Напевно, здогадалися, про що йдеться.
Про «штрафну» статтю КЗпП, у якій з 01.01.2015 р. з’явилися положення, що встановлюють фінансову відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства.
Сьогодні саме її «покладемо під мікроскоп».
Наші «помічники» — листи-роз’яснення Держпраці щодо застосування «трудоштрафів».
Листи Держпраці від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 і від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17
Висновок листів: розміри штрафів за правопорушення, перелічені в абз. 3 і 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, не залежать від кількості працівників, стосовно яких вони вчинені, тривалості порушення і кількості випадків порушень .У разі виявлення Держпраці:
— порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам (інших виплат, передбачених законодавством про працю) більш ніж на один місяць, виплати її не в повному обсязі роботодавцеві загрожує штраф у трикратному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (див. абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Сьогодні це 9600 грн.;
— порушень трудового законодавства, відповідальність за які не передбачена абз. 2 — 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, застосовується штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати. Сьогодні це 3200 грн.
Причому розмір цих штрафів не залежить від:
— кількості працівників, стосовно яких здійснені такі правопорушення;
— часу, впродовж якого тривало правопорушення;
— кількості виявлених випадків порушень у періоді, що перевіряється.
Наприклад, підприємство не складало графіка відпусток і не повідомляло належним чином працівникам про дату початку відпустки. У такій ситуації підприємству загрожує штраф у розмірі 3200 грн. При цьому не важливо, скільки працівників пішло у відпустку, так і не отримавши за два тижні повідомлення про її початок.
А ось розмір штрафів за порушення, перелічені в абз. 2, 4 і 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП, обчислюється кратно кількості працівників, стосовно яких вчинено таке правопорушення.
Припустимо, роботодавець не провів індексацію заробітної плати працівників. У результаті маємо порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Припустимо, що кількість працівників, яким не нараховувалася індексація, — 20. Розмір штрафу сьогодні складатиме 640000 грн. (20 працівників х десятикратний розмір мінзарплати, встановлений на момент виявлення порушення) .
Лист Держпраці від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17
Висновок листа: штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, здійснені після 31.12.2014 р., або правопорушення, вчинені раніше, але які є такими, що тривають.Вище ми вже говорили про те, що фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства встановлена з 01.01.2015 р.
До такої відповідальності можуть бути притягнені роботодавці за правопорушення, які були здійснені (1) починаючи з цієї дати або (2) раніше, але є такими, що тривають.
Що тривають, це які? Зазначимо, що чинне законодавство не містить визначення «правопорушення, що триває».
Але, на думку Мін’юсту (див. листи від 01.12.2003 р. № 22-34-1465 і від 17.07.2007 р. № 22-14-493), правопорушеннями, що тривають, є проступки, пов’язані з тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою.
Припиняються такі правопорушення або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної в невиконанні особи до відповідальності.
Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Коли над нами день у день, так би мовити, висить «вантаж» якогось невиконаного обов’язку.
Так, наприклад, роботодавець затримав виплату зарплати за травень 2014 року. Заборгованість була виплачена в жовтні 2014 року, але компенсація у зв’язку з порушенням строків виплати зарплати не нараховувалася. У цьому випадку наявне правопорушення, що триває. Адже термінів давності за зарплатою немає (а компенсація — це додаткова зарплата) + таке правопорушення не було припинене на 01.01.2015 р. (до цієї дати не була нарахована і виплачена компенсація).
Отже, роботодавець може бути притягнений до фінансової відповідальності на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір штрафу сьогодні дорівнює 3200 грн. (див. лист Держпраці від 19.05.2016 р. № 5548/4/4.3-ДП-16).
Лист Держпраці від 02.09.2015 р. № 2497/0/4-9.1-9/6/ДП-15
Висновок листа: допуск працівника до роботи без укладення трудового договору загрожує штрафом в 30 мінзарплат. Крім того, тут постає питання з оплатою періоду роботи без трудового договору.Якщо в суді буде встановлено, що працівник працював на благо роботодавця без укладення трудового договору, і буде визначений період такої роботи, суд не лише винесе ухвалу про оформлення трудових відносин з таким працівником, але й водночас прийме рішення про:
1) нарахування і виплату такому працівникові зарплати. Причому її розмір не може бути нижчий середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати;
2) нарахування і сплату ПДФО, ВЗ і ЄСВ з доходів працівника за встановлений період роботи.
Ну і звичайно ж, роботодавцеві доведеться сплатити штраф, що дорівнює 30 розмірам мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення (сьогодні — 96000 грн.), за кожного працівника, стосовно якого вчинено таке порушення.