Податковий кредит за послугами Водоканалу
Вважаємо, що фіскали в цьому випадку абсолютно не праві. Пояснимо чому.
Право на ПК за рахунком Водоканалу. Відповідно до п.п. «а» п. 201.11 ПКУ платники мають право відобразити ПК без наявності (!) податкової накладної (ПН), зокрема на підставі рахунку, що виставляється платникові за послуги, вартість яких визначається за свідченнями приладів обліку, що містять:
— загальну суму платежу;
— суму податку;
— податковий номер продавця.
Рахунок Водоканалу містить усі необхідні реквізити і тому має бути для платника достатньою підставою для включення до ПК суми ПДВ, зазначеної в рахунку.
Типовим договором з Водоканалом зазвичай визначено, що оплата здійснюється в наступному місяці. Тобто начебто ця ситуація абсолютно чітко вписується в п.п. «а» п. 201.11 ПКУ, і запитань про відображення ПК на підставі рахунку у фіскалів узагалі не повинно виникати.
Нагадаємо, що згідно з п. 198.2 ПКУ право на ПК у платника виникає за першою з подій: оплатою або постачанням послуг. Оскільки, як ми зазначили, з Водоканалом зазвичай працюють на умовах постоплати, тобто перша подія — це постачання, тому в одержувачів право на ПК згідно з рахунком виникає відразу — у місяці постачання «водоканал-послуг».
Звісно, що доки не буде постачання — не буде показань приладів і не буде рахунку.
Унікальність цієї ситуації в тому, що платник на законних підставах має вибір у даті відображення ПК: за постачанням послуг (на підставі рахунку) або за оплатою (на підставі ПН Водоканалу). Цей момент навіть можна використовувати для регулювання суми податку за підсумками конкретного звітного місяця.
Чому неправі фіскали. Згідно з п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ платники ПДВ, які надають послуги із централізованого водопостачання і водовідведення (підприємства-Водоканали), до 2019 року обчислюють ПДВ (визначають дату ПЗ і ПК) за касовим методом. Тобто при постачанні таких послуг Водоканал нараховує ПЗ з ПДВ та оформляє ПН на споживачів здебільшого в одному з місяців, що настають за наданням послуг (оформленням акта і рахунку), коли приходить оплата1. І споживач має право згідно з рахунком Водоканалу відобразити ПК щонайменше на місяць раніше2, ніж сам Водоканал нарахує ПЗ.
1 Зазвичай строк оплати в договорах з Водоканалом — до 30-го числа наступного місяця.
2 Це коли Водоканал вчасно оформить і зареєструє ПН у ЄРПН, а якщо — ні, то й більше, ніж на місяць.
Але, як бачимо, на практиці ситуація з ПК за рахунком далеко не завжди складається гладко. Через таке випередження ПК (не менше ніж на місяць) фіскали намагаються усякими правдами й неправдами не давати платникам відображати ПК згідно з рахунками за «водоканал-послуги».
Тобто доти, доки Водоканал не нарахує ПЗ і не зареєструє ПН.
Тим паче, що прив’язка ПК покупця до касового методу постачальника висмоктана фіскалами з пальця. Який взагалі стосунок до покупця (і значення для нього) має той факт, що постачальник застосовує касовий метод?
Адже в ПКУ, у тому числі й у самому п. 201.11, немає жодної ув’язки права покупця на ПК згідно з рахунком до методу обчислення ПДВ (ПЗ і ПК) постачальником. Й інших таких обмежень не передбачено! Хіба не все одно, коли постачальник складає ПН, якщо ця норма надає покупцеві право на відображення ПК без наявності ПН (згідно з рахунком)?..
Визначення касового методу обчислення ПДВ (див. п.п. 14.1.266 ПКУ) і п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ чітко вказують на те, що він застосовується тільки однією особою — постачальником і ніяк прямо на покупця не впливає.
А може впливати лише побічно, оскільки факт виписки ПН прив’язаний до оплати. Проте це не стосується нашого випадку, оскільки ПК можна відображати на підставі іншого документа — рахунку!
Виняток може бути тільки в тому випадку, коли сам покупець теж застосовує касовий метод обчислення ПДВ.
Але зазначимо, що це не єдиний спосіб фіскалів чіплятися до платників у такій ситуації. Так, наприклад, вони стверджують, що Водоканал за своїми договорами, зокрема, постачає товар — воду, а не послуги, а тому, мовляв, не можна для водопостачання застосовувати п.п. «а» п. 201.11 ПКУ, в якому йдеться не про товари, а про послуги (!) (вартість яких визначається згідно з приладами обліку). Тобто, на їх думку, платник має право заявляти за операціями водопостачання ПК тільки згідно з ПН, зареєстрованими Водоканалом у ЄРПН. При цьому вони посилаються на п.п. 14.1.191 ПКУ, що визначає для ПДВшних цілей термін «постачання товарів», де зазначено, що для цілей застосування цього терміна електрична і теплова енергія, газ, пара, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Проте зазначимо, що такі інсинуації фіскалів є не меншим перекручуванням, ніж їх спроби «навісити» касовий метод і на набувачів послуг Водоканалу.
Звертаємо увагу, що норми ПКУ, які регулюють оподаткування ПДВ операцій постачань Водоканалу (пп. 187.10, 2001.3, 2001.4, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ), оперують фразами «послуги водопостачання і водовідведення». Аналогічні формулювання фігурують і в договорах з Водоканалом, і в рахунках, що виставляються ним. Та й основні послуги цих комунальних структур полягають у тому, щоб за відповідними комунікаціями подати споживачеві воду та/або відвести її від нього. Термінологія і формулювання низки законів (див., наприклад, Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 р. № 2918-III) явно підтверджують те, що водопостачання — це послуги, а не продаж товару. Крім того, такий ресурс, як вода, належить народу (ст. 6 Водного кодексу України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР), а не водопостачальникам, тому останні не можуть постачати споживачам воду-товар, а лише — послуги з водопостачання (і водовідведення3).
3 До речі, при водовідведенні воду не постачають, а відводять, тож ці послуги спробувати «перекваліфіковувати» в постачання товару взагалі абсурдно.
У зв’язку із цим сподіваємося, що такі посягання на ПК за рахунками Водоканалу — це просто свавілля місцевих фіскалів. Принаймні є низка роз’яснень ДФСУ, що підтверджують право на відображення ПК за рахунками Водоканалу (при дотриманні перелічених у п. 201.11 ПКУ умов — див. нижче).
Про це йдеться, наприклад, у листах ДФСУ від 18.07.2016 р. № 15372/6/99-99-15-03-02-15, від 23.12.2016 р. № 40753/7/99-99-15-03-01-17, від 03.03.2017 р. № 4476/6/99-99-15-03-02-15 і від 15.01.2018 р. № 151/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ).
І в цих роз’ясненнях немає жодної ув’язки права на ПК з касовим методом4 і тим більше — інсинуацій на тему: «вода — товар».
4 Якщо тільки одержувач «водоканал-послуг» його сам не застосовує — див. про це в другому з перелічених листів.
Нюанси відображення ПК за «водоканал-рахунками». Відображати ПК у цьому випадку слід за датою рахунку, а якщо не відобразили — тільки через УР5. Чи тоді вже — на підставі ПН.
5 Адже п. 198.6 ПКУ дозволяє відкласти відображення ПК тільки ПН.
У згаданих листах податківці зазначають: якщо платник ПДВ у періодах виникнення права на ПК (подія, яка відбулася раніше, — дата оплати послуги або дата отримання послуги) не включив до складу ПК суми ПДВ на підставі рахунків Водоканалу, то зазначені суми податку можна включити до складу ПК шляхом подання за періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням трирічного строку давності) з виправленими помилками.
Нагадаємо також, що п. 201.111 ПКУ уповноважує платників вести реєстр зазначених у п. 201.11 документів, за якими відображався ПК без ПН. Форма такого реєстру не встановлена, тому тут усе — на відкуп платника.
Утім, неведення платником цього реєстру не може бути підставою для невизнання ПК за замінниками ПН, у тому числі за рахунками Водоканалу (звісно, за наявності в платника таких підтвердних документів).
Не все — за приладами? У листі ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 23.06.2017 р. №791/ІПК/08-01-12-01-10 зазначено, що для відображення ПК згідно з рахунком (на підставі п.п. «а» п. 201.11 ПКУ) повинні виконуватися такі умови: постачається послуга (а не товар); вартість послуг повинна визначатися за свідченнями приладів обліку; рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця (постачальника) таких послуг.
Аналогічний висновок фігурує в консультації в категорії 101.13 ЗІР.
Звідси випливає ще один момент: чи всі суми у ваших рахунках за послуги Водоканалу визначаються згідно з приладами обліку (як того вимагає п. 201.11 ПКУ)?
Зазвичай вартість «водоканал-послуг» визначається згідно з приладами обліку (лічильниками). Проте є й винятки: у рахунках можуть бути суми за відведення дощової води, за утримання каналізаційних стоків тощо. У таких випадках платник або повинен мати докази, що ці суми Водоканал теж розрахував згідно з наявними в нього приладами обліку (а не якимось плановими нормативами), або — для цілей відображення ПК за частиною таких («неприладових») видів послуг — чекати реєстрації ПН (див. про це також у листі ДФСУ від 06.08.2018 р. № 3442/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тож будьте пильні і дотримуйтеся всіх цих «ПК-умов» для рахунків.
Блоги 
