Збитки у ФОП на загальній системі

Як виникає збиток? Підприємці не ведуть бухоблік. Хоча місцями звертаються до бухнормативки. Зокрема, для вирішення деяких амортизаційних завдань. Облік підприємців на загальній системі «зосереджений» у Книзі обліку доходів і витрат.

У графах 2 — 4 вони зазначають дохід. У графах 6 — 8 — витрати. У графі 9 відображається сума чистого доходу. Графа 6 у загальному випадку заповнюється тільки при заповненні граф 2, 4, тобто витрати на купівлю товару відображаємо за фактом отримання доходу від продажу цього товару. Такі правила заповнення Книги (п.п. 6 п. 6 Порядку № 481*).

* Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.

Якщо вийшло так, що витрати ми понесли пізніше, ніж отримали дохід, такі витрати відправляємо в графу 6 за фактом їх понесення.

Відповідно якщо товар проданий за ціною нижчою, ніж його закупівельна вартість (нижче собівартості), у підприємця може «вилізти» збиток.

Зі зрозумілої причини «запізнілі» витрати також можуть мати наслідком появу збитку. Доходи ми відобразили «давно». Наприклад, «зайшла» передоплата. А витрати несемо і відображаємо тільки зараз. Відповідно вони загалом тягнуть «фінрезультат» униз (у той час як у періоді отримання доходу у нас був «аномально» великий чистий дохід).

Далі, в графі 7 показують витрати на виплату зарплати працівникам. Ні ПКУ, ні Порядок № 481 не вимагають, щоб ці витрати відображалися тільки при отриманні доходу. І це логічно, адже згідно з КЗпП зарплату обов’язково потрібно виплачувати двічі на місяць.

Утім, податківці чомусь вважають, що без доходу такі витрати в Книгу записувати не можна .

З цим ми категорично не згодні**. Тому якщо доходу не було, а працівники — є, це чергова причина для збитків.

** Якщо вас цікавить, як відобразити витрати підприємця в той день, коли в нього не було доходу, вам допоможе стаття «Нестандартні записи в Книзі ФОП-загальносистемника» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 21).

І нарешті, графа 8 — це інші витрати (комунальні платежі, оренда, амортизація тощо). Тут навіть податківці не сперечаються, що такі витрати записуються в Книгу обліку в день оплати грошових коштів, навіть якщо доходу в цей день не було. І це теж може бути причиною збитків.

Тобто ситуацій, коли можуть «лізти» збитки, достатньо, і в них немає нічого екстраординарного. Але як правильно облікувати збитки?

Річний збиток. Важливо! Його сума визначається саме в декларації — конкретно в розділі I додатка Ф2. Алгоритм розрахунку наведений у графі 9: «Сума чистого оподатковуваного доходу (грн, коп.) (графа 4 - графа 5 - графа 6 - графа 7 - графа 8) (грн, коп.)».

До граф 5 — 8 інформація переноситься з Книги обліку доходів і витрат***, але ось чистий дохід розраховується саме в декларації. Це важливий момент, який знадобиться нам трохи пізніше.

*** Підпункт 2 п. 3 розд. IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859 (далі — Інструкція щодо заповнення декларації).

Далі, якщо за результатами формули гр. 9 (графа 4 - графа 5 - графа 6 - графа 7 - графа 8) маємо від’ємне значення, то податківці рекомендують зазначати (у додатку Ф2 до декларації в розділі I у графі 9) «—» (прочерк).

Ніби як не принципове питання. Адже в ПКУ немає норм, що надають підприємцеві можливість переносити збитки з одного року в інший.

Ці збитки «згорають», і з цим нічого не поробиш .

Але не принципове воно тільки на перший погляд.

Дивіться, що вигадали податківці. Форма додатка Ф2 влаштована таким чином, що якщо підприємець займається декількома видами діяльності, то він повинен показати чистий дохід за кожним видом діяльності окремо (у додатку Ф2). Так ось, якщо за якимось видом діяльності «спливе» збиток, податківці примушують за такою діяльністю зазначити знову-таки «—» (прочерк).

І ось тут вже питання стає дуже навіть принциповим. Тобто фактично нам говорять про те, що не потрібно (а точніше, не можна) збиток за один і той же рік від одного виду діяльності «згортати» з прибутком від іншого .

Але ця вимога незаконна . Ніде в ПКУ немає вимоги розділяти доходи підприємця за видами діяльності й оподатковувати їх окремо із забороною на «згортання» прибутку/збитків між ними. Об’єктом оподаткування в підприємця є різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ПКУ). Зверніть увагу: йдеться про загальний дохід і витрати! Отже, у підприємця у межах року збитки від одного виду діяльності цілком можуть бути покриті за рахунок прибутку іншого виду діяльності!

В Інструкції щодо заповнення декларації говоритися, що «В графі 3 рядка 10.7 декларації вказується додатне значення графи 9 рядка 1 «Усього» розділу I додатка Ф2 до декларації». Тобто допускається, що значення графи 9 може бути і від’ємним. При цьому ні в додатку Ф2, ні в Інструкції щодо заповнення декларації не сказано, що в графі 9 потрібно показувати саме додатне значення.

А раз так, то вважаємо, в ситуації з декількома видами діяльності підприємець може ставити від’ємне значення (показувати збитки), тим самим «згортати» всередині одного року збитки від одного виду діяльності з прибутком від іншого.

Щоб не зв’язуватися із судами, радимо в декларації про доходи розбивати чистий дохід між видами діяльності так, щоб збитків не було видно взагалі .

Місячний/квартальний збиток. Порядок № 481 вимагає підраховувати щомісячні і щоквартальні підсумки за графою 2 (!) Книги обліку доходів і витрат. Утім, підприємці зазвичай підбивають підсумки за всіма графами, і цього ж частенько вимагають податківці.

* Детальніше про це зможете прочитати в статті «ПДФО-аванси і ЄСВ підприємця-загальносистемника за I квартал» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 15).

І тут виникає запитання: чи можна облікувати місячні/квартальні збитки? А точніше: чи можна дохід одного місяця «згорнути» з прибутком іншого місяця при підрахунку квартального чистого доходу для сплати авансу; чи можна збиток попереднього кварталу «згорнути» з прибутком наступного кварталу для цілей розрахунку авансу за цей наступний квартал; чи можна «згорнути» квартальні прибутки і збитки при підрахунку чистого доходу за рік?

Податківці і тут теж не втрачають часу дарма. Судячи з думки податківців у категорії 104.08 ЗІР, фіскали хочуть, щоб у графі 9 Книги обліку всі підсумки були або додатними, або з прочерком.

Але що ми хочемо сказати із цього приводу. Це знову-таки вигадка, яка не ґрунтується на вимогах ПКУ. Плюс навіть якщо в Книзі в нас стоятимуть прочерки, це не означає, що прибутки і збитки ми не можемо згорнути.

З приводу річного «згортання» ми вже говорили вище, що розрахунок чистого доходу здійснюється в декларації, а не в Книзі. Згідно з п. 164.1 ПКУ базою оподаткування для доходів від підприємницької діяльності є чистий річний (!) оподатковуваний дохід. Тобто доходи за рік мінус витрати за рік — див. формулу в додатку Ф2 до декларації. Фінрезультат кожного місяця/кварталу значення не має. Іншими словами, збитки/прибутки місяців/кварталів усередині року «згортаються» і навіть не принципово, як вони відображені в Книзі.

З приводу «внутрішньоквартального» згортання зазначимо, що результат за квартал ми знову-таки виводимо як доходи за квартал мінус витрати за квартал — за формулою з гр. 9 Книги, а не підсумовування чистих доходів за місяці кварталу. Відповідно збитки/прибутки місяців усередині кварталу також «згортаються».

А ось для сплати квартального авансу ми дійсно орієнтуємося на фінрезультат кожного конкретного кварталу, що випливає з другого абзацу п.п. 177.5.1 ПКУ. Тому для цілей сплати авансу за поточний період враховувати збиток попереднього кварталу/кварталів, вважаємо, не можна.