Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2016/№1-2
Друкувати

ПДВ-новинки — 2016

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Продовжуємо аналізувати новини-2016 так званої mini-реформи ПКУ. У цій статті обговоримо, які зміни випали на долю ПДВ*.
ПДВ-облік, зміни

* Говоритимемо про зміни, передбачені законами України від 24.12.2015 р. № 909-VIII та від 24.11.2015 р. № 812-VIII (постачання вугілля/електроенергії).

Ставки ПДВ. Як і раніше, діятимуть три ставки: 20 % (основна), 7 % (для ліків) та 0 %.

Поріг для обов’язкової реєстрації. Залишився незмінним — 1 млн грн. (хотіли зробити 2 млн грн., але «не сталося»).

СЕА. Є зміни для аграріїв (про них розповімо трохи далі). Для решти платників загалом все залишається, як і раніше. Єдине — зазначили, що показник ∑Овердрафт буде безпосередньою складовою «формули» і перераховуватися не на перше число кварталу, а протягом перших 6 робочих днів кварталу (що, власне, відбувалося на практиці й раніше). Механізм розрахунку цього показника залишився незмінним.

Повернення грошей з електронного ПДВ-рахунку. Нагадаємо, що повернення коштів з електронного ПДВ-рахунку призводить до зменшення показника ∑ ПопРах (причому він зменшується відразу на дату подання заяви Д4). Так от, законодавці уточнили, що повернення грошей з електронного рахунку на поточний рахунок можливе, лише якщо зменшення показника ∑ ПопРах у результаті такого повернення не призведе до від’ємного ліміту. Спрощено кажучи, якщо на ПДВ-рахунку є «зайві» (понад значення ряд. 25.1 поточної декларації) 10000 грн., а показник ∑ Накл (так званий «регліміт») становить 5000 грн., то заявити до повернення з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок можна максимум 5000 грн.

Анулювання реєстрації. Законодавці дотрималися обіцянки і виключили п.п. «ж» п. 189.4 ПКУ. Відсутність за місцезнаходженням (стан 9) тепер не може бути підставою для анулювання ПДВ-реєстрації.

База ПДВ. Зробили застереження, що до бази не включається «роздрібний» акциз. Раніше ця «норма» фігурувала лише на рівні листів податківців, а тепер закріпилася в  п. 188.1 ПКУ (тобто змін до механізму розрахунку «роздрібного» акцизу це не привнесло).

Є зміни й щодо мінімальної бази ПДВ. Для самостійно виготовленої продукції встановлено, що база обкладення ПДВ не може бути нижче за звичайні ціни (раніше, нагадаємо, потрібно було орієнтуватися на собівартість виготовленої продукції).

Згідно з  п.п. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна — ціна товарів (робіт/послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН. Скасували норму про те, що для застосування штрафів має бути затверджено окремий порядок ( п. 1201.3 ПКУ). А отже, в податківців розв’язуються руки щодо застосування цих штрафів «за повною програмою». Утім, багато податківців на місцях не чекали появи порядку і активно надсилали ППР платникам на сплату штрафів.

Визнані штрафи включаються в інші операційні витрати ( п. 20 П(С)БО 16), тобто обліковуються на субрахунку 949. Для податку на прибуток бухгалтерський фінрезультат на суму штрафів не коригується!

Штрафи на постачальника. Законодавці знайшли спосіб вплинути на недбайливого постачальника, який відмовляється реєструвати ПН/РК або виправляти помилки в обов’язкових реквізитах ПН. Як і раніше, покупець може поскаржитися на такого постачальника, подавши скаргу за формою Д8. Але при цьому встановлено ( п. 201.10 ПКУ), що протягом 15 календарних днів з дня надходження скарги податківці зобов’язані провести документальну позапланову перевірку постачальника.

Щоправда, ця норма не надто добре стикується з «перевірочним» п.п. 78.1.9 ПКУ, в якому зазначено, що перевірка за скаргою покупця (формою Д8) проводиться лише у разі, якщо постачальник не дасть відповіді (виходить, у місячний строк) на письмовий запит податківців, надісланий на підставі одержаної скарги**.

** Знов-таки перешкодою на шляху до позапланової документальної перевірки може стати перевірочний мораторій з п. 3 розд. II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

У разі якщо внаслідок проведення такої перевірки податківці виявлять помилки в обов’язкових реквізитах ПН, то вони ( п. 1201.4 ПКУ): (1) застосують штраф у розмірі 170 грн. (незалежно від суми ПДВ, зазначеної в ПН), (2) зобов’яжуть постачальника виправити такі помилки.

Якщо продавець прострочить з виправленням помилки, то підуть уже додаткові штрафи від суми ПДВ, зазначеної в ПН (від 10 % до 100 %) залежно від періоду прострочення. Кількість днів прострочення для застосування штрафу відлічуватиметься так. Спершу має бути отримано ППР на перший штраф (170 грн.) та виправлення помилки в ПН. Після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР, відлічуватимуться перші 15 календарних днів прострочення ( п. 56.3 ПКУ).

Штрафи можуть застосувати, лише якщо перевірка проводиться за скаргою покупця. Тому спершу покупець і постачальник можуть домовитися про виправлення помилки самостійно. І лише якщо постачальник відмовиться виправляти її, покупець зможе подати заяву і тим самим «натиснути» на нього.

До речі, скаргу за формою Д8 згідно з  п. 201.10 ПКУ може подати і постачальник на покупця, якщо той не реєструє «зменшуючий» РК. Щоправда, штрафи до покупця згідно з «новим» п. 1201.4 ПКУ не можуть бути застосовані, адже в ньому зазначено, що вони накладаються на продавця. А от «звичайні» штрафи з  п. 1201.1 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію РК до покупця, як і раніше, можуть бути застосовані.

ПН. З  п. 201.10 ПКУ вилучили норму про те, що помилки в обов’язкових реквізитах не дають права на ПК. І нарешті тепер прописали, що навіть помилка в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД), якщо вона не заважає (!) ідентифікувати операцію, період, сторони та суми ПЗ, дає право на ПК. Виняток робиться лише для реквізиту «код УКТ ЗЕД». Якщо в ньому допущено помилку, то до того часу, як її буде виправлено, права на ПК немає.

А от норми про те, що ПН можна не складати на звільнені операції та операції, що оподатковуються за ставкою 0 %, до остаточного варіанту змін не потрапили. На такі операції, як і раніше, потрібно складати ПН.

РК. Вилучають норми про те, що постачальник має право зменшити суму ПЗ на підставі РК лише після його реєстрації в ЄРПН. Що хотіли сказати цим законодавці, поки не зовсім зрозуміло. Можливо, вони її виключили задля того, щоб не викликати плутанини в розумінні слова «після» в цій нормі. Нагадаємо: в останніх роз’ясненнях податківці підтвердили, що за своєчасно зареєстрованими в ЄРПН «зменшуючими» РК продавець має право зменшити ПЗ уже в місяці складання такого РК (а не в місяці реєстрації)***.

*** З роз’ясненнями можна ознайомитися в статті «ПН з помилкою: звідколи право на ПК?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 48.

Також прописали, що на РК так само поширюється правило 365 календарних днів ( п. 198.6 ПКУ). За логікою це повинно стосуватися лише «збільшуючих» РК.

Хоча податківці в роз’ясненнях раніше говорили, що строк 365 днів поширюється і на продавця. На їх думку, після реєстрації покупцем «зменшуючого» РК продавець може зменшувати свої ПЗ протягом 365 днів з дати складання РК (лист ДФСУ від 16.11.2015 р. № 24356/6/99-99-19-03-02-15).

Інвентаризація при перевірці. Якщо податківці, прийшовши на перевірку, провели інвентаризацію і виявили нестачу придбаних товарів (крім випадків, коли недостача викликана форс-мажором), такі товари вважаються використаними в негоспдіяльності, тобто платник повинен буде «донарахувати» ПЗ на підставі п198.5 ПКУ («оновлений» п. 198.5 ПКУ).

«Компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Уточнили, що їх потрібно нараховувати і в тому випадку, якщо товари/послуги/необоротні активи використовуються в операціях, місце постачання яких знаходиться за межами митної території України.

«Зернова пільга». Підпункти 15, 151, 152 п. 2 розд. XX, п. 197.21 ПКУ, що встановлюють звільнення щодо ПДВ для операцій з постачання та експорту зернових і технічних культур, скасовано. Серед іншого, як наслідок, платники, які експортують зерно та технічні культури, матимуть право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Сільгоспспецрежим з ПДВ. У 2016 році сума ПДВ за операціями в спецрежимній діяльності буде не повністю залишатися у розпорядженні с/г підприємства, а розподілятиметься між бюджетом та спецрахунком с/г підприємства в такій пропорції ( п. 209.2 ПКУ).

