Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2016/№18-19
Друкувати

Отримання та повернення передоплати в одному періоді

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
На початку місяця від покупця отримано передоплату. Згодом стало відомо, що постачання товару не відбудеться, у зв’язку з чим гроші в тому самому місяці були повернені покупцю. Чи можна в цьому випадку не реєструвати податкову накладну (ПН) і не робити розрахунок коригування (РК) до неї, а вважати, що такий платіж надійшов помилково?
ПДВ, передоплата, повернення, ПН, РК

Ваше небажання «морочитися» з реєстрацією ПН і складанням РК до неї є цілком зрозумілим. Адже для реєстрації ПН потрібно мати достатній регліміт і встигнути вкластися до «безштрафного» 15-денного строку, а ПЗ неможливо зменшити до того моменту, поки зменшуючий РК не зареєструє покупець. До того ж «згорнутий» результат за цією операцією у межах звітного періоду дорівнює нулю.

Але на жаль, за вимогами ПКУ, вам доведеться на дату першої події (отримання оплати) скласти ПН, а потім на дату повернення авансу — РК. Адже отримання передоплати призводить до виникнення ПЗ ( п. 187.1 ПКУ), а отже, тягне за собою обов’язок скласти ПН ( п. 201.1 ПКУ) і показати таку операцію в декларації з ПДВ. Те, що отримання оплати та її повернення відбуваються у межах одного періоду, не має значення.

На помилкові платежі ПН дійсно не складається. Але у вашому випадку довести, що платіж надійшов помилково, буде досить проблематично. Адже податківці вже давно наполягають на тому, що якщо з покупцем існують договірні відносини та оплата здійснювалася в рахунок постачання товарів/послуг за договором, то при отриманні оплати продавець зобов’язаний нарахувати ПЗ у будь-якому разі (навіть якщо таке повернення здійснюється в межах п’ятиденного строку, відведеного для повернення помилкових оплат). Відповідне роз’яснення розміщене в категорії 101.02 ЗІР.

Якщо гроші помилково надійшли після розірвання договору з покупцем, ПЗ не нараховуються та ПН не складається (лист № 5575*).

* Лист ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15.

Тому не складати ПН і не включати її до декларації з ПДВ є досить ризикованою справою. Інакше податківці при перевірці (а відстежать вони такі оплати за випискою банку) можуть самостійно донарахувати ПЗ, а якщо з моменту першої події минуло 180 к. дн. — ще і застосувати штраф за  п. 1201.2 ПКУ за нереєстрацію ПН. І сподіватися на те, що цього місяця оплата була повернена, тобто зведений результат операції дорівнює нулю, не слід. Адже підстави для нарахування ПЗ були, а для їх зменшення продавцеві ще потрібно отримати зареєстрований РК від покупця.

Якщо оплата надійшла від «лівого» контрагента, з яким у вас немає договірних відносин, то тоді на таку передоплату ПН не складається**.

** Детальніше про цю ситуацію можна довідатися у статті «На рахунок надійшли помилкові кошти: ПДВ-наслідки» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 34.

У декларації з ПДВ ПН і РК до неї показуєте у звичайному порядку. Нагадаємо: зменшити ПЗ на підставі РК можна тільки після реєстрації його покупцем (у разі своєчасно зареєстрованого РК — у періоді складання РК, якщо РК зареєстрований несвоєчасно — у періоді реєстрації).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться