Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2017/№18-19
Друкувати

«Трудова» відповідальність: стаття 265 КЗпП від А до Я

Коновалова Елена, заместитель директора Департамента - начальник отдела по вопросам трудовых отношений Гоструда
Статтею 265 КЗпП передбачений цілий ряд штрафів за порушення трудового законодавства. Як і в усьому, тут є нюанси. Розібратися з ними вам допоможе ця стаття.
«трудові» штрафи, строки давності, «конверти», затримка розрахунків, відповідальність за недопуск до перевірки

Фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена з 01.01.2015 р. До такої відповідальності можуть бути притягнені роботодавці за правопорушення, які були здійснені (1) починаючи із цієї дати або (2) раніше, але були такими, що тривають на 01.01.2015 р.

Важливо! Строки давності при застосуванні фінансових санкцій не визначені в ст. 265 КЗпП. Отже, в цьому випадку застосовуються загальні строки давності — 3 роки.

Заходи фінансової відповідальності (розміри штрафів) залежно від виду правопорушення наведені в абз. 2 — 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

При цьому розмір фінансових санкцій за порушення, перелічені в абз. 3 і 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, не залежить від (1) кількості працівників, стосовно яких здійснені такі правопорушення, (2) часу, впродовж якого тривало правопорушення, і (3) кількості виявлених випадків порушень у періоді, що перевірявся.

Водночас розмір штрафів за порушення, вказані в абз. 2, 4 і 5 ч. 2 cт. 265 КЗпП, обчислюється кратно кількості працівників, стосовно яких здійснено правопорушення.

Майте на увазі! Сплата штрафу не звільняє від необхідності усунення порушень законодавства про працю.

Далі давайте з’ясуємо, за які порушення роботодавцеві загрожує відповідальність, передбачена…

абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Цим абзацом передбачений штраф за такі порушення трудового законодавства:

1) фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Річ у тому, що працівник не може бути допущений до роботи без (1) укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, і (2) повідомлення органу фіскальної служби про прийом працівника на роботу (див. ч. 3 ст. 24 КЗпП);

Форма такого Повідомлення наведена в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

2) оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

3) виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ і ПДФО.

Важливо! У цьому випадку йдеться про відповідальність за виплату «чорної» зарплати «в конвертах».

На сьогодні розмір цього штрафу складає 96000 грн. за кожного працівника, стосовно якого здійснено порушення.

абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Цим абзацом передбачений штраф за затримку виплати зарплати (її частини), інших трудових виплат більш ніж на один місяць.

У яких випадках роботодавцеві може загрожувати штраф за цією основою? Якщо він більш ніж на місяць пропустить строки:

— виплати зарплати, встановлені в ст. 115 КЗпП. Пам’ятайте: роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам (1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів; (2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який робиться виплата; (3) у робочі дні;

— проведення розрахунку при звільненні, встановлені в ст. 116 КЗпП. Нагадаємо, що в загальному випадку при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, робиться в день звільнення;

— виплати відпускних, які визначені в ст. 21 Закону про відпустки.

Штраф за порушення, перелічені в абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП, дорівнює трикратному розміру мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Сьогодні — 9600 грн.

Розмір цього штрафу не залежить від кількості працівників, яких стсується порушення, тривалості порушення і кількості випадків порушень.

абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Цим абзацом передбачений штраф за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Про які гарантії йдеться? Передусім про ті, які встановлені КЗпП і ст. 12 Закону про оплату праці.

Тобто, наприклад, недотримання будь-якої норми КЗпП, яка стосується оплати праці працівника, надання гарантій і компенсацій, пов’язаних з необхідністю розрахунку і нарахування середнього заробітку працівникові за будь-які періоди, загрожуватиме роботодавцеві штрафом згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП (ср. 025069200). Перерахуємо найпоширеніші порушення, які підпадають під «недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці»:

Мінімальні державні гарантії вказані в КЗпП і ст. 12 Закону про оплату праці.

