Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2016/№51
Друкувати

Кібератака на Держказначейство: розгрібаємо наслідки

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
З чим тільки не доводиться стикатися бухгалтеру в повсякденній роботі. Ну як, наприклад, можна передбачити, що на мережеве обладнання Держказначейства буде здійснено професійну атаку хакерів №У№?! Та ще така, що в результаті повноцінно не проводитимуться податкові платежі й не зараховуватимуться кошти на електронний ПДВ-рахунок. Наслідки такого «збою» досі не зрозумілі. Про це сьогодні й поговоримо.
збоїть сервер, реєстрація ПН/РК, сплата податків

За інформацією Мінфіну, 06.12.2016 р. на Держказначейство було здійснено хакерську атаку. Внаслідок чого було пошкоджено мережеве обладнання. Практично протягом двох днів у Казначейства були труднощі з повноцінним проведенням платежів, а також збої в системі електронного адміністрування ПДВ і акцизних накладних. Подивимося, чого слід чекати у зв’язку з подією, що сталася.

Надходження податкових платежів і ЄСВ

Хакерська атака на сервери Держказначейства збіглася якраз з днями виплати зарплати і, відповідно, перерахуванням «зарплатних» платежів до бюджету . Оскільки «проплати» в тому ж Електронному кабінеті платника не висвічувалися, платники, зрозуміло, занепокоїлися: а чи своєчасно вони надійшли до бюджету? І чи не застосують штрафні санкції за прострочення сплати податків?

Ми сподіваємося, що з датами зарахування до бюджету «зарплатних» платежів все ж проблем не буде. А вся «заковика» полягала лише в тому, що у зв’язку з «мережевими проблемами» Держказначейство не змогло вчасно повідомити податківців про надходження таких коштів.

Сподіваймося на краще, а готуймося до гіршого. Тому розглянемо ситуацію, коли внаслідок таких збоїв податкові платежі все ж виявляться сплаченими з простроченням .

Коли податки і збори вважаються сплаченими? Спершу — про ЄСВ. З ним усе надзвичайно просто. Закон про ЄСВ визначає день, який вважається датою сплати ЄСВ. При безготівковій оплаті це буде день списання відповідної суми з рахунка платника. Причому незалежно від дати її зарахування на рахунок податківців ( п. 10 ст. 9 Закону про ЄСВ).

У день, коли кошти списано з рахунка платника (а це підтвердить виписка банку), ЄСВ вважається сплаченим.

А ось із податками справи дещо складніші. Річ у тім, що ПКУ прямо не встановлено, коли податок вважається сплаченим. Податківці традиційно вважають податки і збори сплаченими з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок (наприклад, лист ДФСУ від 13.08.2014 р. № 1128/5/99-99-20-03-01-16). Обґрунтовують вони це тим, що згідно з ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу саме з дня зарахування на казначейський рахунок податки / збори / обов’язкові платежі та інші доходи держбюджету вважаються зарахованими до держбюджету. Інакше кажучи, мало просто подати платіжку на перерахування податків до бюджету — потрібно ще, щоб і гроші «дійшли».

Хоча з таким підходом податківців можна й посперечатися. Адже ПКУ встановлює тільки граничні строки сплати податків, а не їх зарахування до бюджету. Та й суди у більшості випадків схильні вважати, що після того, як платник подав у банк платіжне доручення, далі процес зарахування/перерахування грошових коштів він не контролює. А значить, його обов’язок щодо сплати податків вважається виконаним. Тому, якщо платіжне доручення у банк було подане вчасно (про це свідчить відмітка в полі «Дата надходження» такого документа), то платник виконав свій обов’язок щодо сплати платежів до бюджету (див., наприклад, постанову Полтавського окружного адмінсуду від 08.06.2016 р. у справі № 816/749/16, ухвалу Харківського апеляційного адмінсуду від 09.02.2016 р. у справі № 816/4424/15).

Чи буде відповідальність? У будь-якому разі, якщо платник вчасно подав платіжку на перерахування податків/зборів до бюджету (про що свідчитиме відмітка в платіжному дорученні), але з якоїсь причини вони надійшли до бюджету несвоєчасно, для нього має спрацьовувати правило ст. 129 ПКУ. У такому разі платник звільняється від відповідальності, включно зі штрафними санкціями та пенею ( п. 129.6 ПКУ).

Визнають цей факт і податківці (роз’яснення в категоріях 138.05 і 301.09 ЗІР).

Важливо! Щоправда, для того, щоб до вас не застосували штрафні санкції за несвоєчасну сплату податків/ЄСВ, податківцям потрібно подати заяву в довільній формі та додати до неї копію платіжки.

Невчасно надійшли гроші на ПДВ-рахунок

Збої в роботі серверів Держказначейства призвели ще до однієї проблеми — несвоєчасного відображення в системі електронного адміністрування ПДВ поповнення ПДВ-рахунка платником. У результаті деякі платники не змогли вчасно зареєструвати податкові накладні. Чи застосують у цьому випадку штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних?

Найімовірніше, податківці «без гризот сумління» надішлють платникам податкові повідомлення-рішення на штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, аргументуючи тим, що вони не несуть відповідальності за роботу Держказначейства.

Водночас «відбиватися» від цих штрафів можна, адже в основі застосування будь-якої штрафної санкції лежить наявність вини платника у вчиненні порушення.

Особа вважається невинуватою, якщо доведе, що нею було вжито усіх заходів для належного виконання зобов’язання ( ч. 2 ст. 218 ГКУ).

Як установлено п. 2001.4 ПКУ, а також п. 12 Порядку № 569*, у разі недостатності регліміту у платника є тільки одна можливість зареєструвати податкову накладну — поповнити ПДВ-рахунок, перерахувавши кошти зі свого поточного рахунка. А обов’язок Держказначейства — передати податківцям відомості про поповнення ПДВ-рахунка ( п. 14 Порядку № 569). Якщо Казначейство не виконало вчасно свій обов’язок, то чому відповідальність за це повинен нести платник? Платник може контролювати тільки перерахування коштів на електронний ПДВ-рахунок, а от оновлення даних системи електронного адміністрування підвладне тільки контролюючим органам.

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Тому, якщо ви доведете, що вживали усіх заходів, щоб виконати свій обов’язок щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, то штраф до вас застосовувати не повинні.

На це звертають увагу й суди (див., наприклад, постанову Полтавського окружного адмінсуду від 01.07.2016 р. № 816/669/16, постанову Харківського апеляційного адмінсуду від 02.08.2016 р. у справі № 816/569/16).

Що це за докази? Перший — копія платіжки (у якій стоятиме дата ініціації переказу грошових коштів на електронний ПДВ-рахунок) та виписка банку (що свідчить про те, що гроші списано з поточного рахунка). Цими документами ви доведете, що вжили заходів із зарахування грошей на ПДВ-рахунок у сумі, достатній для реєстрації податкової накладної. Другий — квитанція про відмову в реєстрації податкової накладної у зв’язку з недостатністю ліміту. Вона підтвердить, що ви дійсно намагалися «у строк» зареєструвати податкову накладну. І що саме податківці/Держказначейство не забезпечило можливості своєчасної реєстрації податкової накладної.

У разі виникнення подібних ситуацій, навіть якщо ви знаєте, що грошей на електронному ПДВ-рахунку недостатньо, обов’язково надсилайте податківцям податкову накладну на реєстрацію і збережіть квитанцію про відмову в її реєстрації.

Вважаємо також, що можна залучити до цієї справи й інформаційне повідомлення про те, що в роботі електронних сервісів Держказначейства був збій. Зауважимо, що на практиці трапляються випадки, коли податківці беруть до уваги інформацію про збої в роботі сервісів ДФСУ та Держказначейства (зрозуміло, після того, як платник податків сам письмово нагадує їм про це) і скасовують прийняті податкові повідомлення-рішення . Тому поборотися за свої права варто.

Договірна відповідальність перед контрагентом

Кілька слів також скажемо про те, чи доведеться виплачувати контрагенту штрафні санкції, якщо господарським договором встановлено відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.

Вважаємо, що від цих санкцій можна «відбитися».

Адже згідно зі ст. 218 ГКУ учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Також згідно з ч. 3 ст. 550 ЦКУ кредитор не має права на неустойку, якщо боржник доведе, що порушення зобов’язання виникло унаслідок випадку або непереборної сили.

Під «випадком» у практиці цивільного права якраз і розуміється відсутність вини особи у невиконанні або неналежному виконанні зобов’язання. Тому, якщо ви надасте контрагенту документи, які підтверджують, що ви вжили усіх заходів щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, можливість стягнення з вас договірних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної вельми сумнівна.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться