.

Податківці не дозволяють перерахувати на ПДВ-рахунок менше, ніж зазначено в поточній декларації, навіть у тому разі, якщо уточнюючий розрахунок подано до граничних строків сплати податкових зобов’язань за декларацією (консультація в категорії 101.08 ЗІР).

Тому з ПДВ-рахунка спишуть суму, задекларовану в ряд. 18.1 декларації!

А якщо на момент настання граничних строків сплати ПДВ-зобов’язань коштів на ПДВ-рахунку виявиться недостатньо?

З першою ж їх появою на ПДВ-рахунку (перерахування туди, наприклад, для реєстрації податкових накладних) цю суму автоматично буде списано Казначейством на погашення зобов’язань за поточною декларацією (п. 22 Порядку № 569***) .

*** Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Водночас якщо потрібної кількості грошей на електронному рахунку не виявиться, подання уточнюючого розрахунку до листопадової декларації до граничного строку сплати ПДВ-зобов’язань за листопад врятує від податкового боргу, штрафів і пені за несплату. Хоч тут не покарають .

За умови, звичайно, що «мінус» покриє суму зобов’язань, задекларованих у ряд. 18.1.

Адже в разі подання уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує зобов’язання, нарахування за особовим рахунком проводиться датою його подання. Узгоджена сума податкових зобов’язань повинна визначатися з урахуванням уточнюючого розрахунку, оскільки він має статус податкової декларації, а його показники з моменту надання до податкового органу вважаються узгодженими ( п. 54.1 ПКУ).

А значить, якщо ви подасте уточнюючий розрахунок до декларації за листопад, яким «відмінусуєте» значення у ряд. 18 до моменту настання строків сплати зобов’язань за поточною (за листопад) декларацією, на особовому рахунку недоплати не буде. Відповідно ніяких штрафів і пені за прострочення сплати узгоджених зобов’язань тут також не буде. Не виникне й податковий борг.

Узгоджена сума податкових зобов’язань визначається з урахуванням уточнюючого розрахунку.

У результаті за особовим рахунком ні боргу, ні штрафів не буде.

Але знову ж таки, якщо сума, задекларована у ряд. 18.1 декларації за листопад, не буде перерахована з ПДВ-рахунка до бюджету, коли кошти вперше потраплять на нього, цю суму автоматично спишуть до бюджету. Внаслідок чого на особовому рахунку виникне переплата.

Повернути цю переплату можна буде в порядку, зазначеному в ст. 43 ПКУ. Причому повернення можливе тільки на електронний ПДВ-рахунок ( п. 43.4 ПКУ). Тобто «сухим вийти з води» не вийде.