— встановлення окладів (тарифних ставок) на рівні нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виплата зарплати в розмірі нижче мінімальної заробітної плати, розрахованої пропорційно виконаній нормі праці;

— недотримання порядку оплати праці в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, у наднормовий час, при невиконанні норм вироблення, при виготовленні продукції, що виявилася браком, а також часу простою не з вини працівника й освоєння нового виробництва;

— недотримання порядку оплати праці за виконану роботу у відрядженні;

— недотримання порядку оплати праці працівників, що поєднують професії і виконують обов’язки тимчасово відсутніх працівників;

— оплата часу щорічних (інших оплачуваних) відпусток у розмірі нижче передбаченого Порядком № 100*, ненарахування компенсації за невикористані дні щорічної відпустки і додаткової соціальної відпустки батькам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи;

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

— недотримання гарантій зі збереження середнього заробітку у випадках, перелічених у КЗпП (за період підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, обстеження в медустановах, переведення за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу, переведення на іншу роботу тимчасово у зв’язку з виробничою необхідністю, вагітних жінок і жінок, які мають дітей у віці до 3 років, за період переведення на легку роботу, донорам та ін.), за винятком гарантій і пільг працівникам, які притягуються до виконання обов’язків, передбачених законами № 2232, № 1975 і № 3543**.

** Закони України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 р. № 1975-XII і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII відповідно.

Розмір штрафу за такі порушення дорівнює десятикратному розміру мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого здійснено порушення.

Сьогодні — 32000 грн. за кожного працівника, стосовно якого здійснено порушення.

абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Цим абзацом передбачений штраф за недотримання встановлених законом гарантій і пільг для працівників, які притягуються до виконання «військових обов’язків», передбачених законами № 2232, № 1975 і № 3543.

Наприклад, незбереження місця роботи, посади і середньої зарплати за працівниками, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, прийняті на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду.

Розмір штрафу дорівнює десятикратному розміру мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого здійснено порушення.

Сьогодні — 32000 грн. за кожного працівника, стосовно якого здійснено порушення.

абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Цією нормою встановлений штраф за безпідставну відмову в проведенні перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

Сума штрафних санкцій дорівнює трикратному розміру мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Сьогодні — 9600 грн.

абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Тут уже все серйозніше. Абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачені фінансові санкції, що накладаються на підприємство (підприємця) за безпідставну відмову (створення перешкод) у проведенні перевірки, яка здійснювалася з метою встановлення фактів:

— допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

— оформлення працівників на неповний робочий час у разі фактичного виконання ними роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

— виплати заробітної плати (винагороди) «в конвертах».

Наприклад, у Держпраці звернувся громадянин із заявою про те, що він працював на підприємстві «ХХХ» неофіційно, без оформлення трудового договору (у трудову книжку відомості про роботу не вносилися, зарплата виплачувалася «в конверті»).

Заява громадянина є підставою для проведення позапланової перевірки з питань, викладених у ньому (див. ст. 6 Закону № 877***). Інспектор прийшов на перевірку, а його до перевірки не допустили. Підсумок — штраф у розмірі, передбаченому в абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Чому він дорівнює? 100 розмірам мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення. Сьогодні це 320000 грн.

*** Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. Детальніше про перевірки читайте в статті «Перевірочні зміни — 2017: у чому «обмежені» перевіряючі» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 7). — Прим. ред.

абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Усі порушення вимог трудового законодавства, які не були перелічені в абз. 2 — 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. вище), зібрав «під своє крило» абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Це, наприклад:

— нескладання графіку відпусток і неповідомлення працівникам за два тижні про початок відпустки (див. лист Держпраці від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17);

— ненарахування компенсації втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням строків її виплати (лист Держпраці від 19.05.2016 р. № 5548/4/4.3-ДП-16);

— незастосування коефіцієнта коригування згідно з п. 10 Порядку № 100 (див. лист Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16);

Незастосування «відпускного» коефіцієнта коригування загрожує роботодавцеві штрафом у 3200 грн.

— порушення строків попередження про зміну істотних умов праці;

— тимчасове переведення на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без згоди працівника у випадках, не вказаних у ч. 2 ст. 33 КЗпП;

— недотримання граничних норм за наднормовими роботами, встановлених у ст. 65 КЗпП;

— залучення працівників до роботи у вихідні дні з порушенням порядку, встановленого ст. 71 КЗпП;

— недотримання умов і порядку надання щорічних відпусток, відкликання з відпустки, перенесення (див. ст. 79 КЗпП) та ін.

Розмір штрафу за порушення інших вимог трудового законодавства, окрім передбачених абз. 2 — 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, дорівнює одній мінзарплаті, встановленій на момент виявлення порушення (сьогодні — 3200 грн.). Як ми вже підкреслили на початку статті, застосовують його за сукупність таких порушень, а не за кожне порушення окремо.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться