Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2017/№49
Друкувати

Новини з фронту оскарження блокування: огляд судової практики

Амброзяк Наталя, юрист, buhgalter911@mail.ua
Час іде... Ще вчора про позицію судів з приводу численних запитань, пов’язаних із блокуванням податкових накладних / розрахунків коригування (далі — ПН і РК відповідно), ми могли тільки здогадуватися. Тепер же дещо починає вимальовуватися. Що саме? Про це читайте в нашій статті.

Скажемо відразу: поки що суди не дійшли єдиної думки з приводу більшості ключових питань блокування ПН/РК. І уніфіковану позицію, радше за все, формуватиме вже новий Верховний Суд.

«Розблокувальні» документи

Перший тип судових позицій, які можна виділити, — це ті, де оцінюють достатність документів, поданих ДФСУ для розблокування ПН/РК.

При цьому в деяких випадках суди аналізують сам перелік наданих документів у комплексі зі змістом Квитанції з інформацією про призупинення ПН. Оцінюють відповідність Квитанції вимогам ПКУ. Зокрема, що стосується необхідності вказати, який конкретно список документів необхідно надати з двох можливих.

Негативна ж практика так глибоко в зміст Квитанції не пірнає, оцінюючи лише перелік наданих у конкретній ситуації документів на предмет можливого підтвердження реальності операції.

До першого типу належить постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 р. у справі № 817/1147/171. Суд достатньо докладно підійшов до питання.

1 До речі, воно вам уже знайоме (див. статтю «Судимося за заблоковану податкову накладну: що врахувати?» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 37).

Квитанція повинна містити посилання на конкретний перелік документів з Вичерпного переліку, які необхідно надати для розблокування.

Зразком другого типу рішень можна вважати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 р. у справі № 815/4416/17 (ср. 025069200).

Проте, порівнюючи тексти цих двох рішень, можна припустити, що в другому випадку позивач (потерпілий від блокування ПН) надав значно менше «макулатури».

Зокрема, як один з аргументів проти підприємства суд висунув таке. Позивачем не були надані копії первинних документів стосовно постачання/купівлі товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

У тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг). Крім того, були відсутні розрахункові документи і банківські виписки з рахунків.

Звичайно, не найвичерпніше пояснення. Так, нам необхідно показати джерело отримання товару. Добре, якщо будуть договори, що підтверджують отримання транспортних послуг, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт або достатні трудові або матеріальні ресурси для того, щоб зробити транспортування, навантаження і розвантаження товару самостійно. Але суд у своєму рішенні все це описав змазано і нечітко. Що, з точки зору КАСУ, неприпустимо.

Запізніла Квитанція про зупинку реєстрації — не аргумент?

Тут позиція судів поки що не радує .

Як приклад негативної судової практики розберемо постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 р. у справі № 804/5249/17.

Суть справи в тому, що в спірних ПН виявили невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів. Але проблема була в тому, що Квитанції запізнилися і, судячи з тексту рішення, були направлені не протягом операційного дня.

Нагадаємо: у такому разі відповідно до п. 201.10 ПКУ, якщо протягом операційного дня не направлена Квитанція про прийняття або неприйняття або зупинку реєстрації ПН/РК, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Здавалося б, тут ні про яку реальність операції і мови не може бути. Усе достатньо однозначно.

Але суддя розсудив інакше. У задоволенні позову відмовив. При цьому в рішенні було зазначено, що доказів, які спростовують наявність порушення, вказаного у Квитанції, позивачем не подано. Скажемо відразу, аргумент вельми і вельми дивний. Адже в Критеріях № 5672 про порушення не йдеться.

2 Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.

Посилив ситуацію той факт, що позивач не надав пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Відповідно і доказів направлення останніх податківцям госпсуб’єкт не надав.

Дуже дивним також був аргумент про те, що процедурні порушення, допущені податківцями, не нівелюють порушень, зазначених у Квитанціях, і не спростовані платником податків.

По-перше, ПКУ чітко визначає наслідки запізнення Квитанції і жодних винятків не робить (див. вище).

По-друге, процедурні порушення при прийнятті рішення (здійсненні дії) все-таки мають значення.

Принаймні, така позиція ВСУ із цього приводу (див. постанову ВСУ від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14).

Порядок зупинки реєстрації ПН/РК відсутній?

Деякі особливо сміливі бізнесмени як аргумент для незаконності відмови в реєстрації ПН указують на відсутність порядку такої зупинки, затвердженого КМУ.

Суди поки що достатньо скептично оцінюють подібну позицію. Наприклад, у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 р. у справі № 815/4416/17 служитель Феміди «відшив» подібні заяви позивача.

Зокрема, він указав, що відсутність окремого порядку, затвердженого КМУ, не перешкоджає контролюючому органу здійснювати зупинку реєстрації ПН. Адже ПКУ і Порядком № 1246 таке право передбачене .

Бої за судовий збір

І тут суди не дійшли єдиної думки. Чому ж позиції суддів різняться?

Уся справа в підрахунку кількості немайнових вимог. Адже згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 36743 у разі, коли в позовній заяві об’єднані дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

3 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

І питання полягає в тому, чи варто вважати окремими вимоги: про визнання незаконним рішення про відмову в реєстрації ПН і про зобов’язання її зареєструвати.

Наприклад, в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 21.07.2017 р. у справі № 802/1181/17-а суддя визнав необхідним сплатити судовий збір у розмірі 3200 грн. (тобто 2 ПМПО4), тобто по 1600 грн. за кожну вимогу. І судячи з тексту ухвали, рахували вимоги незалежно від кількості рішень і ПН5.

4 Прожитковий мінімум для працездатних осіб.

5 Так само розраховували судовий збір у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 р. у справі 825/1227/17 і ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2017 р. у справі № 808/2433/17.

Ще одна позиція — рахувати вимоги таким чином: кожне рішення про відмову в реєстрації ПН окремо плюс як одна вимога — зобов’язання щодо реєстрації всіх спірних ПН.

Водночас, виходячи з ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 р. у справі № 816/1570/17, позивач за вимогу визнати незаконним 4 рішення про відмову в реєстрації ПН і, відповідно, зобов’язати зареєструвати ці 4 спірні ПН повинен був сплатити в цілому 6400 грн. судового збору (тобто 4 ПМПО)6.

6 Так само розраховують судовий збір і в ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 р. у справі № 817/1526/17, а також в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 р. у справі № 820/4683/17.

І саме позиція «одна вимога = одна ПН + одне рішення про відмову в реєстрації ПН» краще за все в’яжеться з практикою ВСУ (див. постанову ВСУ від 14.03.2017 р. у справі № П/800/559/16). Тому ми теж дотримуємося цієї позиції.

Як бачите, в цілому практика різноманітна. За багатьма ключовими моментами судді поки що не визначилися з будь-якою єдиною позицією. До того ж переважна більшість — це рішення судів першої інстанції. Тобто є шанс обстояти свої права в апеляції і касації.

Але ми вам бажаємо все ж не стикатися з Фемідою.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться