Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, вересень, 2016/№38
Друкувати

Оренда в спадщину, або Що робити з діяльністю померлого підприємця

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт, v.miroshnichenko@buhgalter911.com
Підприємець, який здавав в оренду нерухомість, помер. При цьому в нього залишилося безліч укладених договорів оренди з великими підприємствами, а у таких підприємств перед ним — непогашені борги. У зв’язку з цим у спадкоємців виникає низка запитань: що робити з держреєстрацією померлого, чи можна їм отримати борги від орендарів тощо. Відповіді на них можна знайти в цій статті.
спадщина, підприємець, смерть, договірні відносини

Скасування держреєстрації підприємця

Займатися підприємницькою діяльністю фізособа може лише за умови її реєстрації як підприємця. При цьому така особа не може подарувати свій бізнес будь-кому або передати його у спадщину. Ні… активи, звісно, він може передати, але тому, хто прийняв бізнес, все одно доведеться реєструватися як підприємець і, зокрема, переоформляти на себе всі дозвільні документи. Скористатися готовим бізнесом без «паперової» тяганини, на жаль, не вийде.

Тому якщо підприємець помер, його потрібно зняти з держреєстрації. Для цього достатньо відправити копію свідоцтва про смерть держреєстратору ( ч. 4 ст. 18 Закону № 755*) або податківцям (останні все одно повідомлять держреєстратора — п.п. 9 п. 11.22 Порядку № 1588**). Далі зняття з держреєстрації відбуватиметься автоматично.

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

До речі, податківці у будь-якому випадку дізнаються про смерть фізособи протягом місяця. Про це їм повідомлять органи реєстрації актів цивільного стану ( п.п. 70.16.4 ПКУ). А коли так, то податківці анулюють ідентифікаційний номер колишнього підприємця (категорія 119.09 ЗІР). Отже, зволікати зі зняттям з держреєстрації, щоб отримувати гроші за оренду на рахунок померлого, сенсу немає.

То чи ж можна отримати борги за колишню оренду та дохід за майбутню? Як саме? Зараз і розберемося.

Що з боргами

З боргами найпростіше. За загальним правилом смерть фізичної особи — орендодавця не припиняє дії договору!

По-перше, такий наслідок передбачено лише у разі смерті фізособи-орендаря, але не орендодавця ( ч. 1 ст. 781 ЦКУ).

По-друге, у такому разі усі майнові права та обов’язки померлого входять до складу спадщини і переходять до його спадкоємців ( ст. 1218 ЦКУ). При цьому орендні платежі не пов’язані з особою померлого підприємця (вони пов’язані з його діяльністю). Тому ч. 2 ст. 608 ЦКУ тут не працює.

Отже, після смерті підприємця його боржники залишаються боржниками, але вже — перед спадкоємцями. Водночас зверніть увагу: сторони можуть прописати в договорі, що смерть підприємця-орендодавця є підставою для його розірвання в односторонньому порядку.

Зобов’язання, нерозривно пов’язані з особою фізособи, — це, наприклад, отримання аліментів, отримання відшкодування за шкоду здоров’ю тощо.

Як же спадкоємцям отримати борги?

По-перше, шляхом отримання у складі спадщини права вимагати погашення боргу. Підставою для такої вимоги буде свідоцтво про спадкоємство (у ньому міститимуться і відповідні борги).

По-друге, якщо боржники згодні, можна вчинити інакше: погасити борги нотаріусу (шляхом внесення на депозит), а той уже розподілить отримані гроші між спадкоємцями після закінчення 6 місяців. Як це відбувається?

Спочатку боржник нараховує орендну плату на користь померлого підприємця та відображає її у формі № 1ДФ без утримання ПДФО або військового збору, використовуючи код підприємця (адже це плата за ті періоди, коли підприємець ще був живий). Про це свідчить консультація в категорії 103.25 ЗІР.

Потім нараховану орендну плату боржник перерахує на депозит нотаріуса ( ст. 537 ЦКУ). А той, у свою чергу, розподілить її між спадкоємцями по закінченні 6 місяців з дня смерті підприємця.

Раніше отримати борги, на жаль, не вийде, оскільки до спливу 6 місяців невідомо, хто за фактом стане спадкоємцем і скільки спадкоємців взагалі буде, тобто незрозуміло, кому виплачувати борг.

Як спадкоємцю отримати дохід

З боргами зрозуміло, але що робити з чинними договорами? Залишити як є? Розірвати? Переукласти нові?

Відповіді на ці запитання не лежать на поверхні. Тому спадкоємцям насамперед потрібно визначитися: провадити далі налагоджений бізнес, продати нерухомість, відкрити в ній інший бізнес чи щось іще.

Варіант 1: ви не маєте наміру продовжувати орендний бізнес, тож бажаєте «виселити» орендарів. Почніть з перевірки договорів оренди. Можливо, в них є застереження щодо того, що договір може бути розірвано у разі смерті підприємця-орендодавця (як ми вже говорили, таке застереження цілком допустиме).

Якщо ж такого застереження немає, то можна спробувати домовитися про це з орендарями окремо і, наприклад, укласти з цією метою відповідну додаткову угоду. Якщо з їх боку буде протидія, то, як варіант, можна послатися на те, що при ліквідації юрособи-орендодавця договір оренди припиняється ( ч. 2 ст. 781 ЦКУ). А до підприємницької діяльності фізосіб застосовують ті самі норми, що й до діяльності юросіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин ( ст. 51 ЦКУ). А коли так, то договір оренди має вважатися припиненим з моменту смерті підприємця.

Хоча ми з цією позицією не згодні (пізніше пояснимо, чому), але якщо вона вам вигідна, можна спробувати і скористатися нею .

Отже, договір оренди розривається, орендар виїжджає, і складається акт приймання-передачі будівлі (замість підпису померлого підприємця достатньо зазначити реквізити його свідоцтва про смерть). На цьому все. Більше орендар нічого не сплачуватиме (за винятком погашення боргів, якщо вони були). Якщо ж він не виїде з будівлі, спадкоємці мають право вимагати від нього оплату і за цей період (хоча б тому, що до моменту повернення договір можна вважати чинним — ч. 2 ст. 795 ЦКУ).

Після того, як право власності на будівлю буде зареєстровано на спадкоємця, він має право робити з ним що завгодно: продати, подарувати, відкрити інший бізнес, укласти новий договір оренди тощо.

Варіант 2: ви маєте намір продовжувати орендний бізнес. У такому разі, очевидно, ні ви, ні орендарі не зацікавлені в розірванні договорів. Та й обов’язку такого, правду кажучи, немає (якщо він не передбачений договором). Насправді застосування ст. 51 ЦКУ в цьому випадку дуже спірне. Адже із суті стосунків випливає зовсім інше: підприємницький статус орендодавця ніяк не впливає на правила спадкування. Після смерті підприємця, що уклав договір (у тому числі і договір оренди), усі права та обов’язки за таким договором переходять у спадщину ( ст. 1218 ЦКУ). При цьому взагалі неважливо, чи мала фізособа-спадкодавець підприємницький статус — чинне законодавство із цього приводу жодних обмежень не передбачає. А значить, у зв’язку із смертю підприємця договір оренди розривати не потрібно.

Але як же отримувати орендну плату? Після того, як ви приймете спадщину, можна буде оформити додаткову угоду до договору та змінити в ньому орендодавця і реквізити поточного рахунка у зв’язку із смертю підприємця та прийняттям спадщини. Орендні платежі спрямовуватимуться вже на ваш рахунок. Але врахуйте, що самі умови договору можна буде змінити лише з відома орендаря.

До прийняття спадщини радимо обдумати/прорахувати варіант з реєстрацією підприємцем. І, у разі вибору на користь такої реєстрації, пройти її.

Але як отримувати гроші протягом тих 6 місяців, коли спадкоємці ще не прийняли спадщину? Адже незрозуміло, кому сплачувати: орендодавець уже помер, а спадкоємці ще не визначені. На наш погляд, найбільш логічним і правильним буде почекати до тих пір, поки спадкоємці приймуть спадщину. І тільки потім нарахувати та виплатити їм орендну плату одразу за півроку.

При цьому форму № 1ДФ протягом цих 6 місяців подавати не потрібно, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого нараховується дохід. До речі, податківці радять діяти саме так (категорія 103.25 ЗІР). Тому навіть якщо юрособи-орендарі нараховуватимуть у бухобліку орендну плату, форму № 1ДФ достатньо подати один раз — при виплаті доходу спадкоємцям (ознака доходу — «106»).

Якщо спадкоємці на момент виплати вже будуть зареєстровані як підприємці, код виплати може бути «157» (без утримання ПДФО та військового збору).

Є й інші варіанти дій, але їх не можна назвати бездоганними. Наприклад, протягом півроку юрособа може перераховувати орендну плату на депозит нотаріуса, але тут виникає проблема з формою № 1ДФ. У ній увесь цей час доведеться зазначати ідентифікаційний код померлого підприємця, а цей код взагалі може бути вже й недійсний. Отже, такий спосіб підходить тільки для виплати боргів, що утворилися до смерті підприємця, а не після неї (категорія 103.02 ЗІР).

А є й такі орендарі, які готові сплачувати орендну плату померлому на його колишній рахунок, відображаючи у формі № 1ДФ виплати йому так, ніби нічого й не сталося. Особливо якщо держреєстрацію померлого підприємця ще не скасовано. У принципі, для спадкоємців це нічим не загрожує, оскільки через півроку вони отримають повне право розпоряджатися грошима, які є на рахунку померлого підприємця ( п. 5.6 Інструкції № 492***). А ось для самої юрособи-орендаря це може обернутися претензіями з боку податківців: мовляв, чому виплачувався дохід на ім’я померлої людини без утримання ПДФО та військового збору, якщо він мав виплачуватися спадкоємцям з утриманням цих сум? Отже, вирішуйте самі, чи готові ви ризикувати і який спосіб виплат визнаєте кращим.

*** Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Податки та звіти за померлого підприємця

Останній звітний період щодо померлого підприємця закінчується в день його смерті — цього дня припиняється нарахування всіх податків ( п.п. 37.3.2 ПКУ).

При цьому, якщо у підприємця залишилися непогашені борги з єдиного податку або ЄСВ, то вимогу їх погасити податківці пред’являть спадкоємцям. Але не одразу, а після прийняття спадщини, тобто через півроку. Протягом цього періоду пеня не нараховуватиметься.

До речі, не слід боятися боргів, оскільки спадкоємці зобов’язані погасити їх тільки в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині ( п. 99.1 ПКУ).

Отже, і єдиний податок, і ЄСВ, не сплачені підприємцем за останній місяць (квартал) роботи, ви можете сплатити вже після того, як вступите в спадщину. До цього моменту сплачувати не варто. Самі податківці роз’яснювали, що фізособа не має права сплачувати ЄСВ інших осіб (категорія 301.10 ЗІР).

Що стосується звітів, то податківці дають цілком протилежні роз’яснення: так, щодо податків вони дозволяють звіти не подавати (категорія 135.02 ЗІР), а ось щодо ЄСВ вимагають від спадкоємців відзвітувати (категорія 301.06.01 ЗІР). У той же час у Законі про ЄСВ про це ні слова. Втім, побічно таку можливість можна вивудити з підзаконного Порядку № 435**** (п. 10 розд. II).

**** Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Якщо у підприємця була переплата щодо податків, то спадкоємці можуть звернутися до податківців із заявою про повернення переплати та свідоцтвом про право на спадщину. У результаті вони отримають переплату на свій рахунок (категорія 135.04 ЗІР).
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам