Наслідки несплати податкових зобов’язань і «самоштрафу» при самовиправленні

Перш ніж розібратися з відповідальністю, нагадаємо строки сплати занижених податкових зобов’язань за уточнюючим розрахунком. А вони залежать від способу самовиправлення.

Способи самовиправлення. Згідно з п. 50.1 ПКУ, коли платник самостійно виявляє помилки в поданій раніше декларації, він зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок до такої декларації (за формою, що діє на дату його подання) або ж урахувати помилки в поточній декларації.

У разі подання уточнюючого розрахунку як самостійного документа, якщо в ньому відображено заниження податкових зобов’язань, платник зобов’язаний сплатити, крім суми заниженого податкового зобов’язання, ще й «самоштраф» у розмірі 3 % від такої недоплати. Нагадаємо: для ПДВ — це єдиний спосіб «самовиправлення».

«Самоштраф» нараховують тільки в разі заниження податкових зобов’язань.

Якщо ж заниження податкових зобов’язань виправляється в поточній декларації (уточнюючий розрахунок подається як додаток до поточної декларації), крім недоплати, потрібно сплатити «самоштраф» у розмірі 5 % від суми недоплати.

При цьому також нагадаємо:

— якщо виправляється помилка в декларації з податку на прибуток за 2015 рік, то в разі заниження податкових зобов’язань «самоштрафи» за п. 50.1 ПКУ не нараховуються (лист ДФСУ від 06.05.2016 р. № 10165/6/99-99-15-02-02-15);

— пеня за уточнюючим розрахунком нараховується, тільки якщо зміни до податкової звітності внесені після закінчення 90 к. дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання за декларацією, яка містила помилку ( п.п. «а» п.п. 129.1.1 ПКУ).

Сума пені в уточнюючому розрахунку не відображається.

Строки сплати зобов’язань за УР. Наведемо їх у таблиці.

Строки сплати зобов’язань за уточнюючим розрахунком

Тому, наприклад, при поданні уточнюючого розрахунку як самостійного документа граничним строком сплати зобов’язань стане дата подання уточнюючого розрахунку податківцям. На наступний день після закінчення цього строку відображені в уточнюючому розрахунку донараховані податкові зобов’язання і «самоштраф» перетворяться на податковий борг.

Зауважимо також, що нараховані за уточнюючим розрахунком суми занижених податкових зобов’язань і «самоштрафу» з ПДВ сплачуються до бюджету з поточного рахунка. З електронного ПДВ-рахунка вони не списуються. Тому, якщо ви не перерахуєте зобов’язання за уточнюючим розрахунком до бюджету, а покладатиметеся на наявність коштів на ПДВ-рахунку, це також призведе до виникнення податкового боргу за уточнюючим розрахунком.

Відповідальність. За несвоєчасну сплату за уточнюючим розрахунком загрожує штраф за п. 120.2 ПКУ (ср. ). У ньому зазначено, що невиконання платником вимог, передбачених п. 50.1 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати). Інші штрафи, передбачені гл. 11 розд. II ПКУ, при самостійному донарахуванні сум податкових зобов’язань не застосовуються. Підтверджують це і податківці в категорії 138.01 ЗІР.

Зверніть увагу: 5-відсотковий штраф, передбачений п. 120.2 ПКУ, застосують додатково до «самоштрафу» (3 % або 5 %). Але ось сплачувати його потрібно тільки після того, як податківці надішлють податкове повідомлення-рішення.

Штраф за п. 120.2 ПКУ податківці застосують і в тому випадку, якщо платник не вказав в уточнюючому розрахунку суму «самоштрафу» і не сплатив її. Адже п. 120.2 встановлює відповідальність за порушення положень п. 50.1 ПКУ. А цей пункт передбачає, що платник зобов’язаний у разі донарахування податкових зобов’язань за уточнюючим розрахунком сплатити «самоштраф».

Адмінштраф. Крім штрафу за п. 120.2 ПКУ, за несвоєчасну сплату зобов’язань за уточнюючим розрахунком до посадових осіб підприємства можуть застосувати адмінштраф за ст. 163² КпАП — за ненадання або несвоєчасне надання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Він накладається в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), а в разі повторного порушення протягом року — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.).

Таке порушення є разовим. Днем його вчинення вважається день, наступний за останнім днем граничного строку надання платіжки (лист ДФСУ від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17). Стягнення може бути накладене у строк не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Протокол у такому разі складають як на керівника підприємства, так і на головного бухгалтера. Якщо штатним розписом не передбачена посада головбуха, то протокол складуть на особу, на яку покладено ведення бухобліку (див. категорію 138.03 ЗІР).

Пеня за прострочення сплати за уточнюючим розрахунком. Як ми вже сказали, для «самовиправлення» діють свої правила нарахування пені. Так, вона нараховується тільки після закінчення 90 к. дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання. Тому вважаємо, що пеню за прострочення сплати зобов’язань за уточнюючим розрахунком податківці можуть застосувати, тільки якщо з дати подання уточнюючого розрахунку до фактичної сплати зобов’язань за уточнюючим розрахунком мине більше 90 к. дн. Розрахувати пеню повинні самі податківці та надати податкову вимогу на її сплату.