Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2016/№45
Друкувати

Хто може засумніватися в цивільно-правових відносинах?

Богданова Анастасія, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
У зарубіжних країнах тисячі компаній з метою зниження своїх витрат та підвищення ефективності бізнесу залучають осіб-професіоналів зі сторони, тобто використовують аутсорсинг. Але в Україні цей процес, на жаль, насилу просувається. Чому? Тому що перевіряючі скрізь намагаються угледіти трудові відносини. Чи є у них для цього юридичні підстави? Давайте розбиратися.
ЦПД, трудові відносини, перевірки, штрафи

Боротьба з прихованими трудовими відносинами, до яких контролери частенько зараховують і відносини за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД), ведеться в нашій країні дуже активно. І хоча насправді перекваліфікувати ЦПД у трудові договори не так-то просто, перевіряльників це не зупиняє. Багато суб’єктів господарювання відчули це на власній «шкурі» .

Трудові або ЦП-відносини*: хто може виявити?

* Тут і далі — цивільно-правові відносини.

Виявити факти неоформлення трудових відносин суб’єктів господарювання з фізичними особами можуть органи Держпраці та податківці. Таке право їм надають ст. 259 КЗпП, п.п. 80.2.7 ПКУ, ст. 35 Закону про оплату праці**. А допомогти їм у цьому можуть запросто самі фізичні особи, які намагаються повернути собі соціальні гарантії (див., наприклад, постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24.06.2016 р. № 556/1116/16).

** Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Хто може виявити неоформлені трудові відносини

Якщо перевіряють податківці

Фіскали щосили користуються своїм правом на перевірки суб’єктів господарювання в частині трудового законодавства, наданим їм абз. 2 п.п. 14.1.222, пп. 75.1.2, 75.1.3 та 80.2.7 ПКУ. Тим більше мораторій***, установлений Законом № 71****, на перевірки, що стосуються повноти нарахування ПДФО і ЄСВ, не поширюється (див. лист ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12828/6/99-99-14-03-03-15).

*** Дія його припиняється наприкінці 2016 року .

**** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Причому в зоні особливої уваги у контролерів — відносини з фізособами-підприємцями.

І неважливо, співпрацює підприємство всього з кількома підприємцями чи з цілою сотнею.

У чому причина такої уваги? Очевидно, у визначенні самозайнятой особи. Знайдете його в п.п. 14.1.226 ПКУ. Самозайнята особа — це платник податків, який є підприємцем або незалежним професіоналом. Увага! За умови, що така особа не є працівником в межах такої (!) підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Плюс проблема в тому, що підприємства, укладаючи з фізособами-підприємцями ЦПД, часто самі собі «підкладають свиню» . Дивіться!

Припустимо, юрособа уклала ЦПД на виконання робіт / надання послуг зі своїм працівником, який до того ж зареєстрований підприємцем. При цьому ЦПД як дві краплі води схожий на трудовий. У ньому передбачено ті самі посадові обов’язки фізичної особи, необхідність підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку та вказівкам керівника, систематичну виплату винагороди тощо.

Такий договір для податківців — просто знахідка. Під час перевірки вони з радістю можуть запідозрити в ньому ознаки трудового договору, а у виплатах, що здійснюються за ним, — ознаки зарплати. Говорячи мовою юриспруденції, вчинений правовий правочин контролери визнають удаваним.

Отже, вчиненим сторонами для приховання іншого правового правочину, який вони насправді вчинили ( ч. 1 ст. 235 ЦКУ).

У результаті за таким правовим правочином відносини сторін регулюватимуться правилами про правовий правочин, який сторони насправді вчинили ( ч. 2 ст. 235 ГКУ).

Наслідки не змусять себе довго чекати. За результатами перевірки контролери можуть скласти податкове повідомлення-рішення, в якому визначать податкові зобов’язання платника податків. У результаті підприємству можуть загрожувати:

1) донарахування ПДФО та військового збору. Адже при виплаті фізособам-підприємцям доходу з нього не утримують ПДФО та військовий збір. Усі необхідні податки/збори підприємець сплачує за себе сам, а підприємство лише відображає нараховані суми доходу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ;

2) штрафні санкції у розмірі 25 % від суми донарахованого податкового зобов’язання при першому порушенні і 50 % (75 %) — при повторних порушеннях ( п. 127.1 ПКУ);

3) штраф у розмірі 510 (1020) грн. за подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з недостовірними відомостями або помилками, які призвели до заниження податкових зобов’язань платника податку ( п. 119.2 ПКУ).

Не кращим чином ідуть справи і з ЄСВ . Так, підприємству, що замаскувало трудові відносини під цивільно-правовими, загрожують санкції, передбачені ч. 11 і 10 ст. 25 Закону про ЄСВ. Це:

1) штраф у розмірі 10 % суми донарахованого ЄСВ за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого ЄСВ;

2) пеня на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Неприємно, еге ж? Тоді виписуйте умови ЦПД так, щоб у ньому не було ознак трудових відносин. Ось кілька рекомендацій.

1. Предмет договору. Зокрема, не наводьте такі формулювання, як «затверджений графік роботи», «належні умови праці», «оплата праці згідно зі штатним розписом», «прийнятий для виконання функцій сторожа», «виконання робіт за професією сантехніка», «робота виконується з 9:00 до 18:00», «трудова книжка», «відрядження», «відпустка», «звільнення» тощо.

А ще не називайте договір з фізичною особою «трудовою угодою».

2. Підрядник/виконавець діє на власний ризик. Що це означає? У найзагальнішому сенсі — те, що підрядник/виконавець має економічну самостійність і несе пов’язану з нею відповідальність за результати своєї діяльності.

3. Підрядник/виконавець самостійно організовує процес праці. Тому при укладенні ЦПД не встановлюйте графік виконання робіт / надання послуг, наприклад, такий — у робочі дні з 8:00 до 17:00 тощо.

Також замовник не може безпосередньо впливати на процес виконання роботи / надання послуги, у тому числі контролювати підрядника/виконавця. Якщо раптом перевіряльники виявлять фактичне підпорядкування фізичної особи роботодавцю, вони, найімовірніше, дійдуть висновку, що між сторонами встановлено трудові відносини (див. постанови ВСУ від 11.09.2012 р. у справі № 21-206а12, Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2010 р. у справі № 2-а-23368/09/1270). Щоб не потрапити в пастку, юридичну незалежність підрядника/виконавця від замовника краще в договорі пропишіть окремо.

4. Підрядник/виконавець отримує оплату у формі винагороди. Намотайте на вус — ЦПД в жодному разі не повинен містити:

— відомості про те, що підрядник/виконавець отримує заробітну плату, кошти на оплату праці тощо;

— вказівки на те, що виплати за ЦПД здійснюються у межах фонду оплати праці;

— посилання на КЗпП або Закон про оплату праці у частині визначення розміру винагороди.

Ну і, звичайно, ніколи не варто одразу занепадати духом . Ви повинні знати таке.

По-перше, якщо з підприємцем укладено ЦПД, у рамках якого він виконує функції, схожі з тими, що входять до кола його трудових обов’язків, не варто одразу здаватися на милість контролерів.

Визначення самозайнятої особи, наведене в п.п. 14.1.226 ПКУ (див. вище), вас бентежити не повинно. Фізична особа має право самостійно вибирати, у якій сфері та на якій посаді (роботі) вона працюватиме як найманий працівник за трудовим договором.

Знайте: ПКУ не може встановлювати фізичним особам, які зареєстровані підприємцями, заборону працювати за трудовими договорами, за якими їх трудові обов’язки збігаються з видом підприємницької діяльності. Це не сфера його регулювання.

З ПКУ лише випливає: якщо відносини фактично є трудовими, то «підприємницькі» правила оподаткування до виплат, які здійснюються у межах таких відносин, не застосовуються.

Що стосується п.п. 14.1.226 ПКУ (див. вище), то його потрібно трактувати у комплексі з іншими нормами законодавства.

По-друге, рішення податкового органу ви завжди можете оскаржити в суді. На щастя, практика останніх років показує, що шансів виграти спір у вас більш ніж достатньо (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 22.01.2015 р. у справі № К/9991/42286/12).

Та і взагалі стійте на тому, що де-юре у податківців немає підстав карати суб’єктів господарювання за співпрацю з особами-підприємцями. І крапка !

Якщо перевіряє Держпраці

На органи Держпраці Положенням про Держпраці, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96, покладено, зокрема, такі повноваження:

1) здійснювати держнагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю;

2) безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва юросіб та фізичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушень законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого покладені на Держпраці;

3) складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі порушення і накладати адмінстягнення;

4) накладати штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Прийти на підприємство «трудовики» можуть з плановою та позаплановою перевіркою. При цьому приводом для позапланової перевірки може стати обґрунтоване звернення фізичної особи щодо порушення суб’єктом господарювання її законних прав.

Щоправда, щоб провести такий позаплановий захід, контролерам потрібно буде отримати на це згоду Держпраці України (п. 3 Порядку проведення перевірок... від 02.07.2012 р. № 390).

Утім, якщо договір з фізичною особою ви оформили за всіма цивільно-правовими правилами, можете сміливо оскаржувати рішення «трудовиків» у суді, і він, найімовірніше, буде на вашому боці (див., наприклад, ухвали ВАСУ від 02.10.2014 р. у справі № К/800/33718/13 та від 15.09.2015 р. у справі № К/800/33578/13).

Гірше, якщо ви дійсно «схибили» і договір з фізичною особою все-таки має ознаки трудового. Тоді служителі Феміди можуть вас і не підтримати (див., зокрема, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. у справі № 823/491/16).

Якщо ж під час перевірки «трудовики» вирішать, що ваш ЦПД має ознаки трудового договору, вам можуть загрожувати штрафні санкції.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться