Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2016/№39
Друкувати

Повернення переплат: сувора реальність з надією на світле майбутнє

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Якщо платнику вчасно не повернули помилково та/або надміру сплачені кошти, то такі суми вважаються бюджетною заборгованістю. З нарахуванням на неї пені. Таке світле майбутнє, яке (якщо пощастить1) чекає на нас з вами у... 2019 році. Нині ж поговоримо про сучасні реалії питання, а вони не такі вже й райдужні...
адміністрування податків, помилково або надміру сплачені грошові зобов’язання

1 Поки подібні задуми лише на проектній стадії, про що ви могли прочитати в статті «Чергова податкова реформа — 2017: зондуємо ґрунт» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 34).

Як має бути?

За ПКУ, насправді, усе більш-менш гладко.

Опікується питаннями повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань ст. 43 цього Кодексу. Єдину перешкоду для можливості такого повернення ця стаття бачить у тому, що платник має податковий борг. У такому разі подібне повернення не є можливим. Але! Повне погашення податкового боргу реанімує право платника на повернення переплат (чи надміру сплачених зобов’язань).

Право платника на залік або повернення надміру сплачених і стягнутих сум податків і зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ, закріплено в п.п. 17.1.10 цього Кодексу.

Щоб мати можливість повернути, необхідно подати до своєї податкової заяву про таке повернення. Не подасте її — гроші самі з неба не впадуть . При цьому для подання заяви п. 43.3 ПКУ відводить термін у 1095 днів із дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Складають заяву в довільній формі. Проте ПКУ закріплено обов’язок зазначити в неї бажаний напрям повернення коштів. Це може бути:

— поточний рахунок платника податків в установі банку;

— погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) за іншими платежами2. Причому, що тішить, незалежно від виду бюджету;

2 Контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

готівковими коштами за чеком. Такий варіант можливий лише у разі відсутності у платника податків рахунка у банку.

Повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ можливе виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ3.

3 Це — новинка 2016 року, про що ви могли дізнатися у тому числі зі статті «Адміністрування податків: правки «косметичні» та не лише» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 3).

Порядок дій податкової та Держказначейства у процесі повернення прописано в п. 43.5 ПКУ. При цьому «на все про все» їм на двох відведено 20 днів з дня подання платником заяви.

Власне кажучи, усе, що вимагається від податкової, — підготовка висновку4.

4 Форму якого затверджено додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 15.12.2015 р. № 1146 (далі — Порядок № 1146).

Причому недотримання цієї вимоги може обернутися для них відповідальністю «згідно із законом» ( п. 43.5 ПКУ). Тільки ось податківці своїми діями чітко дають зрозуміти, що таке покарання їх аніскільки не лякає і не зупиняє...

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам згідно з п. 43.6 ПКУ проводять з бюджету, до якого такі кошти спершу були зараховані.

Нюанси від податківців

Безпосередньо ПКУ передбачено, що Держказначейство5 здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам у порядку, встановленому ДФСУ6. Але замість нього такий Порядок (№ 7877) по-дружньому розробив і затвердив Мінфін.

5 У ПКУ — орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

6 Згідно з ПКУ — центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

7 Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. № 787.

На цьому підзаконна нормотворчість мала би обмежитися. Та ДФСУ вважає інакше, регулярно (якщо бути точніше, щокварталу) розробляючи власні «внутрішні» документи, що безпосередньо впливають на цю сферу.

Поки діє наказ № 6208 «на цю тему», але він розрахований на ІІІ квартал поточного року, тобто незабаром слід чекати появи чергового дітища ДФСУ.

8 Наказ ДФСУ від 12.07.2016 р. № 620.

Причому виявляється такий вплив у тому, що можливість повернення сум у межах 50 тис. грн. проходить легше, ніж більших сум. Причина в тому, що місцевим податковим інспекціям у такому разі не потрібно погоджувати свої дії з обласним головним управлінням або ДФСУ.

Регламентується ж таке погодження листом Окружної ДПС — Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 30.07.2012 р. № 6313/7/20-136.

Рішення щодо невеликих сум має право приймати начальник районної або міжрегіональної податкової інспекції (або його заступник).

Якщо ж ідеться про більші суми, то згідно з п. 4.13 наказу № 620 здійснювати їх повернення податкова інспекція повинна, попередньо поінформувавши про це Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем.

Але якби справа була в одному тільки інформуванні! На ділі повернення переплат для платників податків перетворюється на непосильну працю . Чи варто говорити, що про терміни, про які ви читали в попередньому розділі статті, залишається тільки мріяти?!

Значно підвищити шанси отримати-таки переплату ви можете, зробивши крок назустріч своїй податковій. Для цього в заяві можна зробити застереження про те, що отримані кошти ви зобов’язуєтеся одразу перерахувати до бюджету. Причому особливо ефективною ця хитрість може бути, якщо пообіцяти провести сплату щодо тих податків/зборів, щодо яких очікується невиконання місцевих планів з надходження платежів до бюджету. Ясна річ, що зобов’язати вас до таких дій ніхто не має права.

А доки «у розпалі» кампанія з погашення зобов’язань за «місячними» податками/зборами за серпень, можете скористатися подібною опцією! Причому ефект подібні дії можуть мати хіба що до п’ятниці, 30 вересня (включно).

Судові рішення: на стороні платників!

Ви чудово розумієте, що, здавалося б, хороші законодавчі норми на практиці якщо й діють, то дуже рідко. Тому у деяких випадках справа доходить до судових розглядів. Особливо, якщо йдеться про значні суми.

Так от, якщо суд не заангажований, то позови, як правило, закінчуються на користь платників податків! Розглянемо кілька показових прикладів.

Почнемо з постанови Київського окружного адмінсуду від 14.06.2016 р. у справі № 810/5881/15 (ср. 025069200). У ній суд став на сторону платника, якому з бюджету повинні були відшкодувати, вдумайтеся тільки, близько 25 млн грн.!

На рівні ПКУ не встановлено якихось особливостей або відмінностей у поверненні переплат залежно від їх суми. Це вже — «домисли» фіскалів.

Податкова інспекція не підготувала потрібного від неї висновку, відповідно, не передала його Держказначейству. Причому на те у неї були вагомі (на її думку ) причини — чинні на той час «внутрішні» документи ГУ ДФС у Київській області. Вони зобов’язували податкову погодити таке повернення в обласному ГУ ДФС. Причому їх податкова виконала. Чого не скажеш про вимоги п. 43.5 ПКУ, що висуваються до неї.

Суд визнав таку бездіяльність податкової протизаконною, зобов’язавши її підготувати-таки необхідний висновок. Найсумнішим у цій історії є те, що постанова ще раз продемонструвала безкарність податківців. Фактично вони не несуть жодної відповідальності за порушення вимог ПКУ .

Ще відрадніше, що на сторону платників став і ВАСУ (див. ухвалу від 16.06.2016 р. у справі № К/800/68118/14). Тут ситуація дещо інша: платник податків бажав зарахувати залишки грошових коштів за рахунком платежів земельного податку в рахунок платежів ПДФО.

Нагадаємо, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань можливе і шляхом погашення грошового зобов’язання за іншими платежами.

І тут вже податкова інспекція відверто схибила. Вона відмовила платнику, «киваючи» на 1095-денний строк. Що найголовнішне, термін цей фактично порушений не був! Цілком логічно, що суд це визнав і знов-таки зобов’язав податкову виправитися. Без будь-яких інших негативних наслідків для неї.

Висновок з усього цього напрошується такий. Поки податківцям не світять жодні реальні покарання (такі як, наприклад, нарахування пені на вчасно не повернену суму), цивілізованого вирішення питання годі й чекати.

Тому поки нічого іншого не залишається, як у пошуках справедливості звертатися до судів, а також чекати, що колись законодавство в цьому аспекті таки зміниться. Ось тоді й заживемо !

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться