1 Порядок функціонування Електронного кабінету, затверджений наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. № 637. Опублікований в «Офіційному віснику України», 2017, № 68, с. 2057.
Розпочнемо з того, що зараз платники податків можуть користуватися, якщо забажають, безкоштовними сервісами від податківців:
— «Електронний кабінет платника податків»2;
2 Нюанси знайдете в статті «Електронний кабінет платника: час заходити» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 31).
— «Єдине вікно подання електронної звітності»3.
3 Детальніше читайте в статті «Єдине вікно…» для подання звітності на службі платника» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 32).
До роботи обох у платників є запитання. Але тут, як мовиться, «дешева рибка — погана юшка». Водночас передбачається, що найближчим часом тут повинні статися радикальні зміни.
Про те, що намічаються зміни в порядку функціонування «Електронного кабінету платника податків», стало зрозуміло ще на початку цього року4. У ПКУ з’явилися нові норми в цій частині, ось тільки реформаторський Закон № 17975 (п. 1 розд. ІІ) відстрочив набуття їх чинності до «першого числа місяця, наступного за місяцем введення в роботу програмного забезпечення Електронного кабінету, але не пізніше за 01.01.2018 р.».
4 Див. статтю «Новинки в адмініструванні податків: «гарячий» дайджест» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 1-2).
5 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.
Схоже, саме з початку нового 2018 року вже і «стане на ноги» «новий» «Електронний кабінет».
Знайомимося з... Очевидно, що новий «Електронний кабінет» багато в чому буде схожий на діючий сьогодні «Електронний кабінет платника податків».
Тут вам звичні відкрита й особиста частини6.
6 Посилання на адресу, за якою розташовується веб-інтерфейс «Електронного кабінету», можна знайти на офіційному веб-порталі ДФСУ. Вестися Кабінет буде українською мовою.
При цьому користувачами особистої частини «Електронного кабінету» будуть:
а) платники, які зареєструвалися в «Електронному кабінеті» після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП;
б) уповноважені посадові особи держорганів (з метою виконання прав і обов’язків, покладених на них згідно із законом).
Особистий кабінет повинен забезпечити надання платнику послуг, перелік яких визначений п. 421.2 ПКУ. Найважливіші з них:
— перегляд у режимі реального часу інформації про платника, яка збирається податківцями (дані інтегрованих карток платників, дані СЕА, СЕАРП); проведення звіряння розрахунків з бюджетом; управління податковими переплатами;
— автоматичний «підбір» обов’язкових для платника форм звітності і рахунків для сплати; заповнення, перевірка і подання податкових декларацій, звітності;
— реєстрація, коригування податкових накладних / розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних і акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
— перегляд у режимі реального часу інформації про податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрація яких у реєстрі зупинена;
— доступ платників до системи СЕА ПДВ у розрізі поточних значень усіх доданків і від’ємників, передбачених п. 2001.3 ПКУ, у режимі перегляду в реальному часі і доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних;
— інформування платників податків про проведення документальної планової перевірки із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, ходу і результатів перевірки, передбачених ПКУ;
— постановка на облік, унесення змін до облікових даних, перехід на спеціальні режими оподаткування й інші реєстраційні дії;
— реєстрація РРО, подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, КОРО і розрахункових книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій за купівлею-продажем іноземної валюти тощо;
— забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролерів, подання заперечень на акти перевірки;
— подання заяв на отримання ліцензій, дозволів, які стосуються податківців/митниці;
— подання повідомлення про технічну і/або методологічну помилку, виявлену в роботі «Електронного кабінету».
Порядок № 637 також уточнює, що платникам податків буде надано право перегляду журналу всіх дій (подій), що відбуваються в особистому кабінеті. Це включає, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через «Електронний кабінет» і будь-якої зміни даних, доступних у кабінеті, за допомогою електронної позначки часу.
Використання кабінету: право чи обов’язок? Обов’язки платників, серед іншого, перераховані в ст. 16 ПКУ.
Незабаром у ній з’явиться «новинка» — п.п. 16.1.4 ПКУ. Саме щодо питання, що цікавить нас.
Так ось цей підпункт сформульований таким чином:
«16.1.14. використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом».
Про що йдеться? Установлюється обов’язок платника використовувати «Електронний кабінет» для листування з контролюючими органами в електронній формі.
Що є листуванням? Йому присвячена ст. 42 ПКУ, яка, до речі, також у майбутньому зазнає змін. І з неї однозначно не виходить, що листування в тому числі передбачає відправлення податківцям звітності. Направлення всіляких квитанцій, заяв, повідомлень тощо — це так.
Далі перейдемо до ст. 421 «Електронний кабінет» ПКУ, яка також готується до набуття чинності. Її п.п. 421.5 говорить про те, що:
«Платник податків стає користувачем електронного кабінету і набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн.
Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов’язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес).
Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, окрім вихідних і святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку, здійснюється через електронний кабінет.
Платник податків має право в будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії з контролюючим органом шляхом надіслання відповідного повідомлення через електронний кабінет. Починаючи з дня, наступного за днем надіслання такого повідомлення, взаємодія платника податків з контролюючим органом в електронній формі припиняється і здійснюється в загальному порядку, встановленому цим Кодексом».
Якщо все це спробувати поєднати, то нам уявляється така «картина».
Хочете взаємодіяти з податківцями в електронній формі, зокрема, надавати звітність в електронному вигляді, тоді у вас одна дорога — до кабінету.
Чи означає це, що інший софт уже не можна буде використовувати для відправлення тих же декларацій? Вважаємо, що ні. На п.п. 49.3 ПКУ ніхто не зазіхав.
Але ті ж податківці всі свої права й обов’язки, які можна здійснити через кабінет, реалізовуватимуть саме через нього.
Так, в оновленому п.п. 42.4 ПКУ буде сказано, що листування з такими платниками здійснюватиметься засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в «Електронний кабінет» з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в «Електронний кабінет».
Тобто простежується й інтерес самих податківців до переходу на електронний формат роботи з платниками.
Якщо електронна взаємодія з податківцями платника не цікавить, тоді «no problem».
У такому разі в кабінеті можна пройти електронну ідентифікацію, але обрати спосіб взаємодії з контролюючим органом «у загальному порядку» (тобто не в електронній формі).
Тоді кабінетом для листування скористатися не вийде, а користуватися іншими його можливостями — будь ласка.
Якщо спочатку була необхідність в електронній взаємодії, а потім вона відпала, можна повернутися до взаємодії «в загальному порядку»
Знову ж таки, якщо електронна взаємодія з податківцями платника не цікавить, він може взагалі не реєструватися в кабінеті!
Якщо щось піде не так... При виявленні проблем у роботі «Електронного кабінету» користувач зможе направити в ДФСУ повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет», форма якого наведена в додатку 1 до Порядку № 637 (ср. ).
ДФСУ буде зобов’язана провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від користувача, окрім вихідних і святкових днів. За результатами обробки повідомлення користувачу повинні відправити повідомлення про результати обробки помилки, яка виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет».
У ньому ДФСУ або підтвердить, або спростує наявність помилки.
Якщо наявність методологічної помилки підтвердиться, ДФСУ буде зобов’язана усунути її в строк, визначений з урахуванням критичності виявленої помилки і технічної можливості її усунення (тобто на власний розсуд ).
При цьому якщо така помилка призводить до порушення прав платника податків або передбачає його притягнення до відповідальності, ДФСУ повинна буде направити в «Електронний кабінет»7 документ, яким повідомить про існування методологічної помилки і про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платника.
7 А на додаток — і на електронну адресу (адреси) платника.
Щиро сподіваємося, що помилок у новому «Електронному кабінеті» буде менше…