Збирання вторсировини фізособою — єдиноподатником групи 3: що з РРО?

Вторсировина та єдиний податок

У п. 291.5 ПКУ для єдиноподатників немає заборони на діяльність зі збирання відходів як вторсировини (і металобрухту в тому числі). Але не забудьте внести до ЄДР як мінімум код КВЕД згідно з ДК 009:2010 — 46.77 «Оптова торгівля відходами та брухтом».

Це «як мінімум». Оскільки, якщо ви займаєтеся і такими операціями з поводження з відходами, як перевезення, зберігання, сортування, обробка (переробка), утилізація тощо, то не зайвим у ЄДР буде ще один код КВЕД — 39.00 «Інша діяльність з поводження з відходами».

Акцентуємо увагу, що металобрухт — це також різновид відходів, але порядок поводження з ним регулюється окремим Законом № 619*. Важливо підкреслити, що сьогодні у ст. 4 цього Закону вже немає вимоги щодо отримання ліцензії на діяльність із заготівлі металобрухту.

* Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV.

До речі, якщо займатиметеся діяльністю з поводження з небезпечними відходами, то без ліцензії не обійтися.

Однак окремі обмеження для металобрухтової діяльності все ж існують. Зокрема, ви можете приймати тільки побутовий металобрухт, але в жодному разі не промисловий; приймання зобов’язані оформляти актом приймання, в якому вказувати дані документа, що посвідчує особу здавальника, а також опис прийнятого брухту (і зберігати такий акт протягом 1 року).

Звертаємо увагу, що ч. 3 ст. 6 Закону № 619 не забороняє вам оплачувати прийнятий побутовий металобрухт від фізосіб готівковими коштами. Хоча, зрозуміло, у такій справі цей Закон — вам не помічник. Заготівникам не лише металобрухту, а й будь-якої вторсировини з розрахунком готівкою слід знати, що такі розрахунки регулює Закон про РРО. До нього ми і звернемося для відповіді на другу частину вашого запитання.

Аргументи для сміливих

Уже багато років існує позиція податківців, мовляв, оскільки при закупівлі вторсировини (і металобрухту в тому числі) у фізособи за готівку має місце розрахункова операція, то згідно зі ст. 3 Закону про РРО «металобрухтникам» слід проводити її через РРО, а іншим «вторсировинникам» — через КОРО з РК, як вимагає ст. 10 цього Закону (ср. ). Але тут є декілька нюансів. При закупівлі відходів (вторсировини, брухту тощо) відбувається не «приймання від покупця готівкових коштів» (як чорним по білому написано у визначенні розрахункової операції зі ст. 2 Закону про РРО), а навпаки — видача готівкових коштів здавальнику відходів.

Водночас така видача — це зовсім не «видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу)» — як так само чітко написано в тому самому визначенні! Інша річ, що в Положенні № 13** (див. п. 1 розд. ІІІ) серед прикладів такої видачі тупо дописано «і в інших випадках». Але, безумовно, ці «інші випадки» все одно повинні стосуватися повернення грошей покупцю (нехай і не за повернений товар, а коли ціна товару зменшена після продажу, скажімо, у зв’язку з виявленим дефектом).

** Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

У будь-якому разі виплату готівки суб’єктом-заготівельником здавальнику вторсировини під цю норму не підсунеш!

Звідси напрошується висновок: розрахунки за прийняту вторсировину випадають зі сфери регулювання Закону про РРО. Отже, жодних фіскальних чеків або розрахункових квитанцій видавати здавальнику сировини ви не зобов’язані.

Якщо не хочеш «бути героєм»...

Ясна річ, податківці категорично проти того сміливого підходу, який ми озвучили в попередньому розділі. І просто так відмахнутися від цього не можна. Що ж робити, запитаєте ви? Пропонуємо вам декілька варіантів мирного співіснування з фіскалами.

Перше. Законодавство ( ст. 10 Закону про РРО плюс п. 19 Переліку, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336) дозволяє приймати від населення вторсировину (крім металобрухту) без РРО, але з РК і КОРО. Причому — без обмеження річного обсягу розрахункових операцій. Але «без обмеження» не взагалі, а саме для цілей застосування цього п. 19 Переліку № 1336, оскільки...

Друге. Присвячений «фізикам»-єдиноподатникам п. 6 ст. 9 Закону про РРО разом з п. 296.10 ПКУ дозволяють, зокрема, ФОП групи 3 не застосовувати РРО незалежно від обраного виду діяльності за умови, що обсяг його доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

Порядок визначення доходу встановлений у п.п. 1 п. 292.1 ПКУ. І це, зрозуміло, жодним чином не суми, що виплачуються фізособам — здавальникам вторсировини! У розрахунку безРРОшного критерію (1 млн грн.) бере участь саме сума доходу ФОП, відображеного у Книзі обліку доходів (доходів і витрат) і його єдиноподатній декларації.

Таким чином, якщо ФОП групи 3, який займається збиранням вторсировини (у тому числі металобрухту), протягом календарного року не досяг «завітного» 1 млн грн. доходу, то застосовувати РРО він взагалі не зобов’язаний. І, до речі, КОРО з РК теж.

Якщо ФОП групи 3, який займається збиранням вторсировини (у тому числі металобрухту), протягом календарного року не досяг 1 млн грн. доходу, то застосовувати РРО, КОРО, РК він узагалі не зобов’язаний.

А ось якщо обсягу 1 млн грн. річного доходу досягнуто, то, на думку податківців (категорія 109.02 ЗІР), застосовувати РРО він зобов’язаний, і п. 19 Переліку № 1336 його не рятує. Таким чином, варіант КОРО + РК, як стверджують податківці, тут не підійде... Хоча твердження є спірним.

Третє. Тому, якщо для вас на першому плані — феншуй ☺, то після перевищення критерію 1 млн грн. річного доходу просто застосовуйте РРО. Які б відходи ви не заготовляли.