«Готівкова» збірка: касова книга і Ко

Відособлений підрозділ: чи потрібна касова книга?

Нагадаємо, у листі від 21.11.2016 р. № 50-0004/95398 НБУ «занесло» — у частині бачення ситуації з ведення касової книги відособленими підрозділами¹.

¹ Подробиці знайдете в статті «Відособлений підрозділ з РРО: коли потрібна касова книга?» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 10.

Усупереч старому «устрою» НБУ раптом почав стверджувати, що відособлений підрозділ, що здійснює готівкові розрахунки із застосуванням РРО та веденням КОРО і здає виручку в банк (а не в касу підприємства), повинен застосовувати касову книгу, навіть якщо не здійснює інших операцій, що вимагають складання касових ордерів!

У цьому контексті було цікаво дізнатися про позицію податківців, оскільки саме у їх руках «караючий меч». Але поки що податківці небагатослівні. Хоча в тому ж листі ДФСУ від 29.05.2017 р. № 389/Н/99-99-14-05-01-14/ІПК бачимо відсутність реакції на «витівку» НБУ .

Відповідно, як варіант, можна спробувати дістати на свою адресу хорошу індивідуальну податкову консультацію². При цьому робимо акцент на абз. 4 п. 4.2 Положення № 637³, який ми вважаємо спеціальним стосовно п. 3.7 цього документа, на який сподівався НБУ.

² Вам допоможуть статті «Запит на податкову консультацію: дату підписання виділяйте окремо!» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 24), «Індивідуальні податкові консультації: новий Порядок і К^о» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 22).

³ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Продаж за готівку товару без РРО: чим відгукнеться?

Яка санкція передбачена за продаж за готівку товару без РРО, якщо РРО у нас немає, але він потрібний? Підприємство приймає гроші в касу, у касовій книзі прихід відображає.

Відповідь на це запитання дає п. 1 ст. 17 Закону про РРО⁴. Причому слід зауважити, що з ІІ півріччя 2015 року його вимоги стали трохи м’якшими . Завдяки змінам, унесеним Законом № 569⁵, «драконівський» пункт про п’ятикратну суму штрафу за третє і подальші порушення був видалений.

⁴ Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

⁵ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII.

Яка ж відповідальність передбачена тепер? Порушення, здійснене вперше, можна вважати «бонусним» , адже його ціна — 1 гривня.

А ось за кожне наступне виконане порушення (за переконанням податківців — може бути виявлене вже в ході першої перевірки ) штраф складе 100 % вартостей товарів (послуг), проданих з порушеннями.

Також винна особа може «впіймати» адмінштраф за ст. 155¹ КпАП (максимум 170 грн.)

Але багато хто переживає, чи не буде «на додаток» п’ятикратного штрафу з абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95⁶ за неоприбуткування (неповне і несвоєчасне оприбуткування) готівки.

⁶ Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95.

Адже, як відомо, при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбутковуванням готівки вважають здійснення обліку вказаних готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (абз. 3 п. 2.6 Положення № 637). Але ми РРО не застосували, отже, і в КОРО нічого не оприбуткували.

Тут потрібно відокремити «мух від котлет» .

Якщо у нас, у принципі, немає зареєстрованого РРО, то і норма «У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО… оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО…» з абз. 3 п. 2.6 Положення № 637 нас не стосується.

Відповідно оприбуткування готівки сталося завдяки запису в касовій книзі на підставі прибуткового касового ордера.

Підстав накладати п’ятикратний штраф за неоприбуткування (неповне і несвоєчасне оприбуткування) готівки немає.

Відповідальність підприємство повинне нести лише за здійснене порушення — непроведення розрахункових операцій через РРО.

Чи обов’язкова «службова видача»?

Чи обов’язково робити в кінці зміни «службову видачу» виторгу на РРО перед Z-звітом (якщо її здаємо в касу бухгалтерії)? І що буде, якщо цього не робити?

Так, обов’язково.

Дивіться: п. 3 розд. III Порядку реєстрації та застосування РРО⁷ вимагає, щоб внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків реєструвалися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача» (якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій). Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

⁷ Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Безпосередньо за порушення цієї вимоги в Законі про РРО відповідальності немає. Якщо ж контролери упиратимуть на слова: «нероздрук відповідного розрахункового документа, який підтверджує виконання розрахункової операції», то вкажіть їм на визначення розрахункової операції в ст. 2 Закони про РРО.

Під нього чек РРО, фіксуючий операцію «службова видача», не підпадає!

Водночас податківці, ймовірно, йтимуть іншим шляхом — намагатися застосувати п’ятикратний штраф з абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95 за неоприбуткування (неповне і несвоєчасне оприбуткування) готівки. Наприклад, упираючи на те, що не підтверджено походження готівки, що надійшла в касу, саме з ящика РРО.

Таку логіку за бажання можна буде спростувати в суді (допоможе в цьому, наприклад, відомість інкасування, складена в довільній формі, або інший аналогічний за призначенням документ).

Але краще, зрозуміло, до суду справу не доводити і «службову видачу» не ігнорувати !