Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2016/№28
Друкувати

Готівково-касові запитання: завжди є про що поговорити

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Є теми, які не втрачають своєї актуальності цілий рік... з року в рік. Одна з них — тема готівково-касових запитань, що пропонується до вашої уваги. Її розгляд побудуємо у формі запитань-відповідей, серед яких, упевнені, ви обов’язково знайдете щось корисне для себе.
касові операції, оприбуткування готівки, авансовий звіт, готівкове обмеження, відповідальність

Витратний касовий ордер на декілька авансових звітів

Чи правомірними є дії підприємства, якщо заборгованість перед керівником, що виникає регулярно внаслідок придбання ним товарно-матеріальних цінностей на користь підприємства, закривається видатковим касовим ордером (далі — ВКО) при видачі йому коштів. При цьому періодичність виписки ВКО не збігається з оформленням авансових звітів (останніх значно більше).

У принципі, немає нічого протизаконного в тому, що видача грошей директору (яка супроводжується випискою ВКО) відбувається не так часто, як витрачання ним особистих коштів (яке супроводжується складанням авансового звіту), ми не бачимо.

Тільки є деякі моменти, на які слід звернути увагу.

По-перше, видаючи гроші директору (чи іншому працівнику, який придбаває товари, роботи, послуги на користь підприємства), пам’ятайте про 150-тисячне обмеження. Передбачено воно п. 2.3 Положення № 6371, конкретний розмір суми встановлений п. 1 постанови № 2102. Формально таке обмеження стосується лише розрахунків підприємства і фізособи за товари, роботи, послуги, однак думку ДФСУ з цього питання не назвеш стабільною. Тому щоб уникнути можливих неприємностей з податківцями, рекомендуємо регулярно моніторити стан справ.

1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

2 Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.

Сам же директор, придбаваючи товари від імені підприємства, повинен пам’ятати про 10-тисячне обмеження (для розрахунків з одним підприємством/підприємцем), встановлене вже згаданими нормативними документами.

По-друге, ніхто не скасовував дотримання базових правил касової дисципліни в цьому випадку. Нагадаємо їх. Видачу готівки з кас проводять за ВКО або видатковими відомостями. Такі документи повинні підписувати керівник і головний бухгалтер3. До ВКО можуть додавати заяву на видачу готівки, розрахунки тощо.

3 Або працівник підприємства, уповноважений на це керівником.

У разі видачі окремим фізособам готівки за ВКО касир згідно з п. 3.5 Положення № 637 зобов’язаний вимагати пред’явити паспорт або документ, що його замінює, записати його найменування та номер, ким і коли він виданий.

Фізособа, у свою чергу, розписується в ВКО про отримання готівки із зазначенням отриманої суми (гривень — словами, копійок — цифрами).

Таким чином, про відповідність сум, вказаних у конкретному авансовому звіті і окремо узятому ВКО, не йдеться. Один ВКО цілком може бути складений для «закриття» декількох авансових звітів.

Хоча, якщо хтось хоче, може видавати гроші та складати ВКО і на кожний авансовий звіт, що є, безумовно, менш зручним.

По-третє, слід звернути належну увагу на супровідні документи (адже ситуація, коли сума в ВКО є результуючою за декількома авансовими звітами, є не зовсім стандартною). Як такі документи ми рекомендуємо скласти (1) заяву фізособи з проханням погасити заборгованысть, що виникла перед нею, із зазначенням реквізитів авансових звітів; (2) наказ керівника про погашення заборгованості, в якому такі реквізити також потрібно згадати.

У ВКО перераховувати реквізити усіх авансових звітів не потрібно, достатньо навести посилання на наказ керівника про погашення заборгованості, в якому ті мають бути вказані.

Майте на увазі: якщо на доданих до ВКО документах, заявах, рахунках є дозвільний напис керівника, то згідно з абз. 2 п. 3.4 Положення № 637 на ВКО його наявність є необов’язковою. Але щоб уникнути непорозуміння з боку податківців, все-таки краще, щоб такий підпис був і на ВКО.

Роль ВКО, в принципі, може виконати розрахункова відомість (про яку прямо згадує п. 3.4 Положення № 637 у контексті видачі готівки з каси), тільки такий варіант погано «сприймають» податківці, «підкопуючись» під різними приводами до правомірності такої операції.

Позика засновнику: чи «у ділі» обмеження?

Видаємо позику фізособі-засновнику. Чи діє у такому разі, а також при поверненні позики готівкове обмеження в розмірі 150 тис. грн.?

Відразу попередимо: податківці мають свою точку зору ☹ з приводу цієї ситуації. Так, у категорії 109.13 ЗІР вони зазначають, що вказане обмеження стосується розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні і нематеріальні блага, що можуть бути оцінені у грошовій формі; розрахунків за договорами, надання або повернення позики, у тому числі за виплачену та повернену поворотну фінансову допомогу.

У такому самому ключі свого часу висловився і НБУ (лист від 24.01.2014 р. № 11-116/3159, запитання 2). І це при тому, що в ним же виданому Положенні № 637 є всі передумови для того, щоб у цій ситуації не застосовувати обмеження.

По-хорошому, обмеження згідно з п. 1 постанови № 210 має стосуватися лише розрахунків між фізособою і підприємством за товари (роботи, послуги). А погашення заборгованості за позиками п. 1.2 Положення № 637 визначено як позареалізаційне надходження. Звідси висновок: обмеженню немає місця.

Але, враховуючи позицію ДФСУ та НБУ, є сенс «розтягнути» видачу позики засновнику на декілька днів (як і його повернення). Аж надто висока «ціна питання». Згідно зі ст. 16315 КУпАП розмір штрафу на посадових осіб підприємства становитиме від 1700 до 3400 грн. за перше порушення та від 8500 до 17000 грн. — за повторне.

А накладати його згідно зі ст. 2342 цього Кодексу уповноважені саме податківці.

Внесок фізособи до статутного капіталу: можна без обмежень?

Чи потрібно дотримуватися обмеження, передбаченого постановою № 210, при здійсненні фізособою внеску до статутного капіталу підприємства?

Як і в попередньому запитанні, висновок не на вашу користь ☹. Хоча підстави (у зв’язку з позареалізаційним характером таких надходжень) сперечатися є.

У листі від 08.11.2013 р. № 11-117/21669 НБУ визнає, що встановлені постановою № 210 і Положенням № 637 вимоги стосуються розрахунків за товари (роботи і послуги). Ось тільки тлумачення товарів банкіри використовують специфічне — наведене у ст. 1 Закону № 22104. Товаром згідно з нею є будь-який предмет господарського обороту, у тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов’язання та права (зокрема, цінні папери). Звідси і невтішні висновки.

4 Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.

Податківці (категорія 109.13 ЗІР) також не «стимулюють» здійснення готівкових внесків до статутного капіталу у великих сумах. Вони вважають, що вимоги стосовно обмеження готівкових розрахунків фізособи з підприємством поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні і нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі, у тому числі на внески до статутного фонду.

Тому і тут «ходити по лезу бритви» не рекомендуємо.

Авансовий звіт vs корпоративна картка =?

Зняті з корпоративної картки гроші директор в повній сумі вніс до каси підприємства. Того самого дня вони були витрачені на господарські потреби (ліміт каси не перевищений). Чи зобов’язаний директор складати в такому разі авансовий звіт?

Так, авансовий звіт5, на нашу думку, слід складати обов’язково.

5 Чинна форма звіту затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841. Її появу ми анонсували в матеріалі «Авансовий звіт: знову нова форма» («Бухгалтер 911», 2016, № 16).

Річ у тім, що гроші, зняті директором з корпоративної картки, автоматично починають вважатися виданими йому під звіт. Уже сам цей факт зобов’язує підзвітника складати авансовий звіт.

Крім того, п. 2.12 Положення № 637 зобов’язує осіб, які отримали корпоративні картки, складати такий звіт при отриманні готівки з поточного рахунка із застосуванням такої картки та при подальшому використанні їх за призначенням.

У цьому випадку виходить, що готівку директор отримав, а ось використовувати не став. Але вже першого факту вистачає для виникнення обов’язку відзвітувати про це.

Труднощів при заповненні авансового звіту не повинно бути. У ньому достатньо буде вказати одну й ту саму суму в рядках «Одержано (від кого, № та дата)», «Усього отримано», «Залишок», «Залишок, унесений в сумі».

До авансового звіту підзвітна особа на виконання вимог п. 2.12 Положення № 637 зобов’язана додати чек банкомату як документ, що підтверджує отримання готівки з поточного рахунка підприємства.

При цьому виходить, що звіт буде затверджений у сумі 0 грн., адже витрачання грошей на потреби підприємства в цьому випадку не було.

Інкасація грошей з автомата самообслуговування: яка періодичність?

Підприємство має декілька кавових автоматів, більшість з яких розміщені на орендованих площах. З якої періодичністю ми зобов’язані проводити інкасацію та чи залежить вона від того, на чиїх площах розміщені наші автомати?

Розпочнемо з того, що кавові автомати, очевидно, відповідають визначенню автомата з продажу товарів (послуг) з абз. 11 ст. 2 Закону про РРО (ср. 025069200). Тому подальші висновки будуть справедливими не лише для кавових, а й для інших автоматів самообслуговування, які підпадають під це визначення.

Виходячи з визначення поняття «каса» ( п. 1.2 Положення № 637), такий автомат для цілей дотримання касової дисципліни може бути прирівняний до каси, адже в ньому реалізовані функції приймання, видачі (можливо) і зберігання грошових коштів.

Отже, для вирішення питання щодо періодичності проведення інкасації керуватися слід приписами п. 5.1 Положення № 637 (як для звичайної каси).

Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки у банках визначає підприємство за погодженням з відповідним банком (у якому відкритий рахунок підприємства, на який зараховуються кошти). При цьому дотримуються вимог, наведених у вказаному пункті.

Залежно від конкретних обставин може бути встановлено щоденне, наступного дня після надходження готівки або не менше разу на п’ять робочих днів здавання готівки до банку.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають можливості через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію здати отриману ними за ці дні готівку, то вона повинна здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Якщо в окремі дні ви не маєте перевищення ліміту каси, то можете в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

Порушення строків здавання готівки саме собою не є штрафонебезпечним, карається ж перевищення ліміту залишку грошей у касі.

Штраф за нього згідно з абз. 2 ст. 1 Указу № 436/956 дорівнює двократному розміру суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

6 Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Майте на увазі: ліміт каси має бути встановлений з урахуванням виручки, отриманої в автоматі. Для цього до середньоденного надходження готівки до каси (чи її середньоденної видачі з каси залежно від вибору керівника7 — див. п. 5.3 Положення № 637) необхідно додати і середньоденну виручку в автоматі.

7 Або уповноваженої ним особи.

РРО магазину → каса підприємства та назад: чи можна?

Чи допускається внесення виручки з РРО магазину до каси підприємства та зворотна операція (внесення до РРО грошей з каси)? Касову книгу магазин не веде.

Якщо відокремленим підрозділом магазин не є8, то описані в запитанні ситуації цілком припустимі.

8 Вам може бути корисною стаття «Касово-лімітні» запитання: знайдіть свою відповідь» («Бухгалтер 911», 2015, № 38).

Видача грошей з каси головного підприємства при цьому має супроводжуватися випискою ВКО, а їх внесення — прибуткового касового ордера.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться