Відпускна підбірка хітових запитань

Коефіцієнт — «терорист» спокою

Чи зобов’язане госпрозрахункове підприємство при обчисленні відпускної середньої зарплати розраховувати коефіцієнти коригування, якщо в розрахунковому періоді працівнику підвищували оклад?

Пункт 10 Порядку № 100*, серед іншого, говорить: на госпрозрахункових підприємствах коригування зарплати й інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Як розуміє цю норму Мінсоцполітики? У разі скрутного фінансового становища госпрозрахункове підприємство має право зменшити коефіцієнт коригування. Для цього необхідно видати відповідний наказ (розпорядження) і погоджувати його з профкомом. Проте не проводити коригування взагалі підприємство не має права (див. листи Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416 і Мінпраці від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08).

У свою чергу, Мінсоцполітики підтримує Держпраці й обіцяє за непроведення коригування штрафувати роботодавця в розмірі 1 мінзарплати (див. абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Сьогодні розмір такого фінштрафу дорівнює 3200 грн.

Як читають цю норму суди? Порядок № 100 не зобов’язує небюджетного роботодавця проводити коригування зарплати. Рішення про її проведення такий роботодавець приймає самостійно, з урахуванням своїх фінансових можливостей. Немає рішення — немає і коригування.

При цьому факт виплати премій не свідчить про наявність на підприємстві можливості проводити коригування.

Див., наприклад, постанову Чернівецького окружного адмінсуду від 04.08.2009 р. у справі № 2а-643/09/2470, ухвалу ВАСУ від 14.03.2013 р. № К/9991/48171/11, постанову Драбовського районного суду від 20.08.2013 р. у справі № 692/1013/13-п.

Підсумок. Непроведення коригування штрафонебезпечно. Але якщо справа дійде до суду, то з великою часткою вірогідності суд стане на вашу сторону. Не готові сперечатися з «трударями» — проводьте коригування.

Тільки оклад (тарифна ставка)

Чи бере участь у розрахунку відпускного коефіцієнта коригування сума «трудової» доплати до мінзарплати?

При розрахунку коефіцієнта дивіться виключно на оклад (тарифну ставку) працівника. Доплати (у тому числі «трудова» доплата до «мінімалки»), надбавки, премії, які встановлюються/знімаються працівнику в розрахунковому періоді, вас у цьому випадку взагалі хвилювати не повинні.

Коефіцієнт коригування ви знаходите, розділивши оклад (тарифну ставку), установлену працівнику після підвищення, на оклад (тарифну ставку), який був у нього до підвищення.

Приклад 1. Працівник іде в щорічну відпустку з 17 липня 2017 року на 10 календарних днів. У розрахунковому періоді його оклад складав: з липня по грудень 2016 року — 1600 грн., із січня по червень 2017 року — 1800 грн. При цьому з липня по грудень 2016 року працівнику нараховувалася і виплачувалася зарплата в розмірі окладу (доплат, надбавок, премій не було). Загальна сума зарплати за вказаний період — 9600 грн. (1600 грн. х 6 міс.). Із січня 2017 року працівнику нараховувалася і виплачувалася «трудова» доплата до рівня мінзарплати. Загальна сума зарплати, нарахована працівнику із січня по червень, — 19200 грн. (3200 грн. х 6 міс.).

Визначаємо коефіцієнт, на який коригується зарплата: 1800 : 1600 = 1,125.

Загальна сума зарплати, яка братиме участь у розрахунку відпускних: 9600 х 1,125 + 19200 = 30000 (грн.).

Розрахуємо середньоденну зарплату: 30000 : 354 = 84,75 (грн.), де 354 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих. Сума відпускних дорівнює: 84,75 х 10 = 847,50 (грн.).

Коригуємо все, що враховуємо!

Розраховуємо відпускні. Чи потрібно на коефіцієнт коригування множити суми «трудової» доплати, індексації і лікарняних, нарахованих у розрахунковому періоді до моменту підвищення окладу?

Пункт 10 Порядку № 100 вимагає, щоб коефіцієнт коригування застосовували до заробітної плати (включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати), нарахованої в розрахунковому періоді за проміжок часу до підвищення.

«Трудова» доплата, індексація, відпускні за минулі періоди і лікарняні беруть участь у розрахунку відпускної середньої зарплати. Тобто підлягають коригуванню.

Приклад 2. Працівник іде в щорічну відпустку з 24 липня 2017 року на 24 календарні дні. У розрахунковому періоді його оклад складав: з липня по грудень 2016 року — 1600 грн., із січня по червень 2017 року — 3200 грн. Зарплата (включаючи премії, індексацію, лікарняні й інші виплати, що враховуються при розрахунку відпускних), нарахована працівнику в розрахунковому періоді, склала: з липня по грудень 2016 року — 12000 грн., із січня по червень 2017-го — 24960 грн.

Визначимо коефіцієнт коригування у зв’язку з підвищенням окладу із січня 2017 року: 3200 : 1600 = 2.

Коригуємо заробіток за липень — грудень 2016 року на коефіцієнт підвищення окладу в січні 2017 року: 12000 х 2 = 24000 (грн.).

Сума середньоденної зарплати дорівнює: (24000 + 24960) : 354 = 138,31 (грн.).

Сума відпускних складе: 138,31 х 24 = 3319,44 (грн.).

Багатократне щастя

Протягом розрахункового періоду працівникам чотири рази підвищувалися оклади. Як розрахувати коефіцієнти коригування і суму відпускних?

Це можливо! Покажемо на прикладі .

Приклад 3. Працівник іде в щорічну відпустку з 17 липня на 24 календарні дні. У розрахунковому періоді (липень 2016 року — червень 2017 року) йому чотири рази підвищували оклад. Так, у серпні 2016 року оклад працівника був піднятий з 1450 грн. до 1500 грн., у грудні — до 1600 грн., у січні 2017 року — до 2000 грн. і в травні 2017 року — до 3200 грн.

У липні — грудні 2016 року зарплата виплачувалася працівнику в розмірі окладу (премій, надбавок, доплат не було). Із січня по квітень 2017 року працівнику нараховувалася «трудова» доплата до рівня мінзарплати в сумі 1200 грн. (3200 - 2000).

Розрахуємо чотири коефіцієнти коригування у зв’язку з підвищенням окладу: (1) в серпні 2016 року: 1500 : 1450 = 1,034483; (2) у грудні 2016 року: 1600 : 1500 = 1,066667; (3) у січні 2017 року: 2000 : 1600 = 1,25; (4) у травні 2017 року: 3200 : 2000 = 1,6.

Далі коригуємо зарплату, нараховану за період до підвищення окладів:

1450 грн. х 1,034483 х 1,066667 х 1,25 х 1,6 = 3200 грн. — відкоригована зарплата за липень 2016 року (на серпневий, грудневий, січневий і травневий коефіцієнти);

(1500 грн. х 4 міс.) х 1,066667 х 1,25 х 1,6 = 12800 грн. — відкоригована зарплата за серпень — листопад 2016 року (на грудневий, січневий і травневий коефіцієнти);

1600 грн. х 1,25 х 1,6 = 3200 грн. — відкоригована зарплата за грудень 2016 року (на січневий і травневий коефіцієнти);

((2000 грн. + 1200 грн.) х 4 міс.) х 1,6 = 20480 грн. — відкоригована зарплата (з урахуванням доплати до «мінімалки») за січень — квітень 2017 року (на травневий коефіцієнт).

Зарплата за травень — червень 2017 року дорівнює: 3200 грн. х 2 міс. = 6400 грн.

У розрахунку відпускної середньоденної зарплати братиме участь заробіток у сумі: 3200 + 12800 + 3200 + 20480 + 6400 = 46080 (грн.).

Середньоденна зарплата дорівнює: 46080 : 354 = 130,17 (грн.).

Сума відпускних складе: 130,17 х 24 = 3124,08 (грн.).

Якщо перейшов на неповний робочий час

Працівник іде в щорічну відпустку з 20 липня 2017 року на 10 календарних днів. У розрахунковому періоді йому було встановлено неповний робочий час за згодою сторін. Як розрахувати відпускні?

У ситуації, описаній у запитанні, зміна режиму робочого часу в розрахунковому періоді жодним чином не вплине на порядок розрахунку відпускних. Більше того, якщо оклад працівника не збільшувався, то і коригувальні коефіцієнти розраховувати не потрібно. Дивіться самі.

