Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2016/№18-19
Друкувати

«Бути чи не бути» акцизному складу? І якщо бути, то як?

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
У багатьох суб’єктів, які мають справу з паливом, досі виникає запитання: чи потрібно їм створювати акцизні склади? Зараз на нього й відповімо.
«лівопаливний» акциз, акцизний склад

Розпочнемо з того, що відразу «відгородимося» від акцизних складів у частині спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів. У межах цієї публікації нас цікавлять виключно паливні акцизні склади.

Акцизний склад відповідно до  п.п. 14.1.6 ПКУ — це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу здійснює свою господарську діяльність шляхом виготовлення, обробки (переробки), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання палива*. При цьому приміщення, які розпорядник використовує для навантаження-розвантаження, зберігання палива виключно для потреб власного споживання, акцизним складом не є.

Відразу не робитимемо висновки, а з’ясуємо «who is» розпорядник акцизного складу. За відповіддю далеко ходити не потрібно. Розшифровку знайдемо у  п.п. 14.1.224 ПКУ.

Розпорядник акцизного складу — це суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво, обробку (переробку), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання палива*. Суб’єкти господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання палива виключно для потреб власного споживання палива, розпорядниками не є.

* Крім скрапленого природного газу, бензолу та метанолу.

Тепер резюмуємо. Особи, які стикаються у своїй діяльності з паливом, можуть бути розпорядниками акцизних складів, а можуть ними і не бути. Усе залежить від того, як саме вони використовують паливо. І якщо роблять вони з ним щось більше, ніж тільки навантаження-розвантаження та зберігання для подальшого власного споживання, то створювати акцизний склад потрібно. При цьому вважаємо, що під власним споживанням ПКУ в цьому випадку розуміє використання, не пов’язане з передачею палива іншим особам.

Наприклад, ви надаєте послуги зі зберігання палива. Або ваш виключний/невиключний вид діяльності — торгівля паливом і ви завантажуєте/розвантажуєте/зберігаєте паливо для перепродажу. У цих випадках ви будете розпорядниками, а ваші приміщення — акцизними складами. Якщо ж ви здаєте в оренду приміщення, але до палива жодного відношення взагалі не маєте, або зберігаєте паливо, яке використовуєте виключно у власному виробництві, тоді ви не будете розпорядниками, а ваші приміщення не будуть акцизними складами.

Якщо акцизний склад необхідно створювати, то які вимоги потрібно врахувати при цьому? На законодавчому рівні вони прописані у  ст. 230 ПКУ. Зверніть увагу: у цілому податкова реформа внесла до них позитивні зміни. Витратоміри та рівнеміри-лічильники поки залишаємо за дужками, оскільки застосовувати їх доведеться тільки з початку наступного року (згідно з  п. 12 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Основне нововведення полягає в тому, що на паливному акцизному складі присутність постійно діючого представника контролюючого органу не передбачена (відповідні зміни були внесені до  п. 230.2, п.п. 14.1.6 та інших кореспондуючих норм ПКУ).
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться