Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, червень, 2017/№27
Друкувати

Податкову накладну заблокували: що далі?

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Про Критерії, за якими податківці відловлюватимуть «ризикові» податкові накладні, ми розповідали в минулому номері*. Судячи з них, з «блокуванням» податкових накладних повинна зіткнутися лише невелика кількість платників. Сподіваємося, що так і буде. Але що робити, якщо реєстрація податкової накладної все-таки призупинена?
ПДВ, призупинення реєстрації податкових накладних

* Стаття «Критерії ризиків для блокування податкової накладної: вже офіційно» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 26).

Сигналом про призупинення реєстрації податкової накладної є квитанція про призупинення її реєстрації (повинна надійти протягом операційного дня (триває з 0 до 23 години)). У ній мають бути вказані ( п.п. 201.16.1 ПКУ):

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

б) критерій ризику, на підставі якого призупинили реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податків пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.**

Квитанцію про призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування направляють (!) і постачальникові, і покупцеві ( п. 17 Порядку № 1246**).

** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Документи для розблокування

Якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування призупинена, для «розблокування» реєстрації платникові потрібно подати (дивимося, що вказано в пропозиції з квитанції про блокування — «та/або»):

1) письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній / розрахунку коригування;

2) копії документів (за вичерпним переліком).

Подавати їх можна протягом 365 к. дн. ( п.п. 201.16.2 ПКУ).

Відраховуються з дня, наступного за днем виникнення податкових зобов’язань, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування.

Детальніше скажемо про те, що це за документи. Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування (далі — Вичерпний перелік), затверджений тим же наказом Мінфіну, що і Критерії ризиків, — від 13.06.2017 р. № 567.

На відміну від проектного, затверджений варіант Переліку «гуманніший» . Принаймні, він не передбачає документального підтвердження наявності трудових ресурсів, матеріально-технічних і технологічних можливостей для здійснення госпоперацій.

У Вичерпний перелік входять:

— договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти з додатками, листування з контрагентами;

— договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення господарської операції;

— первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

— розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

— документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як видно, йдеться про документи, які підтверджують як продаж, так і купівлю товарів/послуг.

Як їх подавати? Вичерпним переліком визначено, що такі документи платник може подати в податкову в електронному вигляді (п. 2). Системний погляд на наказ № 567 і норму п.п. 201.16.2 ПКУ наштовхує на думку, що варіант «на папері», швидше за все, буде неможливий (тобто «може подати» — не стосується вибору «папір»/«електронка»). При цьому способи такого електронного подання повинні будуть «оприлюднитися» на сайті ДФСУ.

Важливий момент: куди подавати ці документи і пояснення? Підпунктом 201.16.2 ПКУ визначено, що подаватися вони повинні контролюючому органу за основним місцем обліку. А потім уже не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання податківці за основним місцем обліку повинні будуть їх передати Комісії ДФС.

Щоправда, порядок такої передачі від податківців на місцях Комісії має ще бути додатково врегульований.

Неподання таких пояснень / копій документів може стати причиною для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ( постанова № 190***).

*** Постанова КМУ «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017 р. № 190.

Таблиця даних платника податків

У п. 3 Критеріїв ризиків указано, що в «постперехідному» періоді в разі отримання квитанції про призупинення реєстрації податкової накладної платник має право подати «Таблицю даних платника податку» (далі — Таблиця) за формою, наведеною в додатку 1 до Критеріїв ризиків. У ній зазначаються:

— види економічної діяльності відповідно до КЗЕД ДК 009:2010;

— коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, які на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податків;

— коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), які на постійній основі постачаться (виготовляються) та/або придбаваються платником податків.

Що дає ця Таблиця? Вона актуальна передусім для виробників (у яких на «вході» — одні товари, а на «виході» — інші). При спрацьовуванні критерію про невідповідність обсягів постачання / обсягів купівлі враховуватимуться дані Таблиці.

Потрібно розуміти, що якщо система «спіймала» в податковій накладній коди, яких немає на «вході», але ці коди значаться в Таблиці, то блокувати податкову накладну не будуть. Тобто її призначення — попередити подальші «блокування» податкових накладних.

Таблиця не значиться в переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Її подання — справа добровільна.

Але! Просто подання Таблиці мало. Податківці ще повинні прийняти рішення, брати до уваги дані цієї Таблиці чи ні. Таке рішення приймається Комісією ДФС (про яку йтиметься далі).

Тут виникає запитання: як Комісія перевірятиме дані, указані в Таблиці? Адже для цього щонайменше потрібно розуміти технологічний процес виробництва товару / надання певної послуги / виконання роботи.

Тому, не виключено, що можуть вимагати ще надати технологічну картку або інший подібний документ.

Куди і яким способом подавати Таблицю? Як зазначено в п. 4 Критеріїв ризиків, ця Таблиця повинна подаватися в електронному вигляді електронними засобами, визначеними ДФС.

За інформацією, розміщеною на сайті цього відомства, уже є електронний формат Таблиці (J(F)1312301) і подавати її потрібно або через Електронний кабінет, або через інше програмне забезпечення, яке ви використовуєте при подачі електронної звітності. Підтвердженням отримання Таблиці буде перша квитанція. Після розгляду Комісією Таблиці протягом 5 робочих днів платнику повинна прийти друга квитанція, в якій буде вказана інформація про результати її розгляду (ураховуватимуться дані Таблиці чи ні).

Комісія ДФС

Рішення про реєстрацію/нереєстрацію податкової накладної після подання платником пояснень та/або копій документів приймає спеціальна Комісія.

Таке рішення має бути прийняте протягом 5 робочих днів, наступних за днем отримання пояснень / копій документів від платника ( п.п. 201.16.3 ПКУ).

Порядок роботи Комісії затверджений наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 566. При цьому ще має бути затверджений Регламент її роботи. Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС. До її складу включаються посадові особи ДФС. Голова Комісії та її персональний склад також затверджуються ДФС. За інформацією, яку надає ДФСУ, буде створено 26 робочих груп у кожному ГУ ДФС і Офісі великих платників податків, які будуть згруповані в 7 секторів.

Комісія буде:

— розглядати: письмові пояснення та/або копії документів платника податків;

— приймати рішення про: (1) реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмові в такій реєстрації; (2) урахування (неврахування) інформації, зазначеної в Таблиці.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам