Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2017/№27
Друкувати

Підвищення мінімального розміру аліментів на дитину — головний біль бухгалтера чи ні?

Амброзяк Наталя, юрист, buhgalter911@mail.ua
У № 25 журналу в контексті теми аліментів на дітей ми вже знайомили вас з деякими нововведеннями із Закону № 2037-VIII*. Зокрема, стосовно підвищення мінімального розміру аліментів. Як реагувати на них бухгалтерові? Ми говорили — «ніяк». Сьогодні розвинемо цю тему — щоб відсікти сумніви, що залишилися.
аліменти, мінімальний розмір

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 р. № 2037-VIII.

Резонно виникає запитання: що робити, якщо з працівника стягаються аліменти в розмірі менше 50 % прожитмінімуму?

Не поспішайте панікувати і збільшувати суми відрахувань із зарплати.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше ніж 50 % прожитмінімуму для дитини відповідного віку.

По-перше, тут необхідно враховувати положення ст. 128 КЗпП. Нагадаємо: за загальним правилом відрахування не повинні перевищувати 50 % зарплати. І тільки в разі, коли стягаються аліменти на неповнолітніх дітей, сума не повинна «перевалювати» за 70 %.

По-друге, керуватися слід діючим рішенням суду і постановою державного або приватного виконавця.

Відповідно, якщо в роботодавця є постанова виконавця про те, що з працівника необхідно стягнути, наприклад, 1/4 заробітку, але не менше 30 % прожитмінімуму, то ви стягуєте аліменти саме в такому розмірі.

Так потрібно діяти до тих пір, поки вам не прийде нова постанова виконавця або заява одержувача з новими виконавчими листами.

Та ж ситуація з аліментами у твердій грошовій сумі. Поки не буде нового судового рішення, а потім і постанови виконавця (заяви одержувача на підставі цього рішення з новими виконавчими листами), ви стягуєте аліменти по-старому. Про це свідчить і редакція ч. 3 ст. 184 СКУ, яка запрацює з 8 липня з набуттям чинності Законом, що коментується.

Той із батьків (законних представників), разом з яким мешкає дитина, має право в порядку наказового судочинства стягнути аліменти в розмірі: на одну дитину — 1/4, на двох дітей — 1/3, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) «аліментника». Максимальний же розмір аліментів на кожну дитину — 10 прожитмінімумів для дитини відповідного віку.

Тут зазначимо: раніше суди за звичаєм таким чином і визначали розмір аліментів. Тепер же це стало законодавчою нормою. Але, знову ж таки, не поспішайте міняти розмір відрахувань. Чекайте нової постанови виконавця (на підставі судового наказу)!

Ще один момент, на якому слід зупинитися, — це вид цивільного судочинства.

Строго визначені розміри аліментів як частина від доходу встановлено тільки для наказового судочинства. Його суть у тому, що суд приймає рішення тільки за відсутності суперечки. Ні більше, ні менше встановити розмір аліментів у частині від доходу служитель Феміди в такому разі не зможе.

А ось якщо «аліментне» питання розглядатиметься в позовному судочинстві, суд, залежно від обставин, може призначити інший розмір аліментів. Зокрема, для зменшення обсягу виплат горе-батько повинен подати відповідний позов.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Якщо раніше роботодавці зобов’язані були індексувати тільки аліменти у твердій грошовій сумі, визначені судом, то тепер такій процедурі підлягають і подібні виплати на підставі договору між батьками.

Проте тут є одне «але». Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII, на який посилається СКУ, поки що передбачає тільки індексацію аліментів у твердій грошовій сумі, встановленій судом. Тому індексацію «твердо-договірних» аліментів доведеться стягувати через суд.

Якщо заборгованість виникла з вини «аліментника», то одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі 1 % суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з дня прострочення до дня повного погашення боргу або до дня прийняття судом рішення про стягнення пені. Але не більше 100 % заборгованості.

Тут врахуйте: наявність заборгованості з виплат не означає, що ви автоматично повинні відраховувати із зарплати «аліментника» ще й пеню.

По-перше, такі суми стягаються тільки за наявності провини горе-батька. Установлення провини — це компетенція виключно суду!

По-друге, ви не можете відраховувати із заробітної плати таку пеню, навіть якщо до роботодавця звернеться сам одержувач аліментів. Усе знову ж таки впирається в наявність провини другого з батьків.

Тому стягувати додатково із зарплати пеню разом з боргом ви зможете тільки на підставі відповідного судового рішення. А точніше — постанови виконавця або заяви одержувача аліментів, до якої додаються виконавчі листи.

Крім того, погасити борг з урахуванням «штрафних санкцій» може сам працівник, і тоді підставою для відрахувань стане його заява.

У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника він зобов’язаний на вимогу другого батька сплатити суму заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Якщо із зарплати відраховуються додаткові витрати на дитину і ви бачите борг, то не кидайтеся стягувати інфляційні й 3 % річних.

На це є декілька причин. По-перше, знову ж таки наявність провини «аліментника», яку необхідно все-таки довести.

По-друге, стягуються ці суми на вимогу одержувача. Тобто як мінімум ця вимога має бути направлена на ім’я «аліментника». При цьому наявність самої вимоги ще не доводить провину горе-батька.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться