Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2018/№50
Друкувати

Імплементація BEPS в Україні: чого чекати?

Смердов Виталий, шеф-редактор, buhgalter911@mail.ua
Грудень — це місяць, в якому традиційно вирішується питання податкового реформування на наступний рік (і це незважаючи на те, що в ідеалі таке питання повинне вирішуватися не пізніше ніж за 6 місяців до початку року). Цей рік — не виняток і, більше того, на порядку денному реформи, які можуть вплинути на український бізнес на багато років уперед (як свого часу вплинула СЕА ПДВ), а саме, питання імплементації BEPS і податку на виведений капітал. У цій статті приділимо увагу саме BEPS.

Багато з вас, напевно, знають, що наприкінці листопада було опубліковано законопроект, який повинен внести зміни до ПКУ з метою впровадження до нього так званого плану BEPS. Спочатку планувалося, що за нього проголосують у 2018 році, щоб більшість його положень запрацювали вже у 2019 році. Але на сьогодні він ще навіть не зареєстрований у ВРУ, і шанси на його прийняття саме в поточному році (як і шанси на прийняття в цьому році податку на виведений капітал) нестримно падають — особливо на тлі ухвалення законопроекту від 05.11.2018 р. № 9260.

За нашими даними, на момент підготовки цього матеріалу ще навіть не визначено, який саме орган подаватиме законопроект у ВРУ.

Але, як ми розуміємо, рано чи пізно ці правила все одно введуть. З іншого боку, скасувати спрощену систему (у тому числі, для сфери сільського господарства), ввести РРО для всіх тощо погрожують уже не перший рік, але поки що ці погрози так і не реалізовані. Але тепер до справи.

Одне з основних нововведень згаданого законопроекту BEPS, яке може торкнутися українського бізнесу, — це контрольовані іноземні компанії (в усьому світі ці правила називаються так само — англ. controlled foreign companies, або скорочено CFC, в Україні відповідно КІК). Двома словами, це норми, які дозволять оподатковувати фізичних осіб — податкових резидентів України ПДФО вже на тій підставі, що вони просто володіють іноземними компаніями. Таке оподаткування відбуватиметься виходячи з прибутку, заробленого цими компаніями (за даними фінансової звітності, але з коригуваннями, схожими на правила податку на прибуток) і не розподіленого у вигляді дивідендів.

Якщо детальніше, то КІК — це юридичні особи (а також ряд утворень без статусу юридичної особи — трасти, фонди тощо), які перебувають під контролем фізичної особи — резидента України. Що стосується контролю, то до його ознак відносять, зокрема, володіння часткою в іноземній юридичній особі в розмірі 50 % і більше, здійснення фактичного контролю над такою особою.

Фактичний контроль — це, зокрема, можливість давати зобов’язуючі вказівки органам управління юридичної особи, ведення особою переговорів і погодження істотних умов таких угод тощо.

Але навіть якщо такий контроль є, то КІК не буде, якщо:

1) між Україною і юрисдикцією, в якій зареєстрована/перебуває іноземна компанія, є діючий договір про уникнення подвійного оподаткування (double taxation treaty) і

2) така юрисдикція не входить до переліку низькоподаткових (на сьогодні затверджений постановою Кабміну від 27.12.2017 р. № 1045), і виконується будь-яка з таких вимог:

— така іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, яка менше ніж базова ставка податку на прибуток в Україні, не більше ніж на 5 процентних пунктів. Ефективна ставка визначається шляхом ділення витрат на сплату податку на прибуток на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності. Тому номінальна ставка може бути і великою, але враховуватися все одно буде реальна ставка (наприклад, на Мальті номінальна ставка податку на прибуток 35 %, але в реальності вона, зазвичай, зменшується до 5 %);

— частка пасивних доходів такої компанії (роялті, дивіденди тощо) становить не більше 50 % від загальної суми доходів такої компанії з усіх джерел. Саме тому в зоні ризику, насамперед, іноземні компанії — холдинги.

Якщо ці умови не дотримуються і КІК усе ж виникає, то прибуток такої іноземної компанії (або компаній) за даними фінансової звітності створюватиме об’єкт ПДФО для її власника — фізичної особи, яка є податковим резидентом України. У такому разі їй потрібно буде визначати об’єкт оподаткування, яким, як ми вже говорили, буде прибуток іноземної компанії, виходячи з частки, якою володіє (чи яку контролює) ця фізична особа. Такий прибуток визначається за даними бухгалтерського обліку — у системі, прийнятій у відповідній юрисдикції (МСФЗ, GAAP, національні правила). Далі вона коригується на різниці за правилами, схожими на правила відображення коригувань у частині податку на прибуток (зокрема, такий прибуток збільшується на суму уцінок, безнадійної заборгованості тощо — тобто на елементи, якими можна було б маніпулювати з метою заниження прибутку).

Таким чином, ці правила — у разі їх прийняття — створять для бізнесу в Україні масу нових завдань. Саме тому на практиці вже розробляють алгоритми, які дозволять уникнути КІК. Серед таких рекомендацій — відмовлятися від «чистих» холдингів і суміщати на подібних іноземних компаніях активну діяльність (продаж товарів/послуг тощо), переведення компаній з низькоподаткових юрисдикцій (наприклад, з Кіпру на Мальту або в Латвію/Естонію, в яких уже введений податок на виведений капітал) тощо.

Законопроект передбачає також і ряд інших нововведень. У частині останніх поява платежів, прирівняних до дивідендів, і їх оподаткування «дивідендним» авансовим внеском (у такому разі, він платитиметься не відразу, а за підсумками року, в якому здійснюватимуться такі платежі). При цьому до таких платежів належать, зокрема, відсотки/роялті на користь нерезидентів — пов’язаних осіб або нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій понад суму, яка визначається за правилами «витягнутої руки» (тобто, фактично, звичайних цін, що, ймовірно, потрібно буде доводити за правилами трансфертного ціноутворення).

Ще раз нагадаємо — імовірність ухвалення цього законопроекту в поточному році сильно знизилася. І це на краще, оскільки непідготовленість бізнесу до таких значимих змін (особливо на тлі їх можливого прийняття в останніх числах року) могла завдати більше шкоди, ніж користі (незважаючи на запевнення про те, що ці нововведення — загальноєвропейський тренд).

фото автора У фокусі
Дмитро Костюк Звіт з ЄСВ ФОП – 2020: приклад заповнення...
306561 350
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд