Ви запитували на семінарі: частина 1 — ПДВ

Податкова накладна на неплатника зареєстрована несвоєчасно: коли відображати?

Колеги, на це запитання прямо відповідає п. 201.10 ПКУ. При цьому ви можете помітити, що цей пункт не розділяє ситуацій, на кого складено податкову накладну: на платника чи неплатника ПДВ. Але це тільки тому, що для постачальника з метою відображення ПДВ-зобов’язань такий розподіл не має жодного значення. Адже якщо постачальник здійснив оподатковуване ПДВ постачання товарів/послуг, він повинен відобразити ПДВ-зобов’язання. Зробити це він має в періоді, в якому вони у нього виникли (визначається згідно зі ст. 187 ПКУ, але найчастіше при цьому спрацьовує відоме правило першої події).

Зрозуміло, що постачальник у такому разі повинен скласти і зареєструвати податкову накладну. У той же час, якщо він її не складе / не зареєструє, на його ПДВ-зобов’язання це не вплине — він, як і раніше, повинен буде відобразити їх у ПДВ-декларації періоду, в якому мала місце перша подія. Причому це навіть не перекрутить реєстраційний ліміт такого періоду — він зменшиться за рахунок показника S_{перевищ}.

Аналогічні правила стосуються і отримувачів послуг від нерезидентів (якщо місце їх постачання розташоване на митній території України і вони є об’єктом для ПДВ). Вони повинні відображати відповідні ПДВ-зобов’язання незалежно від факту складання/реєстрації податкової накладної.

Але зауважимо, що у деяких випадках для постачальника все ж є різниця, хто виступає покупцем (платник/неплатник ПДВ), а також факт складання/реєстрації податкової накладної. Подивимося ж на них:

— якщо покупцем виступає неплатник ПДВ, постачальнику не загрожують штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (нагадаємо, що, судячи з форми податкового повідомлення-рішення, вони можуть накладатися без перевірки — лише на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних). До речі, штрафи за помилки при її складанні постачальнику теж не загрожують;

— якщо після постачання станеться перерахунок/повернення, унаслідок чого постачальник захоче зменшити свої ПДВ-зобов’язання. Зменшити їх він зможе лише на підставі «зменшуючого» розрахунку коригування — за умови його реєстрації. У той же час зареєструвати його вийде тільки у тому разі, якщо зареєстровано податкову накладну, до якої він складається. Якщо останньої умови не дотримано, зменшити ПДВ-зобов’язання постачальник не зможе. І більш того, якщо таку податкову накладну не зареєструвати у межах 180-денного строку (на думку контролерів, яка, до речі, небездоганна, саме такий граничний строк визначено для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування), можливість зменшення ПДВ-зобов’язань безповоротно зникне.

Також зауважимо, що покупець, на відміну від постачальника, безпосередньо зав’язаний на податковій накладній (складеній без помилок) та її реєстрації. Тільки за дотримання обох умов він зможе відобразити за нею податковий кредит.

Орендуємо склад для зберігання товару, але тимчасово не використовуємо його: чи нараховувати ПДВ за п. 198.5 ПКУ?

Ні, нараховувати ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ у такому разі не потрібно. Оскільки ви орендуєте склад для цілей здійснення оподатковуваних ПДВ операцій у рамках господарської мети, ви маєте право відобразити за такими операціями податковий кредит. Більш того, якщо ви узяли його в оренду, але відповідні договори зберігання поки не уклали, висновку це також не змінює. Як на нормативну підставу можна посилатися на п. 198.2 ПКУ, який зазначає, що ви маєте право відобразити податковий кредит незалежно від того, чи почали використовуватися товари/послуги в оподатковуваних ПДВ операціях у рамках господарської діяльності. Інша річ, якщо послуги зберігання ви поставлятимете безоплатно — у такому разі вам дійсно доведеться нарахувати ПДВ-зобов’язання за п. 198.5 ПКУ (оскільки тоді операція не спрямована на отримання доходу, а тому не пов’язана з господарською діяльністю).

У той же час нагадаємо, що в іншій ситуації — в частині власних основних коштів та податку на прибуток — у податківців із цього приводу склалася фіскальна думка. Як ви, мабуть, знаєте, вони наполягають на тому, що за основними засобами, які тимчасово не використовуються, зокрема, у зв’язку з їх капітальним ремонтом, податкова амортизація не нараховується. На думку податківців, це пов’язано з тим, що в цьому проміжку часу вони не використовуються в господарській діяльності. Тим часом такий підхід є протиправним.

Вам буде цікава стаття «Бухамортизація: операція «реанімація» і не тільки» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 22.

У 2015 році отримали податкові накладні без коду УКТ ЗЕД на імпортований товар: що з податковим кредитом?

Вимога щодо відображення в податковій накладній коду УКТ ЗЕД за ситуації, коли товар є імпортованим і підакцизним, існує досить давно. У тому числі ця вимога діяла і в 2015 році. При цьому нагадаємо, що в 2015 році підставою для невизнання податкової накладної було:

— до 30.07.2015 р. — порушення порядку заповнення податкової накладної. Таким порушенням, у свою чергу, вважалася відсутність у ній хоча б одного з обов’язкових реквізитів або невідповідність відображених у ній показників умовам постачання (згідно з договором та/або первинними документами);

— з 30.07.2015 р. — порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів, передбачених п. 201.10 ПКУ.

Оскільки податкову накладну було складено в 2015 році, саме на ці правила потрібно орієнтуватися при визначенні можливості її використання для відображення податкового кредиту. При цьому, як бачите, у податківців є нагода «чіплятися» до неї, і вони її (нагоду) навряд чи пропустять. Тим більше, що контролери використовують цей реквізит для боротьби з податковими правопорушеннями (головним чином, з так званими «скрутками»). Інша річ, що суди до 2016 року дивилися на такі порушення досить ліберально і не вважали їх достатньою підставою для «зняття» податкового кредиту. Підтверджує це, зокрема, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. у справі № 6512/13/876.

У судовому рішенні, зазначеному в цьому абзаці, суд повідомив, що відсутність у податковій накладній коду УКТ ЗЕД не призводить до негативних наслідків для державного бюджету, а тому є формальним порушенням. При цьому такі недоліки не свідчать про її недостовірність, недійсність та неприпустимість її використання як доказу сплати ПДВ.

Як же вчинити платникові конкретно в цій ситуації? Якщо є бажання уникнути конфлікту з податківцями, потрібно:

— виключити таку податкову накладну з періоду, в якому її було відображено. З цією метою до такого періоду слід подати уточнюючий розрахунок (для цього потрібно використовувати форму ПДВ-звітності, діючу на момент подання такого розрахунку). Якщо при цьому виникне недоплата, її доведеться погасити, а також сплатити 3 %-й «самоштраф» і пеню. Причому увага: сплачуються ці суми виключно з поточного рахунка (п. 25 Порядку № 569*), а не з електронного ПДВ-рахунка. Якщо проігнорувати це правило, відповідні суми не буде спрямовано на погашення зобов’язань за уточнюючим розрахунком і платник зіткнеться з ризиком накладення штрафу згідно з п. 120.2 ПКУ;

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 (у редакції постанови від 30.12.2015 р. № 1177).

До речі, сплата за уточнюючим розрахунком з поточного рахунка — це ще одне запитання, яке нам ставили на семінарі.

— постачальник повинен скласти виправляючий розрахунок коригування (у його табличній частині неправильні позиції слід відобразити з мінусом, а правильні — з плюсом) і зареєструвати його. Оскільки зміна суми компенсації в цьому випадку не відбувається, реєструвати його має постачальник;

— відобразити податкову накладну в періоді, в якому виправляючий розрахунок коригування буде зареєстровано (і за умови, що з дати складання податкової накладної не минуло 365 днів), — саме про це йдеться у листі ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23009/6/99-99-19-03-02-15 (ср. ). Щоправда, ми вважаємо: якщо такий розрахунок коригування зареєстрований своєчасно (тобто у межах 15-денного строку), податковий кредит можна відобразити в періоді його складання.

При цьому також врахуйте, що на вашому реєстраційному ліміті такі дії не позначаться.

Якщо ж відповідну помилку у зазначеному вище порядку не виправити, то ви, скоріш за все, зіткнетеся з претензіями податківців. Зрозуміло, що у такому разі у вас будуть високі шанси обстояти свою правоту в суді. Але чи варте воно того, вирішувати вже вам.

І на завершення зауважимо: щодо податкових накладних, складених з 2016 року, ліберальний підхід судів може змінитися. Річ у тім, що з цієї миті помилка в коді УКТ ЗЕД прямо названа серед тих, які безумовно призводять до недійсності податкової накладної (п. 201.10 ПКУ).