Повернення в роздробі — чи потрібний розрахунок коригування?

Упродовж доволі тривалого часу податківці самі запевняли, що при поверненні кінцевим споживачем товарів розрахунок коригування до підсумкової податкової накладної складати не потрібно. Аргументували вони це тим, що сума повернення і так облікована в Z-звіті, якому повинна точно відповідати сума підсумкової податкової накладної. Тобто в день повернення підсумкова податкова накладна буде просто складена на меншу суму. Відповідні роз’яснення містилися в УПР № 442*, а також категорії 101.15 ЗІР.

* Узагальнююче податкове роз’яснення, затверджене наказом ДПАУ від 17.06.2010 р. № 442.

Але тепер консультації в ЗІР з подібними висновками перевели в розряд недіючих. А замість них з’явилася нова консультація з новими висновками. Так, у діючій консультації в категорії 101.15 ЗІР указано, що:

«у разі повернення покупцем (який не є платником ПДВ) товару, який був реалізований йому попередньо за готівковий розрахунок і відображений постачальником у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, сума податкових зобов’язань постачальника підлягає відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування».

Податківці стверджують, що до підсумкової податкової накладної теж потрібно складати розрахунок коригування.

Чим викликана така зміна позиції? Поки що не до кінця зрозуміло. Імовірно, це пов’язано з тим, що з 1 січня 2017 року введено поголовне кодування товарів/послуг у податковій накладній, і навіть у підсумкових податкових накладних податківці вимагають групувати товари за кодами УКТ ЗЕД. І відповідно, при «роздрібному» поверненні тепер потрібно «мінусувати» товар відповідної товарної групи.

Але навіть у цьому випадку, по-хорошому, необхідність у розрахунку коригування повинна виникнути, тільки якщо в день повернення товару не було продажу товарів відповідної товарної групи.

Але податківці в консультації не роблять жодних винятків. Невже навіть у цьому випадку вони вимагатимуть розрахунок коригування? Тоді виникає запитання: що може загрожувати продавцеві за нескладання розрахунку коригування до підсумкової податкової накладної? Податківці цілком можуть сказати, що без зареєстрованого розрахунку коригування продавець узагалі не може зменшувати податкові зобов’язання. І, крім того, можуть згадати, що за нереєстрацію будь-яких розрахунків коригування світить штраф за ст. 120¹.1 ПКУ.

Враховуючи такі обставини — спокійніше оформляти розрахунки коригування на «роздрібне» повернення (тоді при складанні підсумкової накладної повернення не обліковують).

Чи заручитися індивідуальною податковою консультацією.