«Спецрежимні» операції

Пропорції розподілу суми ПДВ

бюджет

спецрахунок с/г підприємства

Операції із зерновими (товарні позиції 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД) та технічними культурами (товарні позиції 10205 і 120600 згідно з УКТ ЗЕД)

85 %

15 %

Операції з продукцією тваринництва (продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД)

20 %

80 %

Операції з рештою с/г товарів/послуг

50 %

50 %

 

Дещо по-іншому тепер відбуватимуться і операції в СЕА щодо спецрежимної діяльності. Крім основного ПДВ-рахунку, с/г підприємствам буде відкрито додаткові електронні ПДВ-рахунки ( п. 2001.2 ПКУ) (1) окремо для операцій з технічними та зерновими культурами, (2) окремо для операцій з продукцією тваринництва та (3) окремо за операціями з усією іншою с/г продукцією.

Для реєстрації «спецрежимних» ПН (у разі недостатнього «регліміту») та сплати ПДВ за спецрежимною діяльністю за результатами подання декларації сільгосппідприємство перераховуватиме гроші на «спецрежимний» електронний ПДВ-рахунок (наприклад, для операцій з технічними та зерновими культурами). А далі, протягом наступного операційного дня, Держказначейство автоматично розподілить за пропорцією кошти, що є на цьому рахунку, між ( п.п. 209.2.2 ПКУ):

1) основним електронним ПДВ-рахунком (наприклад, за операціями із зерновими культурами на основний електронний ПДВ-рахунок буде зараховано 85 %);

2) сільськогосподарським звичайним (не електронним) спецрахунком.

Кошти, які зараховуватимуться зі «спецрежимного» електронного ПДВ-рахунку на звичайний електронний ПДВ-рахунок (за рахунок розподілу), не братимуть участі в показнику ∑ ПопРах для основного электронного рахунку ( п2001.3 ПКУ).

Списуватися до бюджету «спецрежимний» ПДВ буде на підставі поданих податківцями реєстрів з основного електронного ПДВ-рахунку ( п.п. 209.2.3 ПКУ). Якщо протягом місяця на «спецрежимний» ПДВ-рахунок надійшло менше коштів, ніж сума ПДВ за «спецрежимною» декларацією, підприємству потрібно буде перерахувати необхідну основну суму на «спецрежимний» електронний ПДВ-рахунок, а далі Держказначейство автоматично за пропорцією розподілить ці суми між основним електронним рахунком (з якого списуватиметься сума до бюджету) та звичайним спецрахунком с/г підприємства.

Бюджетне відшкодування (БВ). Тут такі новини:

1. Виключено п. 200.5 ПКУ, який установлював обмеження для БВ (платник зареєстрований платником ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до заявлення БВ тощо).

2. За рахунок БВ можна сплачувати інші податки та податковий борг ( п. 87.1 ПКУ).

3. За наявності податкового боргу БВ виплачуватиметься «за мінусом» такого боргу ( п. 200.12 ПКУ).

4. Право на БВ платники отримують після того, як його сума буде погоджена з податковим органом за результатами камеральної перевірки або перевірки, визначеної п. 200.11 ПКУ.

5. З 01.02.2016 р. діятимуть два реєстри на БВ (повернення здійснюватиметься в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення відомостей до Реєстру):

— один — для платників, які відповідають критеріям автоматичного БВ;

Обов’язковим критерієм автоматичного відшкодування буде наявність експортних операцій, питома вага яких у загальному обсязі постачань за останні 12 календарних місяців становить не менше 40 %.

— другий — для всіх інших платників.

Постачання вугілля/електроенергії. Тимчасово, до 01.07.2017 р., звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання на митній території вугілля та продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 20702, 270300 00 00, 2704 00 УКТ ЗЕД ( п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Платник має право відмовитися від цієї пільги, подавши відповідну заяву.

Є й ще одна важлива норма. Оскільки таке постачання є звільненим, то, ймовірно, ПК, відображений при придбанні того ж вугілля, має «компенсуватися» нарахуванням ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Але ПКУ робить ще одну «поблажку» і дозволяє не нараховувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5, якщо такий ПК було відображено до початку застосування пільги.

Запроваджується тимчасово (до 01.07.2017 р.) касовий метод для ПЗ і ПК для платників, які ( п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ):

— здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та теплової енергії;

постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 20702, 270300 00 00, 2704 00 УКТ ЗЕД.

Такі платники мають право складати зведені ПН, якщо постачання мають безперервний або ритмічний характер, не пізніше останнього дня місяця.

m.kazanova@buhgalter911.com

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться