Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, квітень, 2018/№17
Друкувати

Податківці вимагають від підприємця акт про кількість товару

Бала Людмила, налоговый эксперт
Протягом багатьох років податківці дістають питання з веденням обліку товарів підприємцями із «запорошеної скриньки», коли потрібно до чогось чіплятися при перевірці. Розбираємося, як із цим ідуть справи зараз.

Товарний облік

Розпочнемо з того, що з обліком товарів ми розбиралися нещодавно* і дійшли такого висновку. Обов’язок вести облік товарів може «зачепити» тільки тих підприємців, які отримують готівковий дохід. А все тому, що натяк на це є в Законі про РРО.

* У статті «Якщо в підприємця вимагають дані про залишки товарів, але цих даних у нього немає» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 29).

Але єдиноподатники — неплатники ПДВ точно «не у справі». Їх від обліку товарів прямо звільняє п. 12 ст. 3 Закону про РРО.

А ось із загальносистемниками і спрощенцями-ПДВшниками ситуація трохи заплутаніша. З одного боку, Закон про РРО вимагає, щоб при здійсненні готівкових розрахунків і прийманні платіжних карток облік товарів був. З іншого боку, цей облік повинен вестися «в порядку, встановленому законодавством», а такого порядку для підприємців (ні для загальносистемників, ні для спрощенців) немає і ніколи не було !

Крім того, ПКУ теж не вимагає від них якогось спеціального обліку товарів. Достатньо вести облік доходів і витрат у спеціальній Книзі (п. 177.10, п.п. 296.1.2 ПКУ). Тому ми схилялися до того, що і загальносистемники, і спрощенці-ПДВшники не зобов’язані вести спеціального обліку товарів/запасів.

Зауважимо, що й податківці в ІПК ДФСУ від 06.02.2018 р. № 506/О/99-99-13-01-02-14/ІПК підтвердили нашу позицію . Вони навели вельми логічні аргументи на користь того, що загальносистемники не зобов’язані вести облік товарів:

Схоже, що через місяць фіскали самі злякалися свого сміливого висновку. Так, в ІНК від 06.03.2018 р. № 898/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК ДФСУ заявила, що спрощенці-ПДВшники мають право вести облік запасів відповідно до П(С)БО 9 !

1) п. 177.10 ПКУ вимагає вести тільки Книгу обліку доходів і витрат згідно з Порядком № 481**, а він не передбачає «ведення залишку товарних запасів… підприємцями на загальній системі оподаткування»;

** Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.

2) саме поняття «запаси» (тобто й «облік запасів/товарних запасів») у підприємців не може застосовуватися, оскільки це — суто бухгалтерське поняття (П(С)БО 9***), а бухобліку підприємці не ведуть (ст. 2 Закону про бухоблік).

*** Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

Тому для загальносистемників законодавством не передбачений обов’язок вести облік товарних запасів — вважає ДФСУ .

З огляду на те, що думка фіскалів стосовно цього періодично змінюється, радимо підстрахуватися індивідуальною консультацією.

На щастя, такої ж думки дотримується і ВАСУ (ухвала від 07.06.2017 р. №2а-1516/10/2270, постанова від 06.04.2016 р. № 2а-5120/10/2170).

Захід через інвентаризацію

Але… на цьому крапку зараз не ставимо. Чи не зможуть інспектори зайти з іншого боку і при перевірці вимагати від підприємця проведення інвентаризації? Як сказано в заголовку цієї статті, взятому з життя, чи не будуть вони вимагати той же акт про кількість наявного товару?

З темою інвентаризації в підприємців ми вже розбиралися****. Тому зараз лише озвучимо висновки, актуальні й на сьогодні.

**** Стаття «Фізсоба-підприємець та інвентаризація: точки дотику» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 43).

Дійсно, при проведенні перевірок (!) податківці таки можуть зажадати від підприємця проведення інвентаризації основних засобів, товарів, матеріалів, готівкових коштів. І наявність обов’язку вести товарний облік (так само як і відсутність такого) тут «не зіграє».

Річ у тому, що право вимагати проведення інвентаризації під час перевірки дає контролерам п.п. 20.1.9 ПКУ, в якому йдеться про всіх платників податків (а отже, і про підприємців теж). У разі ж відмови фіскали можуть накласти адмінарешт на майно платника податків (після схвалення судом).

Але інвентаризація у підприємця має низку нюансів, які потрібно враховувати:

1) по суті, вона буде лише «підбиттям» фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей. Адже порівнювати отриманий факт ні з чим. Бухобліку в підприємців немає. Порядок ведення кількісного обліку руху товару законодавством не регламентується (див. вище);

Оформити її результати ви можете в довільній формі. Бухгалтерські документи для цього використовувати зовсім необов’язково. Таких вимог у законодавстві немає.

2) розпочинатися інвентаризація повинна тільки після того, як ви отримаєте від податківців документ з вимогою її провести, і не раніше. Жодної обов’язкової форми для цього документа не встановлено, тому податківці оформляють його як звичайний лист. Але в ньому зазначають дату початку інвентаризації (не раніше, ніж вам вручений цей лист) і необхідний її обсяг.

До речі, у ньому ж вони можуть зазначити і строки її проведення.

Див. лист ДФСУ від 13.04.2016 р. № 8191/6/99-99-19-03-02-15.

Але майте на увазі: у нормативці «граничні строки інвентаризації» ніде не встановлені. Логічно завершити її до закінчення податкової перевірки. Але фіскали можуть наполягати і на негайному її проведенні, загрожуючи адмінарештом. Не піддавайтеся! Знайте: якщо ви прямо не відмовилися від інвентаризації, а лише не вписуєтеся у встановлені фіскалами строки, то в них немає підстав накласти адмінарешт на ваше майно, і суд їх у цьому не підтримає ;

3) якщо у 2018 році податківці прийдуть з перевіркою за минулі роки, чи мають право вони вимагати «інвентаризацію»? Ні , оскільки інвентаризація завжди проводиться на поточну дату (у 2018 році), а ця дата не потрапляє до періоду, що перевіряється (минулі роки).

Провести інвентаризацію заднім числом неможливо.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться