Новий електронний документообіг з ДФС: хороший початок — половина справи, а поганий…

Проблеми з укладенням електронних договорів

Як ви пам’ятаєте, Порядок № 557* почав діяти з 15 листопада. Але, судячи з усього, ДФСУ не підготувалася до цього (чомусь ми цьому не здивовані). При цьому, як ми зрозуміли з їх повідомлення, з 01.12.2017 р. в електронному кабінеті платника на сайті ДФСУ нова форма договору з’явиться лише в ознайомлювальних цілях, тоді як приєднатися до неї можна буде тільки з 01.01.2018 р. (у свою чергу, до цієї дати електронні договори укладатимуться за старою формою).

* Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.

Зверніть увагу: якщо у вас уже укладений електронний договір за старою формою, обов’язково переукладати його за новою формою не потрібно.

Ще один момент, пов’язаний з укладенням електронного договору за новою формою, — у заявці на приєднання до нього міститься посилання на електронну пошту платника, причому без уточнення «за наявності». Однією з підстав для відмови в прийнятті заявки є невідповідність реєстраційних даних платника відомостям з ЄДР (п. 9 розд. III Порядку № 557).

Враховуючи це, може виникнути така проблема: якщо платник не вніс свою електронну адресу в ЄДР, він не зможе укласти електронний договір за новою формою, оскільки йому відмовлятимуть у прийнятті заявки за формальною ознакою. Як мовиться, диявол криється в деталях… У такому разі платникові не залишиться нічого іншого, як терміново вносити ці відомості в ЄДР, оскільки сперечатися — собі дорожче. Тому щоб попередити подібні проблеми в майбутньому (зокрема, коли почнеться ажіотаж, а вам потрібно буде терміново зареєструвати податкову накладну або подати звітність), радимо вже зараз перевірити наявність означених відомостей у ЄДР.

Зазначимо, що проблема актуальна і для осіб, які взагалі не реєструються в ЄДР, наприклад для некомерційних представництв нерезидентів (адже вони також подають податкову звітність, зокрема Податкові розрахунки за формою № 1ДФ за своїми співробітниками). При цьому чи повинне діяти вказане обмеження на них, залишається поки що відкритим питанням.

Підстави для одностороннього розірвання ДФС: є чи ні?

Строго кажучи, їх не може бути. Адже п. 49.4 ПКУ, як і раніше, передбачає заборону на одностороннє розірвання електронних договорів за ініціативою ДФС. Але не усе так просто.

У п. 14 розд. III Порядку № 557 все ж включили підстави, коли такий договір можуть припинити без ініціативи платника: зокрема, у разі отримання податківцями інформації про закінчення строку дії / скасуванні посиленого сертифіката ЕЦП керівника, отримання з ЄДР відомостей про зміну керівника тощо. При цьому, на щастя, відсутня така підстава, як виявлення відсутності платника за місцезнаходженням (тим паче, що в первісних проектах, які надходили від ДФС і Мінфіну, подібна підстава або її аналоги незмінно були присутніми).

Зазначимо, що Мінфін підійшов до формулювання цих підстав творчо, тому визнати їх розірванням за ініціативою ДФС буде проблемно — приєднуючись до електронного договору, платник погоджується і з можливістю його припинення за цими підставами. Інша річ, що ми б не поспішали сприймати ці підстави в багнети, оскільки частина з них дозволяє протидіяти рейдерству.

Пояснимо: припустимо, що в ЄДР як керівник потрапляє підставна особа. У звичайній ситуації наступним кроком могла б стати реєстрація податкових накладних на підставних платників ПДВ (тобто фактично відбувається крадіжка податкового кредиту і реєстраційної суми). Водночас тепер зміна керівника в ЄДР, як і припинення його ЕЦП, буде прапорцем для автоматичного припинення договору і не дозволить вчинити подібні дії.

Також звертаємо увагу, що, за фактом, поки блокування податкових накладних діє в існуючій редакції, податківцям нецікаво розривати електронні договори. Потенційно ситуація може змінитися лише в разі повернення тестового режиму такого блокування.

Чи впливає Порядок № 557 на реєстрацію податкових накладних?

У загальному випадку не впливає, оскільки реєстрація податкових накладних, тривалість операційного дня для такої реєстрації (з 0:00 до 23:00), порядок отримання від ДФС квитанцій у відповідь на реєстрацію податкових накладних тощо зафіксовані Порядком № 1246**.

** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Водночас якщо електронний договір з платником буде розірваний, то податкову накладну він зареєструвати, звичайно ж, не зможе. Тому потенційно Порядок № 557 усе ж може впливати на сферу реєстрації податкових накладних. Це особливо актуально у світлі проблем, описаних на початку статті.