Декомунізація/зміна назви вулиці та документи підприємства: чого вимагають контролери?

¹ З цим питанням ви могли ознайомитися у статті «Перейменували вулицю — дії підприємства» (див. журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 50).

У згаданій в анотації статті ми вказували, зокрема, на необхідність унесення змін до ЄДР у разі зміни найменування вулиці, на якій розташована юридична особа. Причому така необхідність пов’язана не лише з вимогами законів № 755² та № 317³ (саме вони щодо цьому питання не такі однозначні), а й із прагненням уникнути неприємностей із чиновниками — у першу чергу, з органами ДФС.

² Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

³ Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 р. № 317-VIII.

У цьому ключі зверніть увагу: податківці прямо підтверджують обов’язковість таких дій (див. лист № 2375⁴): «<...> у зв’язку із перейменуванням населеного пункту чи вулиці, на якій зареєстрована юридична особа, слід здійснити державну реєстрацію змін в порядку, визначеному ЗУ № 755-IV » У цьому листі контролери не уточнили, але їх подібні дії цікавлять лише в контексті включення оновленого місцезнаходження платника до його облікових даних. Про це вони прямо зазначили в категорії 119.06 ЗІР:

⁴ Лист МГУ ДФС від 03.02.2016 р. № 2375/10/28-10-06-11.

Платників, які зіткнулися з реєстрацією змін в ЄДР після 01.01.2016 р., чекає неприємний сюрприз — необхідність сплати адміністративного збору у розмірі 410 грн. (ця сума діятиме протягом усього 2016 року). Річ у тім, що звільнення від нього передбачалося Законом № 755 у редакції до 01.01.2016 р. Після цієї дати воно зникло. Є законопроект, що поновлює звільнення, але коли його приймуть, невідомо.

— якщо відомості про платника включаються до ЄДР (це переважна більшість випадків), то відомості про адресу, місто тощо потрібно зафіксувати в ЄДР, а от заяви № 1-ОПП та № 5-ОПП подавати до органів ДФС не потрібно. Нагадаємо, що з 01.01.2016 р. перелік документів, які необхідно подати держреєстратору з метою реєстрації відповідних змін у ЄДР, зазначено в ч. 4 ст. 17 Закону № 755 (як для випадків, коли це пов’язано з унесенням змін до установчих документів юридичної особи, так і для інших випадків);

— а коли ні, то платник повинен подати заяву № 1-ОПП або № 5-ОПП.

У цій консультації контролери умовчали щодо внесення таких змін до Реєстру платників ПДВ, ліцензій, реєстраційного посвідчення РРО тощо. Але, як виявилось, це не означало, що, на їх думку, цього робити не потрібно.

У листі № 2375 податківці повідомили, що такі зміни необхідно внести до:

— реєстраційного посвідчення РРО — на підставі п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 417⁵;

⁵ Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417.

— «алкогольної» ліцензії — на підставі ч. 31 ст. 15 Закону № 481⁶.

⁶ Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Колеги, у світлі цих висновків візьміть до відома пару моментів.

По-перше, з юридичної точки зору в підході податківців є промахи (наприклад, у частині РРО пункт Порядку № 417, який вони згадують, точно кажучи, не містить такої підстави для переоформлення посвідчення РРО). Більш того, думка контролерів щодо ЄДР також неоднозначна. Наприклад, стосовно фізосіб місцеві податківці повідомили, що зміна найменування вулиці не є зміною місця проживання⁷. Якщо поширити цей висновок на юридичних осіб, то це ставить під сумнів необхідність внесення змін до згаданого Реєстру.

⁷ Із цього приводу див. консультацію на офіційному сайті ДФС у Рівненській області за адресою: rv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/234732.html.

Та попри все це, щоб уникнути проблем — їх ми розглянемо в наступному розділі статті, — буде безпечніше врахувати думку ДФС.

По-друге, підхід ДФС щодо ліцензій стосується лише їх «алкогольних» складових, підконтрольних, власне, податківцям. Що ж до інших ліцензій, то з цього приводу вже висловилася Державна регуляторна служба. У листі від 16.07.2015 р. № 5223/0/201-15, а також на своєму офіційному сайті чиновники повідомили, що:

Нагадуємо, що Державна регуляторна служба є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (п. 1 Положення № 724⁸). Тому до її думки з цього питання варто прислухатися.

⁸ Положення про Державну регуляторну службу України, затверджене постановою КМУ від 24.12.2014 р. № 724.

— Закон № 222⁹ не містить такої підстави для переоформлення ліцензії, як зміна місцезнаходження юридичної особи;

⁹ Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII.

У цілому, позиція згаданого відомства щодо цього питання послідовна. У далекому минулому чиновники також зазначали, що зміна, зокрема, найменування вулиці не призводить до необхідності переоформлення ліцензії (див. лист від 02.10.2003 р. № 2-432-829/5754).

— але згідно з ч. 2 ст. 15 Закону № 222 суб’єкт повинен повідомляти органу ліцензування про всі зміни, відображені в документах, що додавалися до заяви на отримання ліцензії, — у строк, встановлений ліцензійними умовами, але не пізніше ніж за один місяць з дати таких змін. Вважаємо, чиновники згадали про цю норму неспроста — тож, мабуть, ця вимога поширюється і на ситуацію зі зміною назви вулиці.

Із загальним підходом чиновників до оновлення облікових даних, дозвільних документів тощо у зв’язку зі зміною найменування вулиці ви ознайомилися. Настав час розібратися з можливими наслідками, якщо відповідні зміни не внести.

Не оновили облікові дані/дозвільні документи: що загрожує?

Друзі, тут усе залежить від виду неоновлених даних/документів. Тож пропонуємо вам розглянути це питання в розрізі їхніх основних видів.

Не оновили відомості в ЄДР. У цьому випадку вас можуть чекати податкові неприємності. Щоб відомості в ЄДР щодо місцезнаходження конкретної юрособи оновилися, вона повинна повідомити про це держреєстратора. Без такого «сигналу» останній цього не зробить. А коли так, то такі зміни не будуть відображені у базі цих податківців. До чого це може призвести? Платник може зіткнутися, зокрема, з такими проблемами:

Пасивність держреєстратора пояснити можна. По-перше, закони № 755 та № 317 не уповноважують його на автоматичне вчинення таких дій.

По-друге, місцезнаходження юридичної особи може бути зазначене в її установчих документах. У такому разі держреєстратор тим більше не може самостійно замінити цю інформацію.

— проблеми з поданням/прийманням декларацій. Річ у тім, що в них відображається, зокрема, місцезнаходження платника ( п. 48.3 ПКУ). Причому системне прочитання згаданого пункту з п. 45.2 ПКУ свідчить: це місцезнаходження, що зафіксоване в ЄДР. Якщо платник його не оновлював, то в декларації, точно кажучи, потрібно відображати «старе» місцезнаходження (адже саме воно зафіксоване в ЄДР). У той же час складно передбачити, як на це в майбутньому реагуватиме програмне забезпечення ДФС і, що важливо, самі податківці (навіть якщо їх ПЗ пропустить таку декларацію, претензій з їх боку виключати не можна);

— відсутність платника за місцезнаходженням. Знаючи «любов» податківців до зловживань у цьому питанні, не виключаємо, що вони можуть визнати таке: оскільки платник не оновив своє місцезнаходження, він за новою адресою відсутній. Це потенційно може призвести до розірвання податківцями договору про визнання електронних документів.

Своєю чергою, проблема з анулюванням ПДВ-реєстрації у зв’язку з непідтвердженням/відсутністю платника за місцезнаходженням з 01.01.2016 р. стоїть уже не так гостро, як раніше. З цієї дати згадані події було виключено з числа підстав для такого анулювання. У той же час нашумілий свого часу 9-й стан взагалі не ґрунтувався на законодавстві¹⁰, тому на нього подібні зміни, точно кажучи, впливати не повинні.

¹⁰ Про це ви могли прочитати в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 38.

Не оновили посвідчення РРО/відомості в чеку РРО. Згідно з п. 3 розд. III Порядку № 417 РРО може застосовуватися тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні. При цьому в ньому фіксується, у тому числі, адреса відповідної господарської одиниці (п. 15 гл. 2 розд. II цього Порядку).Тепер увага: адреса господарської одиниці — це адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди ( п. 3 розд. I Порядку № 417).

Враховуючи це, робимо висновок: якщо суб’єкт не оновив реєстраційне посвідчення у зв’язку з перейменуванням вулиці і при цьому відомості про адресу господарської одиниці збігаються з документом, що підтверджує право власності/користування приміщенням (ним, як правило, є витяги з Реєстру речових прав та/або договори), порушення згаданих вимог не настає. І навіть більше — формально перереєстровувати посвідчення РРО у такому разі не потрібно.

Незважаючи на це, як ви вже бачили, податківці прямо вказують на необхідність оновлення реєстраційного посвідчення у разі перейменування вулиці. Але що ж загрожує, якщо ці вимоги проігнорувати? Точно кажучи, ст. 17 Закону про РРО¹¹ штрафів для таких випадків не передбачає. Максимум, чого можна чекати, — це адмінштрафу згідно зі ст. 155¹ КУпАП (хоча навіть такий варіант формально є протиправним).

¹¹ Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Зовсім інакша справа з чеком РРО. У ньому теж фіксується адреса господарської одиниці, і підхід при його відображенні повинен застосовуватися такий самий. У той же час, враховуючи лист № 2375, ігнорування висновків податківців може призвести до значних штрафів згідно зі ст. 17 Закону про РРО (за нероздрукування відповідного розрахункового документа). Зрозуміло, що подібні дії будуть протиправними, але ризики у такому разі підвищуються.

Не переоформили «алкогольну» ліцензію. Як ми вже говорили, податківці вважають, що у такому разі переоформляти ліцензію потрібно. Якщо цю вимогу проігнорувати, то, точно кажучи, ст. 17 Закону № 481 відповідальності за це не передбачає. У той же час є ризик, що податківці розцінять це як діяльність без наявності ліцензії — а ось за це штрафи вже передбачені, причому солідні (зокрема, за торгівлю алкогольними напоями без ліцензії передбачено штраф у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.). У цьому ключі з підходом контролерів безпечніше все ж погодитися.

Не подали оновлені дані до органу ліцензування (стосується усіх ліцензій, крім «алкогольної»). Як ми вже говорили, із цього приводу Державна регуляторна служба вимагає не переоформляти ліцензію, а повідомити орган ліцензування. Якщо цього не зробити, то формально ні Закон № 222, ні КУпАП відповідальності за це не передбачає. Але в той же час ігнорувати згадані вимоги чиновників ми не рекомендуємо.

Дозвільні документи (згідно із Законом № 2806¹²). З приводу цих документів є хороша думка Державної регуляторної служби (лист від 22.02.2016 р. № 1036). Незважаючи на те, що згаданий Закон як підставу для переоформлення документа дозвільного характеру називає, зокрема, і зміну місцезнаходження, чиновники зробили висновок, що в цьому випадку таке переоформлення не потрібне — за умови, що не змінюється фактичне місцезнаходження/розташування офісу.

¹² Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV.

Цей висновок зроблено у контексті зміни назв населених пунктів, районів та областей, але, вважаємо, він має стосуватися і зміни найменувань вулиць.