Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2018/№35
Друкувати

Боротьба з аліментниками триває

Романова Ксения, налоговый эксперт
Останнім часом законодавці активно взялися боротися з неплатниками аліментів. З цією метою, зокрема, ухвалений Закон № 24751, який запрацює вже з 28.08.2018 р. Звернемо увагу на головні новації.

1 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 р. № 2475-VIII.

Сьогодні мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути нижчий 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СКУ2). Закон № 2475 встановлює, що це мінімальний гарантований розмір.

2 Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

Також Закон № 2475 визначає, що виконавець стягує з боржника аліменти в розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімально гарантованого розміру, передбаченого СКУ (ч. 1 ст. 71 Закону № 14043). Ну а якщо у платника аліментів досить високий заробіток (дохід), то суд може присудити аліменти в мінімально рекомендованому розмірі, тобто у розмірі прожиткового мінімуму на одну дитину.

3 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Крім того, встановлено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі, якщо його витрати перевищують заробіток (дохід) і аліментник не довів джерело походження коштів для оплати таких витрат (ч. 3 ст. 182 СКУ).

У зв’язку з подібними новаціями нагадуємо: роботодавець утримує аліменти із зарплати працівника в тій сумі, яка вказана у відповідному документі, — заяві працівника, постанові держвиконавця, виконавчому листі до тих пір, поки йому не надійде новий документ4.

4 Вам будуть цікаві статті: «Утримуємо «дитячі» аліменти: «доподатковооблікові» питання» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 25); «Підвищення мінімального розміру аліментів на дитину — головний біль бухгалтера чи ні?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 27).

Ще одне нововведення: збільшення терміну, за який можуть бути стягнуті аліменти. Тепер стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах 10-річного (раніше — 3-річного) терміну, який передував пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Закон № 2475 детальніше визначив обов’язки відповідних органів «стукати» на неплатників аліментів, які внесені в Єдиний реєстр боржників. Так, при спробі зареєструвати відчуження транспортного засобу органи МВС відмовлять у реєстрації і відразу ж повідомлять про це виконавця (державного або приватного).

Нотаріус відмовить у посвідченні відчуження майна аліментника, якщо він заборгував аліменти більше ніж за 3 місяці. І, знову-таки, повідомить про таку спробу виконавця.

Новий власник нерухомого майна, яке було придбано в особи із заборгованістю за аліментами більше 3 місяців, не зможе зареєструвати права на таке майно.

Держреєстратор відмовить йому в цьому.

Неплатник аліментів надумав відкрити або закрити рахунок у банку? Виконавець дізнається і про це. Адже банки відтепер зобов’язані перевіряти, чи не внесена інформація про клієнта в Єдиний реєстр боржників. Якщо так, то в день відкриття/закриття рахунку банк повідомить про цю подію відповідний орган держвиконавчої служби або приватного виконавця.

Порядок і форму такого повідомлення повинен затвердити НБУ за погодженням з Мін’юстом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення прийме рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти на рахунках боржника у банках.

Більше того, введена норма, згідно з якою автоматизована система виконавчого провадження забезпечуватиме автоматизований арешт коштів боржника-аліментника в порядку, визначеному Мін’юстом за погодженням з НБУ (ч. 5 ст. 8 Закону № 1404).

У держреєстратора з’явилася підстава відмовити в держреєстрації змін складу засновників (учасників) юрособи, якщо такі зміни пов’язані зі зменшенням частки засновника (учасника) в статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юрособи. Таке право у нього є у разі, якщо заява про держреєстрацію змін подана щодо засновника (учасника), який внесений в Єдиний реєстр боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів, за наявності заборгованості за цими платежами більше 3 місяців (п. 31 ч. 1 ст. 28 Закону № 7555).

5 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

І, нарешті, найцікавіше. Зараз підприємства і ФОП здійснюють відрахування із зарплати та інших доходів працівників за виконавчими листами і перераховують кошти безпосередньо стягувачам (фізичним особам). На банківський рахунок або поштовим переказом.

Закон № 2475 вводить трохи іншу процедуру.

Тепер кошти, утримані з доходів працівників за виконавчими листами (зокрема, аліменти), треба буде перераховувати на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або на рахунок приватного виконавця (ч. 1 ст. 69 Закону № 1404). Не пізніше наступного робочого дня виконавці перерахують отримані кошти стягувачу — фізичній особі на рахунок у банку або іншій фінустанові, який зазначений у заяві про примусове виконання рішення (заяві про зміну реквізитів рахунку) (ч. 2 ст. 47 Закону № 1404).

Крім того, звіти про здійснені відрахування і виплати за виконавчими листами підприємства і ФОП тепер подаватимуть у три рази частіше: щомісячно, а не щокварталу, як зараз. Відповідні зміни внесені в ст. 69 Закону № 1404, п. 8 розд. Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5 (див. наказ Мін’юсту від 02.08.2018 р. № 2522/5). Форма звіту залишилася колишньою і наведена в додатку 9 до Інструкції № 512/5 (ср. ).

Як і раніше, цей звіт треба буде подавати окремо за кожною постановою виконавця.

Усі розглянуті зміни набувають чинності з 28.08.2018 р.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам