Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2017/№26
Друкувати

Які податки підприємець може «овитратити»?

Бала Людмила, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Із цього року підприємцям на загальній системі дозволили «кидати» на витрати обов’язкові платежі. Але, як завжди, є винятки. І як наслідок — запитання: «А можна…?» Цими «а можна» займемося саме зараз!
загальна система, витрати, обов’язкові платежі

ПДФО і військовий збір із зарплати працівників. Без прикладу тут не обійтися. Припустимо, підприємець нарахував працівникам зарплату — 10000 грн. З них виплатив 8050 грн., а решту 1950 грн. утримав і перерахував до бюджету (ПДФО і ВЗ). Яку суму ставити у витрати?

Відповідь: 10000 грн., тобто нараховану зарплату без вирахування ПДФО і ВЗ. Підстава для відображення таких витрат — п.п. 177.4.2 ПКУ.

Як бачите, ПДФО і ВЗ, утримані із зарплати працівників, потрапляють у витрати у складі «брудної» зарплати. Окремо враховувати їх у складі витрат не потрібно.

ПДФО «за себе». ПДФО, сплачений підприємцем зі своїх доходів (авансові платежі протягом року й остаточний розрахунок за підсумками року), на жаль, у витрати ставити не можна . Така заборона прямо прописана в п.п. 177.4.3 ПКУ.

Військовий збір «за себе». Якщо про ПДФО в п.п. 177.4.3 ПКУ прямо сказано, що його «витратити» не можна, то щодо ВЗ такого зауваження немає.

Підпункт 177.4.3 ПКУ дозволяє включати у витрати будь-які податки і збори, пов’язані з веденням госпдіяльності, за винятком: ПДВ, ПДФО з підприємницьких доходів, акцизу, податку на майно.

Як бачите, військового збору серед винятків немає. Але податківці проти .

У консультації з категорії 104.05 ЗІР вони заявили, що військовий збір у витрати включати не можна. Очевидно, логіка така, що раз правила сплати ВЗ такі ж, як і в ПДФО ( п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), то й обмеження за витратами ті ж…

ЄСВ із зарплати найнятих робітників і «за себе». Тут усе доволі просто. У п.п. 177.4.3 ПКУ прямо вказано, що підприємець має право включати у витрати сплачений ЄСВ. Тому ЄСВ, який ви нараховуєте на зарплату працівників, можна записувати у витрати в день його сплати (гр. 7 Книги обліку доходів і витрат).

Що ж до ЄСВ, який ви сплачуєте після закінчення року зі свого чистого доходу, то його теж можна включити у витрати на момент сплати! Той факт, що цей платіж пов’язаний з доходом минулого року, ролі не відіграє . Тут уся річ у тому, що в п.п. 177.4.3 ПКУ з приводу ЄСВ є спеціальне зауваження: він включається у витрати «в розмірах і порядку, встановлених законом». А якщо закон вимагає платити ЄСВ після закінчення року ( ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ), отже, і витрати відображаємо по факту оплати*.

* Детально цю ситуацію ми розглядали в статті «Витрати загальносистемника: чи можна врахувати ЄСВ»? (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 16).

Із цим, до речі, не сперечаються і податківці (консультація в категорії 104.05 ЗІР).

Утім, вони не заперечують, що якщо ви заплатите ЄСВ заздалегідь (до кінця року), то ЄСВ-платіж можна буде поставити у витрати у звітному році.

ПДВ. Неплатники ПДВ окремо цей податок не виділяють, тому він іде у витрати у вартості куплених товарів.

А ось платники ПДВ і доходи, і витрати відображають без ПДВ ( п. 177.3 ПКУ). При цьому сплачену до бюджету суму ПДВ (через ПДВ-рахунок) у витрати ставити не можна. Адже п.п. 177.4.3 ПКУ прямо забороняє відносити на витрати сплату ПДВ.

При цьому очевидно, що і кошти, «завислі» на ПДВ-рахунку, у витрати підприємець також віднести не може.

Адже це взагалі не витрати (у підприємств такі кошти враховуються на субрахунку 315**).

** Вам буде цікавою стаття «Бухоблік ПДВ: шпаргалка на всі випадки» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 9).

Акциз. З 01.01.2017 р. «роздрібний» акциз не йде ні в доходи, ні у витрати підприємця ( пп. 177.3.1 і 177.4.3 ПКУ).

«Лівопаливний» акциз не потрапить у витрати «завдяки» забороні з п.п. 177.4.3 ПКУ на включення у витрати будь-якого акцизного податку.

Плата за землю. Раніше у витрати можна було з тяжкою бідою поставити орендну плату за землю***, а ось податок на землю — не можна. Але з 01.01.2017 р. ні орендна плата, ні податок на землю у витрати більше не включаються .

*** Деталі зможете знайти в статті «Орендна плата за держ-ком-землю vs витрати ФОП-ОС» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 52).

Це тому, що податок на майно заборонено ставити у витрати ( п.п. 177.4.3 ПКУ), а плата за землю саме і є різновидом цього податку ( п.п. 265.1.3 ПКУ).

Податок на нерухомість. Податок на нерухомість, по-перше, сплачується від імені фізособи, а не підприємця, навіть якщо нерухомість використовується в підприємницькій діяльності (категорія 106.01 ЗІР). А по-друге, це різновид податку на майно, який підприємцям у принципі заборонено ставити у витрати ( пп. 177.4.3 і 265.1.1 ПКУ). Тому у витратах його не враховуємо.

Транспортний податок. Це теж представник податку на майно, який заборонено ставити у витрати ( пп. 177.4.3 і 265.1.2 ПКУ).

Тому у витратах підприємця йому місця немає.

Екоподаток і рентна плата. Якщо ви сплачуєте екоподаток або рентну плату за воду, надра, ліс тощо, то такі платежі можна поставити у витрати на підставі п.п. 177.4.3 ПКУ (ср. 025069200). Адже серед заборонених податків вони не згадані. Екоподаток і рентна плата в загальному випадку сплачуються раз на квартал, тому у витрати (гр. 8 Книги обліку доходів і витрат) їх ставимо за фактом сплати.

Що ж до плати за IV квартал, яка по факту відбувається вже наступного року, то, на наш погляд, її можна врахувати у витратах поточного року, адже такий порядок сплати цього податку.

Турзбір і паркувальний збір. Незважаючи на те, що ці збори вказані в розд. XII ПКУ, вони не належать до податку на майно ( ст. 265 ПКУ). Отже, якщо підприємець є платником турзбору або паркувального збору, він може включити його у витрати на підставі п.п. 177.4.3 ПКУ.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться