Як працюватимемо у 2017 році

Норма робочого часу

Розпочнемо з того, що єдиної, законодавчо затвердженої норми тривалості робочого часу на рік немає. Чому? Все просто. Вона може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлено на підприємстві (у підприємця) (п’ятиденний чи шестиденний) та які дні тижня є вихідними, а також від тривалості щоденної роботи (зміни).

Саме тому норму тривалості робочого часу підприємства (підприємці) визначають самостійно, дотримуючись вимог ст. 50 — 53, 67 і 73 КЗпП. При цьому беруть до уваги таке.

1. Нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень ( ч. 1 ст. 50 КЗпП).

При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності. Їх затверджує роботодавець за узгодженням з профкомом. Якщо запровадження п’ятиденного робочого тижня недоцільне, встановлюють шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. У цьому разі тривалість щоденної роботи не може перевищувати:

— 7 годин — при тижневій нормі 40 годин;

— 6 годин — при тижневій нормі 36 годин;

— 4 годин — при тижневій нормі 24 години.

Тривалість роботи напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

2. Скорочену тривалість робочого часу законодавець визначає для окремих категорій працівників, перелічених у ч. 1 ст. 50 КЗпП. Це працівники:

1) віком від 16 до 18 років — 36 год на тиждень, віком від 15 до 16 років (учні віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 год на тиждень;

2) зайняті на роботах із шкідливими умовами праці згідно з Переліком, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163, — не більше 36 год на тиждень;

3) які належать до окремих категорій (учителі, лікарі тощо), для яких скорочену тривалість робочого часу встановлено законодавством.

Роботодавець за рахунок власних коштів може встановити скорочену тривалість робочого часу для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

3. За угодою між працівником та роботодавцем ( ст. 56 КЗпП) або з ініціативи роботодавця ( ч. 3 ст. 32 КЗпП) працівнику може бути встановлений неповний робочий час. Цього досягають шляхом:

— зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);

— зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);

— одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня).

4. У загальному випадку для працюючих у нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) встановлену тривалість роботи (зміни) скорочують на одну годину. Проте це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.

Також врахуйте, що тривалість нічної роботи зрівнюють з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами роботи (наприклад, на безперервних виробництвах), а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем ( ч. 2 ст. 54 КЗпП).

5. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочують на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Це прямо прописано у ст. 53 КЗпП.

Це правило не поширюється на працівників із:

— скороченою тривалістю робочого часу (перелічені у ст. 51 КЗпП);

— неповним робочим часом, у тому числі і на сумісників.

Див. лист Мінсоцполітики від 28.08.2014 р. № 397/13/116-14.

Про свята

Не секрет, що будь-який день відпочинку — радість для працівника. А крім вихідних є ж іще 11 святкових і неробочих днів! Їх перелік наведено у ст. 73 КЗпП.

Причому якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним, вихідний переноситься на наступний день після святкового (неробочого). Це прямо передбачено ч. 3 ст. 67 КЗпП. У зв’язку з цим за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю у 2017 році вихідний день:

— у неділю 1 січня має бути перенесено на понеділок 2 січня;

— у суботу 7 січня — на понеділок 9 січня;

— у неділю 16 квітня — на понеділок 17 квітня;

— у неділю 4 червня — на понеділок 5 червня;

— у суботу 14 жовтня — на понеділок 16 жовтня.

Крім того, КМУ може рекомендувати керівникам підприємств додатково перенести окремі робочі дні. Хоча роботодавець може й сам проявити ініціативу в цьому питанні, не чекаючи рекомендацій КМУ.

Важливо! Якщо робочий день, що передує святковому (неробочому) переносите на вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день повинна відповідати тривалості передсвяткового робочого дня (див. вище).

Перенесення робочих днів обов’язково візьміть до уваги при наданні працівникам відпусток.

На завершення наведемо норму тривалості робочого часу на 2017 рік, розраховану за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня та зменшенні тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів.

Норми тривалості робочого часу на 2017 рік