Приклад 4. На підставі заяви працівника з 1 травня 2017 року йому був установлений неповний робочий день (2 години на день при 8-годинному робочому дні). Згідно зі штатним розписом оклад працівника складає 2000 грн. (за умови повної зайнятості). У розрахунковому періоді (липень 2016 року — червень 2017 року) оклад не змінювався.

Для наочності припустимо, що сума зарплати, нарахованої працівнику за період з липня 2016 року по квітень 2017 року (тобто за період роботи на умовах повної зайнятості), — 24800 грн. Загальна сума зарплати за травень і червень 2017 року з урахуванням доплати до «мінімалки», розрахованої пропорційно зайнятості працівника, — 1600 грн.

Сума зарплати, що бере участь у розрахунку відпускних, дорівнює: 24800 + 1600 = 26400 (грн.).

Середньоденна заробітна плата складе: 26400 грн. : 354 к. дн. = 74,58 грн.

Сума відпускних складе: 74,58 грн. х 10 к. дн. = 745,80 грн.

Зверніть увагу: якщо б переведення на неповний робочий час відбулося за ініціативою роботодавця, то із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді потрібно було б відняти кількість робочих днів, не відпрацьованих у зв’язку з введенням неповного робочого часу**.

** Детальніше прочитати про це ви зможете в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 21.

Якщо ЗП + відпускні менше «мінімалки»

Чи потрібно нараховувати працівнику «трудову» доплату, якщо через нараховані відпускні, що припадають на поточний місяць, сума зарплати за цей місяць виявилася нижча мінімальної зарплати? З якої суми сплачувати ЄСВ?

«Трудова» доплата до «мінімалки». Суми середнього заробітку, які зберігаються за працівником за час його відпустки, не включаються в зарплату для забезпечення її мінімального рівня.

Такий висновок виходить з положень ст. 3¹ Закону про оплату праці. Згодне з ним і Мінсоцполітики (див. листи від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 і від 21.03.2017 р. № 791/0/101-17/282).

Тобто якщо ви, наприклад, у липні нарахували працівнику-погодиннику зарплату за фактично відпрацьований час і середній заробіток за дні відпустки цього місяця, то з «мінімалкою», розрахованою пропорційно відпрацьованим дням (годинам), ви порівнюєте тільки зарплату за фактично відпрацьовані дні (години).

Середній заробіток і дні відпустки, за які вона нарахована, «відкидаєте».

Вимога про сплату ЄСВ з фактичної зарплати, але не нижче «мінімалки». У загальному випадку, якщо для працівника-відпускника-неінваліда місце роботи на вашому підприємстві є основним, то роботодавець зобов’язаний сплатити за такого працівника ЄСВ у розмірі не нижче мінімального страхового внеску.

Приклад 5. Працівник перебував у щорічній відпустці з 10 по 19 липня 2017 року. Сума відпускних склала 847,50 грн. Сума зарплати за фактично відпрацьований час (13 робочих днів), розрахована виходячи з окладу працівника, — 1238,10 грн.

«Трудова» доплата. У порівняльних розрахунках бере участь тільки зарплата за фактично відпрацьований час. Відпускні відкидаємо.

Мінзарплатна межа за працівником складе: 3200,00 грн. : 21 роб. дн. х 13 роб. дн. = 1980,95 грн., де 21 — кількість робочих днів у липні 2017 року згідно з графіком роботи підприємства.

Зарплата працівника за фактично відпрацьований час (1238,10 грн.) нижча суми зарплати, розрахованої виходячи з рівня мінзарплати за відпрацьовані дні липня (1980,95 грн.). Тому на різницю між цими двома величинами працівнику нараховуємо «трудову» доплату. Її розмір складе: 1980,95 грн. - 1238,10 грн. = 742,85 грн.

ЄСВ. Визначаємо базу нарахування ЄСВ: 1238,10 + 742,85 + 847,50 = 2828,45 (грн.). Вона нижче мінзарплати (3200 грн.). Тому на різницю між цими двома величинами (371,55 грн.) донараховуємо ЄСВ. Загальна сума ЄСВ дорівнює 704,00 грн. ((2828,45 грн. х 22 % : 100 %) + (371,55 х 22 % : 100 %)).