Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2016/№25
Друкувати

Червневі засідання у Громадській раді при ДФСУ та ДФС у м. Києві: чи є результати?

Смердов Віталій, шеф-редактор
На початку місяця проводилися засідання податкових комітетів у Громадській раді при ДФСУ (2 червня) і ДФС у м. Києві (7 червня). На них порушувалися важливі проблеми, у вирішенні яких брала участь і наша редакція. Про що домовилися з податківцями, ви зможете довідатися в цій статті.
громадська активність редакції

Цей матеріал найкраще побудувати в розрізі згаданих заходів, адже питання на них обговорювалися абсолютно різні. У ДФСУ, головним чином, вимагали від податківців перегляду висновків низки фіскальних листів, тоді як у київській ДФС спілкувалися на тему реалізації проекту щодо зупинення дії електронних договорів (замість їх розірвання).

Засідання у ДФСУ (02.06.2016 р.)

РРО. Головна інтрига у сфері РРО — думка представників ДФСУ стосовно повторності порушень, встановлених п. 1 ст. 17 Закону про РРО* (зокрема, здійснення розрахункових операцій без застосування РРО, нероздруковування касового чека тощо). При вчиненні таких порушень штрафи, суворо кажучи, застосовуються в такому порядку:

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

— у сумі 1 грн. — якщо порушення вчинене вперше;

— в сумі 100 % вартості реалізованих з порушенням товарів/послуг — за кожне наступне порушення.

Таким чином, якщо у межах однієї перевірки податківці виявлять декілька таких порушень, то за перше вони накладуть штраф в 1 грн., а за усі подальші — у розмірі 100 % вартості відповідних товарів/послуг.

Це підтверджує і консультація в категорії 109.20 ЗІР — у ній податківці прив’язуються не до кількості перевірок у межах року, а до числа порушень, виявлених під час перевірки.

Водночас на засіданні представники ДФСУ заявили, що роль у такому разі відіграє саме кількість перевірок. Інакше кажучи, під час першої перевірки в межах календарного року за порушення, перелічені в п. 1 ст. 17 Закону про РРО, штраф становитиме 1 грн.

Підхід, безумовно, є ліберальним. Але викладений він, на жаль, поки усно. І у нас є підозри, що податківці переплутали штрафи згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО зі штрафом за нероздрукування Z-звіту (він був передбачений у минулому у п. 4 ст. 17 згаданого Закону). В останньому випадку позиція контролерів була фіскальною (за нероздрукування таких звітів протягом певного проміжку часу вони накладали штраф за кожний випадок такого нероздрукування), але її можна було «перебити» ліберальною правовою позицією ВСУ.

Сьогодні вирішується питання щодо фіксації ліберальної думки, озвученої на засіданні, у письмовій формі (як відповіді на запит Громадської ради при ДФСУ).

Ще одна проблема — визначення 1-мільйонного критерію для цілей застосування РРО підприємцями — єдиноподатниками груп 2 і 3 ( п. 296.10 ПКУ) у перехідних ситуаціях. Податківці повідомили, що якщо такий єдиноподатник перейшов на загальну систему, а з наступного року повертається на єдиний податок, для цілей згаданого критерію дохід за минулий рік враховується (у тому числі за час перебування на загальній системі). Також контролери озвучили думку, що при перевищенні вказаного критерію підприємцю доведеться використовувати РРО навіть у тому випадку, якщо він відмовиться від підприємницького статусу, а потім знову зареєструється єдиноподатником. Обидва висновки не є бездоганними, але якщо доведеться мати справу з такими ситуаціями, про ці ризики все ж слід пам’ятати.

ПДВ. У межах ПДВ контролери, у більшості своїй, розчарували ☹. До їх відома були доведені листи з протиправними або як мінімум спірними висновками — з метою їх відкликання/перегляду.

Зокрема, це стосувалося такого висновку: якщо перша подія — отримання товару, податковий кредит можна відобразити не раніше отримання права власності на такий товар ( лист ДФСУ від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15). Із цього приводу контролери повідомили, що цей висновок не є їх принциповою позицією та що він був адресований конкретному платнику. Це хоча б якийсь позитив (щоправда, в ідеалі, лист слід відкликати), але, на жаль, вони не уточнили ситуацію, яка дозволила так кардинально вийти за межі ПКУ.

У межах ПДВ ми також наводили податківцям такі листи, які вимагають перегляду/відкликання: ДФСУ від 12.01.2016 р. № 344/6/99-99-19-03-02-15 (переплати за ІКПП не враховуються при погашенні ПДВ-зобов’язань), МГУ ДФС — ЦО з обслуговування великих платників від 24.11.2015 р. № 25898/10/28-10-06-11 (якщо до закінчення граничних строків сплати ПДВ ви подали «зменшуючий» УР, ПДВ потрібно сплатити без урахування такого УР). Але, на жаль, їх фіскальна позиція із цього приводу є принциповою. Тому змінити її можна лише за допомогою вищих органів.

Засідання в київській ДФС (07.06.2016 р.)

Головна тема цього заходу — пілотний проект київських податківців щодо зупинення договорів про визнання електронних документів (замість їх розірвання). З цією метою платникам часто пропонують укласти додаткову угоду до відповідного договору... і вони найчастіше не знають, що з нею робити. Ми вже говорили, що такий підхід, суворо кажучи, є незаконним**. Нічого не змінилося, але водночас зауважимо: якщо ініціативі столичних контролерів надати нормального вигляду, вона потенційно може вирішити низку проблем (принаймні, до врегулювання ситуації на рівні ПКУ) — зокрема, зменшити кількість платників, які потрапляють до зони ризику, спростити процедуру відновлення договору. Водночас з цією метою додаткова угода, з якою стикнувся багато хто з платників, потребує серйозного доопрацювання (у тому числі й щодо обов’язку підписати її). До цього процесу долучено і представників редакції нашого журналу, тому при появі перших новин (у тому числі й нової форми додаткової угоди) ми відразу ж повідомимо вас про це.

** Див. журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 22.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться