«Рятувальний круг» в 1 млн грн.: як він рятує від застосування РРО підприємця-єдиноподатника?

Група 2, продаю за готівку товари з Переліку № 231*, але річний оборот менше 1 млн грн. Чи можна мені працювати без РРО?

* Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231.

Не можна .

Так, дійсно, п. 296.10 ПКУ дозволяє працювати без РРО тим підприємцям-єдиноподатникам, у яких річний дохід менше 1 млн грн.

Водночас це звільнення не поширюється на тих, хто торгує товарами з Переліку № 231. Про це прямо сказано в останньому абзаці п. 296.10 ПКУ.

Група 2, мій річний дохід менше 1 млн грн. Чи можу я продавати через РРО тільки товари з Переліку № 231, а інші — не проводити через РРО?

Знову ні . Чому?

Річ у тому, що звільнення від РРО для єдиноподатників з річним оборотом менше 1 млн грн. просто «вимкнеться», якщо ви з 08.05.2017 р. продасте хоча б один товар з Переліку № 231 (ср. ). Причому неважливо, продали його за готівку чи за безготівку.

А раз звільнення («РРО-імунітету») за підприємцем немає, значить, на вас поширюється обов’язок застосовувати РРО за звичайними правилами.

Такі правила прописані в ст. 3 Закону про РРО і вимагають застосовувати РРО для кожної розрахункової операції (тобто при кожному прийомі готівкових або платіжних карток), а не тільки під час продажу якоїсь групи товарів.

Група 3, підприємець, дохід за рік менше 1 млн грн., працюю тільки за безготівкою. Чи можу я торгувати (за безготівкою) товарами з Переліку № 231 без РРО?

Так, можете, оскільки в загальному випадку для безготівкових розрахунків РРО не потрібний .

Але врахуйте: якщо ви приймаєте в покупців до сплати: платіжні картки, платіжні чеки, жетони і т. ін. замінники грошей, то РРО вам потрібний (оскільки «карткові» розрахунки хоча і належать до безготівкових, але потребують застосування РРО за ст. 3 Закону про РРО).

Група 2, до травня 2017 року я торгував за готівку. Чи можна з травня перейти на безготівку і працювати без РРО, якщо мій річний дохід перевищив 1 млн грн.?

Так, можна. Якщо ви отримуватимете оплату від покупців виключно в «класичній» безготівковій формі (без прийому до оплати готівкових карт та інших замінників грошей), ви не зобов’язані застосовувати РРО. При цьому неважливо, який у вас оборот і якими товарами ви торгуєте.

Група 2, з початку року перейшов у групу 3, оскільки виручка перевищила 1,5 млн грн. Поставив РРО. Чи можна повернутися в групу 2 без РРО з 2018 року (товар і обороти дозволятимуть)?

Повернутися в групу 2 з початку 2018 року ви зможете — якщо впишетеся за підсумками 2017-го в критерії для цієї групи (див. у тому числі роз’яснення в підкатегорії 107.01 ЗІР).

А ось позбутися РРО не так-то просто. Річ у тому, що одного разу поставивши внаслідок перевищення «бар’єру» в 1 млн грн. РРО, єдиноподатник отримує обов’язок застосовувати його: «… в усіх подальших податкових періодах упродовж реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку» ( п. 296.10 ПКУ).

Тобто, продовжуючи працювати на спрощенці, ви не зможете відмовитися від РРО, навіть якщо ваш дохід знизиться і стане менше 1 млн грн.

Але чи можна, наприклад, попрацювати квартал у 2018 році на загальній системі, а потім «зайти» в групу 2 без РРО? Чи взагалі знятися з реєстрації як підприємець, а у 2018 році зареєструватися знову і стати спрощенцем групи 2 без РРО?

Однозначно відповісти складно, оскільки процитована вище норма з п. 296.10 ПКУ сформульована неоднозначно. Її можна тлумачити по-різному:

— варіант 1: щойно ви втратили статус єдиноподатника, «прокляття» у вигляді відсутності в єдиноподатника — «порушника мільйона» «РРО-імунітету» припиняється разом з втратою єдиноподатного статусу. Нам близьке саме це трактування. Власне саме воно і виходить з п. 296.10 ПКУ;

Тому, на наш погляд, перехід на загальну систему або зняття з держреєстрації дозволять вам повернутися на спрощенку (у тому числі і в групу 2) без РРО.

— варіант 2: обов’язок ставити РРО у зв’язку з перевищенням 1 млн грн. «помирає» при втраті статусу єдиноподатника, але «воскресає» при поверненні підприємця на спрощенку. Не можемо виключити на 100 %, що податківці можуть наполягати саме на такому трактуванні.

Раніше аналогічний підхід податківці застосовували до тих, хто способом «самоліквідації» намагався обійти межу доходу/виручки для перебування в статусі єдиноподатника. Цей підхід викликав сумніви. Як наслідок, на допомогу податківцям, «персонально» для таких підприємців-оптимізаторів безпосередньо в ПКУ прописали, що в дохід знятого з держреєстрації, а потім знову зареєстрованого підприємця при переході на спрощенку включаються навіть ті суми, які він отримав до (!) зняття з держреєстрації ( п.п. 298.1.4 ПКУ).

Але... стосовно РРО в п. 296.10 ПКУ такого зауваження немає .

Тому, на наш погляд, перейшовши на загальну систему або знявшись з держреєстрації, ви можете потім повернутися на спрощенку без РРО (за умови, що дохід буде менше 1 млн грн.). Але! Краще із цього приводу отримати письмову індивідуальну консультацію податківців.