Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, серпень, 2017/№33
Друкувати

Злощасний коефіцієнт 2,0 поліг: з якого моменту уточнюватися по землі?

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Хто отримував цього року нову довідку (витяг) з розміром грошової оцінки, той міг «потрапити» на коефіцієнт функціонального використання земель (Кф) 2,0. Благо ця ситуація поправна. Але завжди актуальним залишалося запитання: з якої дати можна уточнити «земельні» зобов’язання в такому разі? Нарешті в цьому питанні з’явилася певна визначеність.
плата за землю, НГО, Кф 2,0, уточнення з плати за землю

Коротко нагадаємо суть проблеми*. Її джерело — новий Порядок № 489**. З його появою платники плати за землю зіткнулися з проблемою, яка виявилася при отриманні у 2017 році нових довідок (витягів) з нормативною грошовою оцінкою. Полягала вона в тому, що така оцінка могла істотно відрізнятися в невигідну сторону від попередньої.

* Частково ми торкалися її в статті «Вносимо «поправки» в податкову декларацію з земельного податку» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 20.

** Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 р. № 489.

При «детальнішому зануренні» платники розуміли, що «корінь зла» крився в застосуванні Кф у розмірі 2,0, від якого безпосередньо залежить власне значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Кф — коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Розміри цього коефіцієнта наведені в таблиці додатка 1 до Порядку № 489. І головна «родзинка» цього додатка в тому, що в ньому є примітки, які примушують застосовувати цей коефіцієнт зі значенням 2,0:

— для земельних ділянок, інформація про які не внесена у відомості Державного земельного кадастру;

якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки.

Виходило так, що функціональне призначення землі по факту в платника не мінялося. Але, наприклад, за тими ж землями промисловості коефіцієнт міг стрибнути з 1,2 до 2,0 — унаслідок того, що у відомостях Державного земельного кадастру був відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для цієї земельної ділянки.

Після місячних поневірянь платники домагалися внесення коду (наприклад, 11.02). Отримували нову довідку (витяг) з «нормальним» значенням грошової оцінки. І, відповідно, неминуче приходили до запитання: з якого моменту можна уточнити зобов’язання із земельного податку — з 01.01.2017 р. чи з моменту отримання «правильної» довідки (витягу)?

Розглядаючи таку ситуацію в індивідуальній податковій консультації (ІПК) від 01.06.2017 р. № 438/6/99-99-12-03-05-15/ІПК, податківці дійшли висновку, що податкові зобов’язання в земельній звітності можна відкоригувати з моменту формування нового витягу.

Але вказана ІПК — не єдина у своєму роді. До цього Офіс великих платників податків ДФСУ, розглядаючи питання аналогічного характеру в ІПК від 24.05.2017 р. № 318/ІПК/28-10-01-03-11, взагалі уникнув прямої відповіді на нього.

А в пізніших роз’ясненнях податківців став промальовуватися вже ближчий до дійсності підхід. Так, у листі ДФСУ від 13.07.2017 р. № 18473/7/99-99-12-02-03-17 сказано таке:

«…для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік, платники обчислюють таку, керуючись ст. 21 Закону про Кадастр, враховуючи: нормативну грошову оцінку земель, дату затвердження (набуття чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набуття чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту».

Цей підхід ДФСУ наказала довести до відома платників і підпорядкованих підрозділів, використати при перевірках і оскарженні.

Очікувано подібні висновки відразу з’явилися в ІПК, наприклад, від 20.07.2017 р. № 1284/6/99-99-12-02-03-15/ІПК:

«Таким чином, для обчислення податкових зобов’язань з Плати на 2017 рік (на момент їх виникнення) застосовуються відомості Кадастру про розмір Оцінки, яка набула чинності на підставі технічної документації, затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування, з урахуванням коефіцієнтів індексації, які оприлюднені уповноваженим органом після дати набуття чинності відповідною Оцінкою».

Також податківці «оприлюднили» відповідний підхід у своєму матеріалі «Плата за землю. Уточнення зобов’язань» у журналі «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 28.

Тобто логіка така, що не потрібно бігти «поперед батька в пекло».

Згідно з п. 271.2 ПКУ рішення рад про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, «найсвіжіша» оцінка для 2017 року мала бути затверджена у 2016 році або раніше. Відповідно, і Порядок № 489, який набув чинності з тільки 01.01.2017 р., не міг бути покладений в основу відповідної технічної документації.

Податківці говорять про це в такому контексті:

«Слід зауважити, що акт нормативно-методичного регулювання оцінки було розроблено, але не застосовано для виконання землеоціночних робіт, і технічну документацію по НГО земель для таких земельних ділянок не було складено та затверджено органом місцевого самоврядування у Порядку, встановленому ст. 23 Закону про оцінку земель.»

Отже, Кф 2,0 з Порядку № 489 був «пущений у хід» передчасно!

А раз так, платник може уточнити зобов’язання з початку року, а не з моменту формування нового витягу.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться