Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, квітень, 2018/№17
Друкувати

Оскаржуємо в суді незаконне блокування податкових накладних

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Коли інші способи боротьби з блокуванням податкових накладних (ПН) не надають бажаного результату, не залишається нічого іншого, як звертатися до суду. Так, судові тяжби потребують сил і часу. Але, як показує судова практика, це дуже дієвий спосіб. Суди, зазвичай, у справах, що стосуються оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН, — на боці платників. Тому сьогодні акцентуємо увагу на тому, що потрібно знати, звертаючись із позовом до суду.

Пунктом 27 Порядку № 117* передбачено, що рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН/РК може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Тобто до суду можна звертатися без попереднього оскарження такого рішення в адміністративному порядку. Хоча все ж спочатку варто спробувати щастя в адміноскарженні (подавши скаргу Комісії ДФС з питань розгляду скарг). По-перше, ця процедура забере значно менше часу, ніж розгляд справи в суді, по-друге — вона безкоштовна, по-третє, можна буде подати додаткові документи й отримати все-таки позитивне рішення стосовно реєстрації ПН/РК. При цьому нагадаємо, що на адміноскарження платникові надається 10 календарних днів, які відлічуються з дня набрання чинності рішенням Комісії про відмову в реєстрації ПН/РК.

* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.18 р. № 117.

В які строки можна звертатися до суду? Строк звернення до суду для оскарження рішень Комісії про відмову в реєстрації ПН/РК становить 1095 днів (п. 56.18 ПКУ). Обчислюється такий строк з моменту, коли ви отримали рішення про відмову в реєстрації ПН/РК. Звернемо увагу: у п. 56.19 ПКУ зазначено, що якщо поданню позову до суду передувало його адміністративне оскарження, строк для подання позову до суду становить 1 місяць. Незважаючи на це, і ВАСУ, і самі податківці (категорія 133.05 ЗІР) уже давно визнали, що незалежно від того, був факт адміністративного оскарження чи ні, строк для звернення до суду становить 1095 днів.

До якого суду звертатися? Такі справи перебувають «у компетенції» адмінсуду. При цьому згідно зі ст. 25 КАСУ позов може подаватися за вибором позивача:

— або за місцезнаходженням (місцем проживання) позивача;

— або за місцезнаходженням відповідача.

Наприклад, якщо місцезнаходження (місце проживання) позивача — м. Харків, то позов можна подати до Харківського окружного адміністративного суду.

Хто відповідач? Тут не все так однозначно. «Смуту» в цьому питанні внесли деякі суди, вирішивши, що саме Комісії, які прийняли рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, а не безпосередньо ДФС (її регіональні органи) мають бути відповідачами в таких справах.

Такі висновки містяться, зокрема, в ухвалі Вінницького окружного адмінсуду від 21.02.2018 р. у справі № 802/207/18-а, ухвалі Запорізького окружного адмінсуду від 02.11.2017 р. у справі № 808/3330/17.

На наш погляд, відповідачем у таких справах усе ж має бути ДФС, на рівні якої прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК. Наприклад, якщо (враховуючи новий порядок) таке рішення прийняте Комісією ГУ ДФС у Харківській області, то саме до неї потрібно і подавати позов. Адже в п. 19 Порядку № 117 сказано: Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Тобто Комісії — це не якийсь самостійний контролюючий орган — вони діють при ДФС і її регіональних підрозділах. Раніше діюча судова практика показує, що більшість судів «не заперечували», якщо відповідачем у позові була названа ДФС, а не Комісія ДФС (за старим порядком рішення про відмову в реєстрації ПН/РК приймала Комісія ДФС, тобто Комісія центрального рівня) .

А ось судова практика за новим порядком поки що не сформувалася (нагадаємо, що тепер рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК можуть прийматися Комісіями регіонального рівня і Комісією центрального рівня).

З якими вимогами звертатися до суду? Згідно зі ст. 245 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним і скасування індивідуального акта або окремих його положень; 2) зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії; (3) стягнення з відповідача коштів на відшкодування збитку в разі прийняття судом одного з вищеназваних рішень.

Рішення регіональної/центральної Комісії про відмову в реєстрації ПН — уписується у визначення індивідуального акта, наведеного в ст. 4 КАСУ.

Тому до суду ми можемо звертатися з вимогою:

— визнати протиправним і скасувати рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН;

— зобов’язати ДФС (знову ж таки пред’являємо вимоги ДФС — на рівні якої прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК) зареєструвати ПН днем їх фактичного подання на реєстрацію. Адже згідно з п. 28 Порядку № 117 ПН/РК, реєстрація яких заблокована, реєструються, зокрема, в день набрання чинності рішенням суду про реєстрацію ПН/РК. Тобто Порядком № 117 чітко визначена така подія, як набрання чинності рішенням суду про реєстрацію відповідних ПН.

Але стосовно вимоги «зобов’язати зареєструвати ПН» думки судів розділилися. Одні суди вважають, що суд не має права підміняти собою контролюючий орган, приймаючи рішення — реєструвати ПН/РК чи ні (див., зокрема, постанову Дніпропетровського окружного адмінсуду від 02.10.2017 р. у справі № 804/5247/17), вказуючи на те, що вимога «зареєструвати ПН» є формою втручання в повноваження ДФС.

А інші суди вважають, що вимоги платника «зобов’язати зареєструвати ПН» обґрунтовані. Наприклад, у рішенні Кіровоградського окружного адмінсуду від 16.03.2018 р. у справі № П/811/1593/17 суд дійшов висновку, що задоволення вищеназваної позовної вимоги є дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічні висновки містяться також, зокрема, в рішенні Полтавського окружного адмінсуду від 02.03.2018 р. у справі № 816/18/18.

Судовий збір. Тут теж не все так однозначно. Ми маємо справу з немайновими вимогами. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юрособі (ФОП) обійдеться в 1 ПМПО (до кінця 2018 року — 1762 грн.). Але якщо в позовній заяві об’єднані дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них (ч. 3 ст. 6 Закону № 3674). Ось тут і вся «сіль» — як суди рахують цю кількість позовних вимог. Як ми зазначали вище, зазвичай платники щодо заблокованих ПН пред’являють такі вимоги (1) визнати протиправним і скасувати рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН/РК; (2) зобов’язати ДФС (на рівні якої прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК) зареєструвати ПН.

Але, по-хорошому, вимога зареєструвати ПН повинна розглядатися як єдина разом з вимогою визнати протиправним і скасувати рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН/РК. Адже вимога зареєструвати ПН є наслідком першої вимоги (не було б незаконного рішення про відмову в реєстрації ПН — не було б необхідності вимагати в суду зобов’язати ДФС зареєструвати ПН).

Такий підхід обґрунтовано у постанові ВСУ від 14.03.2017 р. у справі № П/800/559/16.

Щоправда, якщо ви оскаржите відразу декілька рішень про відмову в реєстрації ПН, то суди дійсно можуть вважати кожне окреме рішення Комісії окремою вимогою. Тобто якщо оскаржимо два рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, то це дві позовні вимоги.

Але судова практика в цьому плані дуже неоднозначна. Деякі суди вважають, що достатньо заплатити «1762» за «все». Наприклад, Дніпропетровський окружний адмінсуд (рішення від 01.02.2018 р. у справі № 804/8186/17) на позов з вимогою (1) визнати протиправним 2 рішення про відмову в реєстрації ПН і (2) зобов’язати зареєструвати ПН не став заперечувати проти того, що судовий збір «за все» становить 1600 грн. (ПМПО, що діяв у 2017 році). А ось Житомирський окружний адмінсуд (ухвала від 17.10.2017 р. № 806/2873/17) за вимогу визнати протиправними 3 рішення про відмову в реєстрації ПН і вимогу зареєструвати ПН за цими трьома рішеннями — вирішив, що це цілих 6 позовних вимог.

Тож багато що залежить від рішення кожного конкретного судді.

На що звертають увагу суди, розглядаючи позови? Слід зазначити, що суди однозначно перевірятимуть факт здійснення операції, на яку складена ПН/РК. Тому готуйтеся подавати той же пакет документів, що і для розблокування ПН/РК.

А ось вже «розмиті» формулювання фіскалів у рішенні про відмову в реєстрації ПН — будуть тільки додатковою підставою для визнання рішення про відмову в реєстрації ПН незаконним.

Далі суди звертають увагу на причини відмови в реєстрації ПН, зазначені в рішенні Комісії. Якщо це просто загальна відписка, то суди вказують на те, що в рішенні повинно бути зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушені при складанні документів і яких документів бракує для прийняття рішень про реєстрацію ПН (наприклад, постанова Дніпропетровського окружного адмінсуду від 11.10.2017 р. у справі № 804/5465/17, постанова окружного адмінсуду м. Києва від 04.12.2017 р. № 826/10831/17). У такому разі суди «перевірять», чи відповідає список поданих платником документів тому переліку документів, який названий у п. 14 Порядку № 117. Якщо відповідає, то результат справи з великою ймовірністю буде на користь платника.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться