Розрахунки платіжними картками «Бонус плюс»

Що таке програма «Бонус плюс»

Суть така: у бонусній програмі беруть участь три сторони: (1) продавець товарів (робіт, послуг), який приймає від споживачів банківські платіжні картки, тобто у якого встановлено платіжний термінал; (2) покупець — держатель бонусної картки; (3) банк — емітент такої бонусної картки.

Банк проводить емісію платіжних карток, які можуть брати участь у «бонусній програмі», надаючи їх держателям платіжних карток — фізичним особам.

Суб’єкт господарювання — продавець укладає з банком — емітентом бонусних платіжних карток договір, згідно з яким суб’єкт господарювання зобов’язується надавати бонуси (знижки) у певному відсотку від суми купівлі усім покупцям, що розраховуються за них за допомогою бонусної платіжної картки.

За умовами договору знижку на товари/послуги надає безпосередньо суб’єкт господарювання.

Як правило, бонуси — певний відсоток (може варіюватися від 1 % до 20 %), який розраховується від суми здійснених придбань, — зараховуються на бонусний рахунок держателя картки після здійснення витратних операцій у терміналах мережі. Банк дає тільки можливість технічно реалізувати цю бонусну програму через установлений термінал:

— при купівлі товару у момент розрахункової операції з рахунка держателя бонусної картки (з банківської картки), що розрахувався через POS-термінал, списує повну вартість товару (без урахування знижки);

— протягом кількох днів на рахунок суб’єкта господарювання — продавця в оплату проданого товару перераховує вартість товару з урахуванням знижки;

— на спеціальний бонусний рахунок держателя бонусної платіжної картки зараховує суму самої знижки — бонусу.

Витратити накопичені бонуси покупець — держатель бонусної платіжної картки може або у того ж суб’єкта господарювання — продавця, або в іншого суб’єкта господарювання — продавця, що бере участь у такій бонусній програмі.

За своєю суттю бонус є продажем зі знижкою.

Та й договори оформляються так, що в них фігурує саме знижка (чітко застережено, що бонус виникає за рахунок знижки, яка надається торговельною точкою).

Водночас деякі торговельні підприємства, що беруть участь у програмі «Бонус плюс», доволі обережні, тож розцінюють суми нарахованих бонусів (недоплату за проданий товар) як комісію банку-еквайра. Далі ми розглянемо обидва варіанти.

«Бонус плюс»: знижка підприємства

На дату проведення розрахунку через РРО, а саме оформлення фіскального касового чека (ф. № ФКЧ-1) на повну суму вартості товару, продавець відображає дохід від реалізації (тобто кредитує субрахунок 702 «Дохід від реалізації товарів»).

Одночасно на дату оформлення відповідного рахунка (товарного чека) у підприємства виникають податкові зобов’язання з ПДВ ( п. 187.5 ПКУ). ПДВ необхідно нарахувати на повну вартість товару!

Адже при застосуванні системи знижок «Бонус плюс» у чеку РРО товари зазначаються у повній (без урахування знижки) вартості.

Далі продавець суму бонусів повинен вирахувати з доходу, показавши їх за дебетом субрахунку 704 «Вирахування з доходу».

Одночасно підприємство має право скоригувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості товару з урахуванням бонусної знижки.

Зробити це слід згорнуто, тобто показавши в підсумковій податковій накладній суму ПДВ за даними Z-звіту, але вже з урахуванням наданої знижки.

Приклад 1. Торговельне підприємство бере участь у програмі «Бонус плюс», за якою держателі бонусних платіжних карток при оплаті товарів отримують бонус у сумі 1,5 % від здійсненої купівлі. За день у підприємства обсяг від продажу товарів, розрахунки за якими здійснено за платіжними картками, що беруть участь у бонусній програмі, становив 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.). Із цього обсягу:

— знижка «Бонус плюс» (1,5 %) — 360 грн. (24000 грн. х 1,5 %);

— комісія банку (1,4 %) — 336 грн. (24000 грн. х 1,4 %).

Таблиця 1. Облік продажу товарів з розрахунками БПК «Бонус плюс» — знижковий варіант

Податок на прибуток. Доходи та витрати з податку на прибуток відповідатимуть доходам та витратам у бухобліку, оскільки розд. III ПКУ не передбачає коригувань бухгалтерського фінрезультату на суми знижок.

Єдиний податок. Знижка у платників єдиного податку однозначно не обкладатиметься єдиним податком, оскільки на рахунок суб’єкт господарювання за договором отримує вартість товару за вирахуванням знижки. А вона не є платою за послугу.

«Бонус плюс»: комісія банку

У цьому випадку підприємство доходи за проданий товар та нараховані зобов’язання з ПДВ не зменшує, а зняті бонуси відображає у складі витрат як комісію за розрахункове обслуговування.

Приклад 2. Умова та сама, що і в прикладі 1.

Таблиця 2. Облік продажу товарів з розрахунками БПК «Бонус плюс» — комісійний варіант

Податок на прибуток. Доходи та витрати з податку на прибуток відповідатимуть доходам та витратам у бухобліку, що сформували фінрезультат, — об’єкт обкладення податком на прибуток.

Єдиний податок. А ось у платника єдиного податку знижка «Бонус плюс» (яка розглядається як комісія банку) буде врахована у складі доходу. Адже, як наполягають податківці, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги розрахункового обслуговування, то доходом є повна сума виручки.

Тобто з урахуванням комісії, утриманої банком (див. підкатегорію 108.01.02 ЗІР).

На перший погляд може здатися, що суми бонусу, які потрапили до оподатковуваного доходу підприємцю-єдиноподатнику, не такі великі, щоб хвилюватися про їх оподаткування. Та й на податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані платником ПДВ на ці копійки, можна заплющити очі.

Проте якщо скласти суми бонусів за звітний період, то в результаті може вийти досить пристойна сума, яка збільшить сплачувані підприємством податки.

Як бачимо, в ситуації з бонусами багато що залежить від оформлення таких операцій. А щоб облікові наслідки були найбільш оптимальними, бонуси слід оформляти як знижку при продажу товарів.