На моря! (про відпустку підприємця)

Єдиноподатники груп 1 і 2. Такі підприємці сплачують єдиний податок за кожен місяць роботи — незалежно від того, був у них дохід цього місяця чи ні. Але за період відпустки можна не платити! Щоправда, для цього потрібно дотримати трьох умов:

1) підприємець не повинен використовувати найману працю. З групою 1 усе зрозуміло: у них у принципі не може бути найманих працівників.

А ось як довго не повинно бути найманих працівників у єдиноподатника групи 2, щоб він міг піти у відпустку? Підпункт 295.5 ПКУ відповіді не надає. На наш погляд, достатньо, щоб у підприємця не було працівників з місяця, що передує місяцю виходу у відпустку. Наприклад, якщо йдете у відпустку в серпні, з 1 липня працівників уже не повинно бути.

Якщо ж у вас є тільки працівник/працівники, що перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, або у відпустці для догляду за дитиною до 3 (6) років, або призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, то вважається, що працівника немає (п.п. 291.4.1 ПКУ). Відповідно немає перешкод для виходу у відпустку;

2) тривалість відпустки — не менше 1 календарного місяця (з першого по останнє число місяця). Якщо відпустка менша, ви нічого не виграєте. Адже єдиний податок за такий місяць усе одно доведеться заплатити (у повному розмірі);

3) раніше в поточному календарному році підприємець не повинен був брати відпустку. Річ у тому, що право не сплачувати єдиний податок за період відпустки надається єдиноподатникам тільки раз на рік.

Якщо всі умови виконані, то можна «пакувати валізи» . При цьому не забудьте повідомити вашим податківцям за місцем обліку, подавши їм заяву в довільній формі про планований період відпустки.

Текст заяви може бути таким: «Прошу звільнити мене від сплати єдиного податку за серпень 2017 року на підставі п. 295.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI як платника єдиного податку групи 1 без найманих працівників, оскільки в період з 1 по 31 серпня 2017 року я перебуватиму у відпустці».

Строк подання такої заяви в ПКУ не встановлений. Але рекомендуємо подати її до початку відпустки (ті ж рекомендації надають і податківці — категорія 107.12 ЗІР).

Наприклад, якщо йдете у відпустку в серпні, заяву подайте в липні.

Це дозволить уникнути «нестикувань» з нарахованими авансовими внесками з єдиного податку.

Відпустка → хвороба. Буває і так, що плануєш відпустку, а замість неї — захворів .

У такому разі єдиноподатник групи 1 або 2 може відкликати свою заяву на відпустку в податківців. Вони, до речі, не заперечують. Але зробити це потрібно до початку відпустки (консультація в категорії 107.12 ЗІР).

А правом на відпустку ви зможете скористатися пізніше, після одужання . Знову-таки, при дотриманні всіх умов, про які було сказано вище.

Єдиноподатники групи 3. Такі спрощенці сплачують єдиний податок не за фіксованими ставками з розрахунку на календарний місяць (як група 1 або 2), а у відсотках від доходу (п. 293.1 ПКУ). Тому в них працює правило: є дохіід — платимо єдиний податок, немає доходу — єдиний податок не платимо.

Отже, не потрібні звільняючі норми, як для єдиноподатників груп 1 і 2.

Єдиноподатник групи 3 не повідомляє податківцям про бажання відпочити від підприємницької праці .

Загальносистемники. Аналогічна ситуація (як у єдиноподатників групи 3) із загальносистемниками. І ПДФО, і ВЗ вони сплачують як відсоток від чистого доходу. Навіть внутрішньорічні ПДФО-аванси обчислюються від реальних сум з Книги обліку доходів та витрат*.

* Детальніше прочитати про аванси ви можете в статті «Внутрішньорічні «податок-аванси» в підприємця на загальній: де «так», де «ні» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 8).

Якщо за даними Книги обліку доходів та витрат у якомусь періоді (місяць, квартал, рік) чистий дохід ≤ 0, то за цей період ні ПДФО, ні військовий збір сплачувати не доведеться. Виходить, що і ПДФО, і ВЗ ви платите рівно з тієї суми чистого доходу, яку заробите. Якщо, перебуваючи у відпустці, ви не заробите ні копійки, ваші податки (ПДФО і ВЗ) за цей період не збільшаться.

Відповідно:

— для загальносистемників ніхто ніколи жодних «відпускних» пільг не прописував;

— повідомляти податківцям про період відпустки не потрібно . Так само як і не потрібно якось особливо виокремлювати період відпустки в Книзі обліку доходів та витрат або у звітності підприємця.

ЄСВ: єдиноподатники + загальносистемники. З 01.01.2017 р. і єдиноподатниками, і підприємцями на загальній системі ЄСВ має бути сплачений за кожен місяць. Незалежно від того, був дохід чи ні, працював підприємець або відпочивав. ЄСВ у будь-якому разі має бути сплачений у розмірі не менше мінімального (пп. 2 і 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). І жодних звільнень на період відпустки в Законі про ЄСВ, на жаль, немає .

Тобто навіть відпускна заява єдиноподатників груп 1 і 2 на сплату ЄСВ ніяк не впливає. Потрібно платити.

Виняток становлять лише підприємці-пільговики.

Якщо ви — пенсіонер за віком або інвалід і отримуєте пенсію або соціальну допомогу, то ви можете не сплачувати ЄСВ «за себе» взагалі** (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ). На якій системі оподаткування ви перебуваєте, у відпустці ви чи ні — не важливо.

** Про те, як працює це звільнення, ми розповідали в статті «Як це працює?»: звільнення від ЄСВ для підприємців» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 16).